Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь світ плаче.
Григорій СКОВОРОДА - того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне.
- Везе, як утопленику.
- Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.
- Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею, перестали ходить і з водицею.
- Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без господаря земля - кругла сирота.
- Без господаря хата - пустка.
- Без добрив збирайтесь лише на врожай бур'янів.
- Без догляду земля занепадає.
- Без догляду дім - сарай.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Різниця між хоробрим і боягузом в тому, що перший, усвідомлюючи небезпеку, не відчуває страху, а другий відчуває страх, не усвідомлюючи небезпеки.
Василь КЛЮЧЕВСЬКИЙ - Усі люди грішать. Різниця між ними — лише в мірі докорів сумління після цього.
Віторіо Альф'єрі - Усяка жива істота прагне до задоволення. Тому, що задоволення є вище благо.
- Усякий народ має такий уряд, якого заслуговує.
Ж. Местр - Усякий талант кінець кінцем закопують в землю.
Еміль Кроткий
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.
Юрій ЛИПА - Єсть тільки довічна боротьба за власне “я” і “Я” моєї раси…
Юрій ЛИПА - Слинна перспектива – “з ворогом по правді жить”
Юрій ЛИПА - Ім’я будуччини – чин, хто спинився – той служить тьмі, хто в поході – звитяжить він.
Юрій ЛИПА - А що ж є більше понад віру?
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави;
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Сповідь землі", 1905 - Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ
"На верхах", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
