На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Слово схоже на дзеркало. Як дзеркало образ тіла й лиця показує, так і бесідою особливість душевного образу виявляється.
       Фотій
  • Дій так, як кажеш, а не кажи діяння.
       Фотій
  • Скільки в бою залізо може, стільки по містах – законне слово, добре написане.
       Солон
  • Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
       Філон
  • Яке єство людини, такі й слова її.
       Філон 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Не займай гною, не буде воняти.
       
  • Не займай лихо, доки воно тихе.
       
  • Не замітай чужої хати,— гляди чи твоя заметена.
       
  • Не звання дає знання, а навпаки.
       
  • Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • В нього очі, як фари в автобусі.
       
  • В очі, як лис, а за очі, як біс.
       
  • В петрівку день, як рік.
       
  • В полі жито, як лава.
       
  • В хаті, як у вагоні.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Любов зносить і прощає все, але нічого не пропускає. Вона радується малості, але вимагає всього.
       Клайв ЛЬЮІС
  • Любов має секретний ключ від дверей ревнощів.
       Лопе де Вега
  • Любов не визнає іншого лікаря, крім себе самої.
       Проперцій
  • Любов ніколи не вмирає природною смертю. Вона вмирає, тому що ми не вміємо наповняти її джерела; вона умирає від спраги.
       Анаіс Нін
  • Любов подібна епідемічній хворобі; чим більше ми її боїмося, тим більше стаємо перед нею беззахисними.
       Нікола ШАМФОР 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Скільки б ми не стояли на краю безодні - крила не виростуть.
       Флоріан БОДНАР
  • Скільки брудних справ починаються з чистого аркуша!
       Володимир ШАМША
  • Скільки важить дутий авторитет?
       Юрій РИБНИКОВ
  • Скільки вже було демократій, а демократії ще так і не було.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Скільки доріг треба пройти, аби порахувати всі наші шлагбауми? А жезли?
       Флоріан БОДНАР 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Що нам воля?
    Вовк поїсть нас серед поля,
    Нам про волю думать гріх!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Ой, гірка була наука!
    Лис відразу взявсь за бука.

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Іншим сіті наставляти,
    Але добре пильнувати,
    Щоб самим не впасти в них!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • А назустріч небезпеці
    Ліпше вийти, ніж в кутку
    Дожидать на себе грому!

       Іван ФРАНКО
    "Лис Микита", 1890
  • Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
    Нічого вже нема в найвищої істоти?

       Володимир САМІЙЛЕНКО
    "Людськість!", 1893
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ