Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Козаку зібратись — тільки підпоясатись.
- Козаку кінь за себе дорожче.
- Козацька люлька — добра думка.
- Козацькому роду нема переводу.
- Козацькому Роду нема переводу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Побіг, як скажений.
- Побіг, як собака за возом.
- Побілів, як глина.
- Побілів, як крейда.
- Побілів, як полотно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- То не лихо, якщо за карбованець дають півкарбованця; а то буде лихо, коли за карбованець почнуть давати по пиці.
Михайло Салтиков-Щедрін - Товариші виховують набагато краще, ніж батьки, тому що їм не властива жалість.
Андре МОРУА - Тоді людина стане кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.
Антон ЧЕХОВ - Той, кого привели до мети, не має права вважати, що він досяг її.
М. Ебнер-Ешенбах - Той, хто бреше, не уявляє трудності своєї задачі, бо він змушений буде ще двадцять разів збрехати, щоб сховати першу брехню.
Олександр Поп
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Після виборів чорти стають святими, а святі чортихаються.
Флоріан БОДНАР - Після грози дихається легко, але недовго.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Після того, як знайдуть істину у вині, шукають розсіл.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Планувалося побудувати рай, але будматеріали розікрали, і в результаті маємо пекло.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Платити треба за все. Але ж не всім.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
- Одержимість — це зовсім окрема субстанція, необхідний поряд з іншими компонент для повноцінного духовного життя.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають — нічого святого.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Ми звикли традиційно ховати від себе ту правду, над якою треба було б найбільше подумати.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|