Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ой лишенько! пана "щось" зїсть.
— Ах ти ж прокляте! нехай лучше пан тебе зїсть!
- Через ваші вівці та в кошару не заглядати?
— Задля бабиного теляти, не можна і в двір заглядати!
— Хіба для твого теляти, та у хлів не заглядати? (Вовк відповідає чоловікові на питання: "Чого ти вовче у хлів заглядаєш?).
- Так мама казали.
— Так казали старі люди, — дівчата.
- Дурні люди! Кажуть батько вмер, а хто ж мене тоді битиме?
- У всіх матері дурні, тільки моя розумна — що гріх і казати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Труситься, як молоде теля.
- Труситься, як у лихоманці.
- Труситься, як у пропасниці.
- Труситься, як холодець.
- Трясеться, як осиковий лист (як осичина).
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Писати про свого друга — значить посваритися з ним.
Жуль Ренар. - Писати просто і ясно так само важко, як бути щирим і добрим.
Вільям Сомерсет Моем. - Писати треба тільки тоді, коли не можеш не писати.
Лев Толстой. - Письменник — надзвичайно вразлива істота. Це можна зауважити, якщо вчасно не заплатити гонорару.
Х. Нореніус. - Письменник — суто приватна особа, але з громадським резонансом.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якби олігархи отримували стільки, скільки отримують пересічні громадяни, пересічні громадяни отримували б незрівнянно більше!
Олександр ПЕРЛЮК. - Якби Фортуна не відверталась, хто б на неї звертав увагу?
Флоріан БОДНАР - Який мідний лоб не мріє про бронзовий бюст?
Флоріан БОДНАР - Якість косметики значно поліпшилась: тепер втратити обличчя можна за хвилину, а зробити розумне – за дві.
Флоріан БОДНАР - Якого б кольору прапорця не тримав у руках мільйонер — слугуватиме він лише «зелененьким».
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський
"Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
