Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд - Про свої здібності людина може довідатися, тільки спробувавши застосовувати них на ділі.
СЕНЕКА Старший - Просячи в когось милостині, Діоген сказав: "Якщо ти подаєш іншим, подай і мені, а якщо ні, то почни з мене".
- Процвітаючі негідники нестерпні.
Есхіл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Батька в лоб!
— ... матір в цицьку, щоб не діждала їсти паляничку, або: кисличку і т.д.(так приговорюють, найчастіше дітвора, як хоче в щось влучити грудкою і не попаде).
- Не давайся кожному вітрові повівати.
- Хто стається вівцею, того вовк зїсть.
- З малої хмари великий дощ буває.
- З малої іскри великий вогонь.
— З маленької іскри, великий огонь буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Спромігся, як убогий на кисіль.
- Став, як опарений.
- Став, як полотно.
- Став, як сам не свій.
- Став, як статуя.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Психолінгвісти зауважують, що схильність до переробки тексту — риса душевнохворих.
Михайло Гаспаров. - Психологічний вестерн: фільм, у якому ковбой уже розумніший за свого коня.
Андре Гіллуа. - Публіка — дурна.
Александр Поп. - Публіка — єдиний справжній учитель акторського ремесла.
Джордж Скотт. - Публіка — люте страховисько: треба або посадити її на ланцюг, або втікати від неї.
Вольтер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вчених було б набагато більше, якби на древі пізнан¬ня росли заборонені плоди!
Юрій РИБНИКОВ - Школа виховує, а життя — вчить.
Юрій РИБНИКОВ - Всесвіт безмежний, і Бог за всіма вгледіти не може.
Юрій РИБНИКОВ - Вступати до інституту за порадою батьків — все одно, що зв’язувати свою долю з нелюбим чоловіком.
Юрій РИБНИКОВ - Гарному вчитися ніколи не пізно, а поганому — вік не дозволить.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
Олександр ОЛЕСЬ
"З журбою радість обнялась...", 1906 - Того не вернеш, що минуло,
І, поки щастя не заснуло, —
На хвилях серця, хвилях дум
Лови його недбалий шум...
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Того не вернеш, що минуло...", 1906
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
