Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Заздрість – ворог щасливих.
Епіктет - Закоханий у себе суперників не має.
ЦИЦЕРОН - Здатність рости є ознака недосконалості.
Сенека - Здолати шкідливі звички можна тільки сьогодні, завтра — буде пізно.
КОНФУЦІЙ - Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Фланк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кого гад укусив, той і глисти боїться.
- Кого ся біда вчепить з ранку, того держиться аж до останку.
- Кожда дівка гарна, котра заручена.
- Кожда корова своє теля лиже.
- Кожда пригода до мудрости дорога.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Військо йде, як мак цвіте.
- Військо наступило, як чорна хмара.
- Вік жива, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла.
- Вік ізжила, як у ступі стовкла.
- Вік наш, як година.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Відривати форму від змісту в літературі так само безглуздо, як намагатися відділити оболонку повітряної кулі від її вмісту.
Володимир Брюґґен. - Відсоток неграмотних — величина постійна, тільки в наш час неграмотні вміють читати.
Альберто Моравіа. - Відсутність логіки в доказах — дуже вагомий аргумент.
Михайло Кузьмін. - Відсутність новин — уже добра новина.
NN - Відсутність почуття гумору редактор компенсував почуттям відповідальності.
Юрій Івакін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи солідно зараз дивитися у стелю, якщо всюди є телевізор?
Василь МОМОТЮК - Чи стало тепліше в людській хаті після того, як спалили Джордано Бруно?
Валентин ЧЕМЕРИC - Чи то свобода слова вже близько, чи то до виборів ще далеченько.
Олександр ПЕРЛЮК - Чи треба розділяти півкулі своїх мізків на східну та західну?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Чи хтось стереже засіки Батьківщини?
Олексій КАРАТЄЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ми стрінулись з тобою на Дніпрі,
Там губи я торкнув твої, Вітчизно,
Там вивірив по тобі пульс любові,
Годинник людства — з стрілками життя
На цифрах смерті — звірив із твоїм...
Ні, Батьківщино! Не лише стражданням
- Чи радістю я звернений до тебе!..
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ
"Український прелюд", 1962 - Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Громотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Ради тебе перли в душу сію,
Ради тебе мислю і творю.
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Василь СИМОНЕНКО
"Задивляюсь у твої зіниці...", 1964 - Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО
"Лебеді материнства", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
