Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чужий хлівець не радує овець.
- Чужі ворота тяжко запирати.
- Чужі гріхи перед очима, а свої — за плечима.
- Чужі руки легкі, та всього й вони не зроблять.
- Чужу стріху латає, а своєї не має.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лепече, як порожня машина.
- Лепече, як той порожній млин.
- Летить літо, як крилами.
- Летить, як метелик на вогонь.
- Летить, як стріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всі дурні вперті, і всі вперті дурні.
Бальтасар ҐРАСІАН - Всі історичні закони мають свій термін давності.
Марія фон ЕБНЕР-ЕШЕНБАХ - Всі ми існуємо тут, на землі, щоб допомагати іншим; для чого на землі інші – я не знаю.
Уістен Хью Оден - Всі ми належимо до дивного виду живих істот, які віддають свою енергію видираючись наверх по драбині успіху, щоб зробити гроші, які дозволять купити непотрібні нам речі, щоб справити враження на людей, до яких ми не відчуваємо симпатії.
Лоуренс Пітер - Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещасна по-своєму.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люди звичайно хочуть того, що їм подобається, подобається ж звичайно те, що вимагає найменшої праці.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Кожне національне відродження починається з відродження еліти.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Дорога до себе не означає зустрічі з собою.
Василь ЛІСОВИЙ - Прийняття своєї долі означає не заздрити долі інших.
Василь ЛІСОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
