На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
       Григорій СКОВОРОДА
  • То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • З свинячою мордою у бублишний ряд.
       
  • Нашому маляті, лиш слинку ковтати.
       
  • Хто ся з отрубами змішає, того свині зїдять.
       
  • Циган тим не поган, що з панами їсть (жартують як бідний встряне між богатих).
       
  • Як маєш кланятися лаптю, то ліпше поклонися чоботу.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Убраний, як пан.
       
  • Удалося, як тій Солосі.
       
  • Ударив, як муха крилом зачепила.
       
  • Ударив, як свиню жолудь.
       
  • Узявся, як кіт до сала.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Суть полягає не у "свободі видавців друкувати", а в "праві громадян знати".
       Артур Сульцбергер.
  • Сучасна журналістика цілковито технократична.
       Ролан Барт.
  • Сучасна література — рецепт, який виписують пацієнти.
       Карл Краус.
  • Сучасне ворожіння: на фактах.
       Станіслав Єжи Лец.
  • Сучасні засоби масової інформації добрі тим, що надають нам можливість буркотіти в глобальному масштабі.
       Лоренс Пітер. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Як гул століть, як шум віків,
    Як бурі подих, – рідна мова...

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
  • Моя Батьківщина – це поле без меж...
    Моя Батьківщина не знає – “назад”!
    Вперед її кроки.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
  • Коли слова для тебе – грище,
    Звукосполучення нове, –
    Тебе народ, суддя найвищий,
    Марнописателем назве.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
  • Немає мудріших, ніж народ, учителів;
    У нього кожне слово – це перлина.

       Максим РИЛЬСЬКИЙ
  • О пісне! Від народу кров і плоть...
    Тебе ніхто не може побороть...

       Максим РИЛЬСЬКИЙ 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування однієї нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації.
       
  • О рідна земле, люба моя нене!
    Чому, припавши до твоїх грудей,
    Я тільки плачу, як дитя нужденне,
    А сил не набираюсь, як Антей?

       Микола ВОРОНИЙ
    "Мандрівні елегії", 1902
  • Коли скінчиться той полон великий,
    що нас зайняв в землі обітованій?
    І доки рідний край Єгиптом буде?
    Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА
    "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904

       
  • І ти колись боролась, мов Ізраїль,
    Україно моя! Сам Бог поставив
    супроти тебе силу невблаганну
    сліпої долі.

       Леся УКРАЇНКА
    "І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
  • Чи довго ще, о Господи, чи довго
    ми будемо блукати і шукати
    рідного краю на своїй землі?

       Леся УКРАЇНКА
    "І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904
     
Ще..
Тости / 65
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
       
  • Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ