Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спокій держави – в справедливості.
Трактати Давнього Єгипту. - Справа стоїть поряд із стоячим, йде за ідучим, творить з творящим.
З трактатів Давньої Індії. - Справедлива людина не та, яка не образить, а яка могла б образити, і не захотіла.
Філон - Справедливу людину шануй більше, ніж рідну.
Антісфен. - Справжній друг пізнається в біді.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нісчимний борщ, наче помиї.
- Хоч на собаку вилий.
— ... то і собака скрутиться, (погана страва, найпаче борщ).
- Хоч голову мий! (страва наче луг).
- Каша — мати наша, а борщ — полежака, лежить дома, як собака (почуте від москаля).
- Каша наша — батьків борщ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Змерз, як березова брунька.
- Змерз, як голодний цуцик.
- Змерз, як курка на дощі.
- Змерз, як собака взимку.
- Змилася, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Недолік не в грошах, а в людях і обдаруваннях, — ось що робить державу слабкою.
Вольтер - Недопущення до політичної боротьби реальної опозиції — симптом суспільних негараздів.
Борис Кагарлицький - Немає нічого небезпечніше для нової істини, ніж стара омана.
Йоганн Вольфганг Ґете - Немає нічого ненависніше більшості: дорогу має вказувати невелике число сильних людей, маса повинна йти слідом за ними, не усвідомлюючи своєї волі.
Йоганн Вольфганг Ґете - Нерідко найбільшими представниками нації є саме ті, кого вона засуджує на смерть.
Жозеф Ренан (1823-1892), французький історик
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- На ділі каймося, не на словах.
Леся УКРАЇНКА - Що сльози там, де навіть крові мало!
Леся УКРАЇНКА - Одвага наша – меч, политий кров’ю.
Леся УКРАЇНКА - Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч.
Леся УКРАЇНКА - Смуток – не робота.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906 - Блаженний муж, що серед ґвалту й гуку
Стоїть, як дуб посеред бур і грому,
На згоду з підлістю не простягає руку,
Волить зламатися, ніж поклониться злому.
Іван ФРАНКО
"Блаженний муж, що йде на суд неправих...", 1906 - До доброго тягне Гриця, до красного, до любові, а передусім до свободи, широкої, безмежної, як крилаті ліси по верхах, як бистрі ріки там в долах.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала" - І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
