Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Корисніш розсудливість без навчання, ніж навчання без розсудливості.
Квінтілліан - Король має пам’ятати три речі: що він керує людьми, що він зобов’язаний керувати ними згідно з законами, що він не вічно буде керувати.
ЕВРІПІД - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
ЕВРІПІД - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І пекло не вічне. (порт.)
- Тінь проходить, а світло залишається. (порт.)
- Набуте злом не стане добром. (порт.)
- Час найкращий суддя, хоч і судить спогодя. (порт.)
- Тому, хто знахабнів украй, сміливістю відповідай. (порт.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Допомогло, наче сім баб пошептало.
- Допоможе, як мертвому припарка.
- Досада шкребе, як кішка лапою.
- Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Дошкулив, як батогом по воді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мистецтво романіста полягає в тім, щоб з короткої історії зробити довгу.
Фелікс Поллак - Мистецтву загрожували два чудовиська: художник, що не є майстром, і майстер, що не є художником.
Анатоль Франс - Мить — це одиниця виміру щастя.
Віктор ЖЕМЧУЖНИКОВ - Миша: тварина, шлях якої засіяний непритомними жінками.
Семюель ДЖОНСОН - Між любов’ю і сексом велика різниця: секс знімає почуття незручності, любов його породжує.
Вуді Ален
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Перший млинець кавалком. Другий — цілою макітрою.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Потрапив пiд локомотив iсторії.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Пролетарiату нічого втрачати, крім свого апарату.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Професія – олігарх-мафіозі, посада – святий.
Флоріан БОДНАР - Ректифiкацiя договору.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі. Григорій ЧУПРИНКА "Ніч", 1918
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|