Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь сам собі другом.
Піфагор. - В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю.
Цицерон - В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
Цицерон - Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть.
Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тятиву натягає, а стріла не летить.
- У безплідне дерево й блискавка не вдарить.
- Унадилась свиня в город.
- У найспілішому яблуці — найперша ґандж.
- У нас вітер хату мете, сонечко хліб пече, вода згори сама ллється — все гаразд ведеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій Сковорода
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван Котляревський
"Наталка Полтавка", 1819 - Там колодязь студененький,
А дуб воду тягне;
Не так щастя, як той води
Моя душа багне.
Маркіян Шашкевич
"Підлисє". 1830
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Яскравого одягу потребує тільки сірість.
Бенедикт СПІНОЗА - Воля – це відповідальність. Ось чому всі її так бояться.
Бернард ШОУ - Якщо хто не будь захоче вивчити всі закони, то в нього не залишиться часу, щоб їх порушувати.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Хто принижує самого себе, той хоче здійнятися.
Фрідріх НІЦШЕ - Характер для людини – це те ж саме, що запах для квітки.
Чарльз ШВАБ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чому птицю високого польоту у нас називають стріляним горобцем?
Флоріан БОДНАР - Чи можна твердити, що все продається, коли вже все продано?
Флоріан БОДНАР - А для нерозкритих злочинів наша Генпрокуратура колись влаштує день відкритих дверей?
Флоріан БОДНАР - А тим, хто купається в славі, шию намилюють?
Флоріан БОДНАР - Невже вам заплатити мені гроші важче, ніж мені їх заробити?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- У німця є дружина та коханка. Але він любить дружину.
У француза є дружина та коханка. Але він любить коханку.
У єврея є дружина та коханка. Але він любить маму.
У москаля є дружина та коханка. Але він любить випити!
Так вип'ємо за справжніх чоловіків!
- Горілка наш ворог, але хто сказав, що ми боїмося ворогів.
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо!
– А який «після того»?
– Хху!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
