Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій. - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
Евріпід. - Краще боротися серед небагатьох хороших людей проти більшості поганих, ніж серед більшості поганих проти небагатьох хороших.
Антісфен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вчителі лише відкривають двері, далі ви йдете самі.
- Горе треба пройти, його неможливо перестрибнути.
- Грім рака вбив.
- Ґулі не одного в лапті взули.
- Де верба, там і вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бридкий, як паплюга.
- Бринить, як струна.
- Брови тонкі, як шнурочки.
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловіча вірність може набриднути, жіноча – ніколи.
Оноре Бальзак. - Якщо жінка не права, піди й попроси вибачення у неї.
Французьке прислів'я. - Сонце низенько, вечір близенько –
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися, -
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому –
Тільки світи миленькому, як іде додому –
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара, –
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Повір у себе, навіть якщо для цього треба себе обдурити!
Олександр ПЕРЛЮК - Погіршення життя — це побічний ефект від її покращення.
Олександр ПЕРЛЮК - Поезію вигадали жінки, аби чоловіки присвячували їм віршi.
Олександр ПЕРЛЮК - Поезія — не ковбаса, чи ковбаса — не поезія?
Олександр ПЕРЛЮК - Поет у нас більше, ніж поет, але менше, ніж голодранець.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
