Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН - Несправедливість не завжди пов’язана з якоюсь дією, часто вона виражається саме бездіяльностю.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки сир до короля донесуть, половину самі розберуть. (англ.)
- Правда гірка: хто тобі її скаже, той тебе поважає, хто промовчить — той зневажає. (колумб.)
- Прийшло щастя — будь пильний, прийшло горе — будь мужній. (кит.)
- Про бідняка згадають, як недоїдки зі столу приймають. (азерб.)
- Пташці гілка на дереві дорожча золотої клітки. (фр.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Козак, наче орел.
- Козак, як голуб: знявся та й полинув.
- Козак, як голуб: куди не прилетить, там i пристане.
- Коливається, як човен.
- Колоски, наче перемиті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У відчаї змінити чоловіка, зраджують чоловікові.
NN - Благонадійність — це клеймо, для придбання якого необхідно зробити якусь капость.
Михайло САЛТИКОВ-ЩЕДРІН - Все не так погано: нас не продавали — нас видали даром.
Карел Чапек - Душа, що вчинила зрадництво, будь-яку несподіванку сприймає, як початок відплати.
Фазіль ІСКАНДЕР - Золоту людину легше продати.
Славомир Врублєвський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо не в грошах щастя, то більшість нашого люду просто похлинається щастям.
Дмитро ПОПОВИЧ - Якщо очі розбігаються, що тоді робити рукам?
Василь МОМОТЮК - Якщо ти попався на вудку, отже, ти мілко плавав.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо у вашу голову нічого не приходить, то переконайтесь у її наявності.
Дмитро ПОПОВИЧ - Якщо цього воза не потягнеш, то нічого й братись.
Дмитро ПОПОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода,
Щодень банкети, мов весілля,
Всі п'яні, хоч посуньсь куда.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштував?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Де їсться смачно, там і п'ється.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Пропали! Як сірко в базарі,
Готовте шиї до ярма!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
