Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель - Після того, як я вмру, я зволів би, щоб люди запитували, чому мені немає пам’ятника, ніж чому він є.
Катон Старший - Піфагорійці радили вранці кидати погляд на небо, щоб згадати про те, що завжди йде до мети, залишаючись вірним своєму шляхові й засобу дій, і про порядок, чистоту і відображення. Бо світила не знають покровів.
Марк АВРЕЛІЙ - Платити добром за зло — безглуздість. Чим же тоді платити за добро? КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Козацька люлька — добра думка.
- Козацькому роду нема переводу.
- Козацькому Роду нема переводу.
- Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
- Коли всім народом дмухнути, то ураган буде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, як возом їде.
- Іде, як каліка.
- Іде, як на завтра.
- Іде, як слон.
- Іде, як снівниця снує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мені неважливо, що про мене говорять за моєю спиною, поки про мене говорять неправду.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Мені снився Фрейд. Що б це значило?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Меню: список блюд, які щойно скінчилися.
Леонард Луїс Левінсон - Мета агітатора — змусити одну групу людей забути, що інші групи також складаються з людей.
Aldous Huxley - Мета в житті — це саме життя.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не тікай від мудрості, матимеш підмогу,
Будеш прагнуть, то вона виведе в дорогу. Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Всі пориви вчених сам Бог нагороджає,
А бажання глупаків легко розтопляє. Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Сама мудрість ходить скрізь, вибраних шукає,
Тих, хто в ній знаходить смак, тепло зустрічає. Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Як без солі нам усім не смачне їстиво,
Так огидженим стає вчення нечестиве. Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ - Навіщо нарікаєш й ламаєшся в силі,
Коли у тебе добре замислене діло? Михайло КОЗАЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали, Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали! Слава не вмре, не поляже, Од нині довіку! "Дума про козака Голоту" - Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться. Було колись — панували, Та більше не будем! Тії слави козацької Повік не забудем! Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч", 1838
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|