Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо хибної уяви позбавитись про міських людей, марнославство знайдеш, та без розуму.
Філон - Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Глибока вода не каламутиться.
- Глибоко — горобцю по коліна.
- Глузду нема.
- Глухий, як тетеря.
- Гляди — мовчи, а своє роби.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Худий, як тріска.
- Худий, як трясця.
- Цар, як кабан, а цариця, як печериця.
- Цвірінчить, як горобець.
- Цвіте, як калина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я завжди можу вибрати, але я повинен знати, що навіть у тому випадку, якщо я нічого не вибираю, я тим самим все-таки вибираю.
Жан-Поль Сартр - Я збираюся шукати грандіозне “може бути”.
Франсуа Рабле - Я люблю лише читати, писати та кохатися. Це означає, що мне повністю задовольнило б життя в однокімнантій квартирі, за умови, що там є книжкова полиця, комп’ютер та ліжко.
Фредерік Бегбеде - Я можу шкодувати про минуле, непокоїтися з приводу майбутнього, але тільки в сьогоденні я можу діяти. Ця здатність діяти є одним з основних компонентів психічного здоров’я.
Абрахам Маслоу - Я не божевільний, я — дерзновенний.
Дон Кіхот
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Возлюбити дальнього легше, ніж ближнього, бо близькі заважають нам любити їх.
Володимир ЧЕРНЯК - Не варто вибирати із двох зол – потрібно вибирати альтернативу злу.
Володимир ЧЕРНЯК - Сила є – потрібен розум.
Володимир ЧЕРНЯК - Суди про людину не по ділах її, а по мотивах.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо ви – частина рішення, то у вас будуть проблеми.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- До дна землі
й до дна цупкого слова
вдираюся завзято і уперто
і видираю в заздрісної смерті
пісні,
п'яніння,
ночі й дні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ
"При битій дорозі", 1948 - Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ
"Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ
"Так було чи так мало бути", 1952
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
