Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не уподiбнюйся кроту, що в землю закопався. Як тiльки ненароком прориється на повiтря – ох яке воно йому противне!
Григорій СКОВОРОДА - Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.
Григорій СКОВОРОДА - Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.
Григорій СКОВОРОДА - Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Довго Хима юлила, доки хлопця обдурила.
- І в Коломиї такі ж помиї.
- Чув Пилип, як пахне гриб.
- Дітей приносять не лелеки — дітей приносять дискотеки.
- Безрота злість, а поїдом їсть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так рівно, що чорт ногу зламає.
- Так сказав, що й глухий почув.
- Так співають, як свині в горосі.
- Так ти не хочеш, як Дід сороківки.
- Так, як та свиня, що зненацька мішки рве.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сила тих, хто управляє, насправді не що інше, як сила тих, хто дозволяє собою керувати.
Гійом Рейналь (1713-1796), абат, французький історик і теолог - Сказати, що кращі ліки від хвороб демократії — більше демократії, все одно що сказати: кращі ліки від злочинності — більше злочинів.
Генрі Луїс Менкен - Лише збіг обставин відкриває нашу сутність оточуючим і, головне, нам самим.
Франсуа де Ларошфуко - Лібералізм робить вигляд, що все що він робить на благо народу. Проте в дійсності, він усуває поняття народу, замінюючи його на одиничне “я”. Лібералізм – це прояв суспільства, що вже не є спільнотою. (…) Лібералізм не є проявом організованого суспільства, він прояв “розчиненого” суспільства. (…) Будь-яка людина, що не відчуває себе членом суспільства, є в деякій мірі лібералом.
Меллер - Слуги, що не мають пана, не стають від цього вільними людьми — лакейство у них в душі.
Генріх Гейне (1797-1856), німецький поет
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Що вибори дають людям? Та вже навіть по пакету гречки не дають!
Олександр ПЕРЛЮК - Не портфель красить людину, а його наповнення.
Олександр ПЕРЛЮК - Доки не візьмеш до рук автомат, добро не переможе!
Олександр ПЕРЛЮК - Доки час покаже, що ми йдемо не туди, ми вже будемо не там.
Олександр ПЕРЛЮК - Допоки приїде міліція, у нас уже знов скрізь торжество законності та повний правопорядок.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я ввечері цілую рожу
І кличу сум.
Чому, чому я жить не можу
Та сам, без дум?
Павло ТИЧИНА
"Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить,
Все вітами хитає, наче сумно мовить:
Журба, журба...
Отак роки, отак без краю
На струнах Вічності перебираю
Я, одинокая верба.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто питать мене не стане,
Ніхто у душу не загляне —
Я знов один.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
