Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато говорити і багато сказати не є те саме.
Софокл - Добра людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи.
Талмуд - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
Конфуцій - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
Конфуцій - Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати.
К. А. Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На лихо Бог дасть розум.
- Дасть Бог лихо, то дасть і розум.
— Боронь Боже нужди, розум найдеться. — Не дай Боже нещастя, а розум буде! - Лиха і конем не обїдеш.
— І гетьманським конем не обїдеш. - Сказано лихо — не бути добру!
- Кожна людина своє лихо носить.
— Кожний у світі своє лихо має.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, як сопілкою грає.
- Говорить, як сорока скрекоче.
- Говорить, як у дзвін б'є.
- Говорить, як у рот кладе.
- Говорить, як ціпом молотить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Пролетаріат годують, лише коли він працює могильником.
Віктор КОНЯХІН - Набивав собі ціну, вибиваючи зуби підлеглим.
Віктор КОНЯХІН - У голого короля не буває брудної білизни.
Віктор КОНЯХІН - Гармати стріляють по горобцях, бо у них дефіцит пороху.
Віктор КОНЯХІН - Коли бутерброд падає червоною ікрою вниз, ікра стає чорною.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Людям властиво помилятися. Жінкам — ні.
Наталія ІВАНКІВ - На нашому державному кораблі — доморощені пірати.
Леонід ЗАБАРА - На переправі коників не викидають.
Володимир ШАМША - – Невже ми йдемо до Європи заради того, аби нам показали, де раки зимують?
Флоріан БОДНАР - – Скільки треба тупцювати на місці, аби крізь землю провалитись?
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя: Не то Польща і Вкраїна Лишенька зазнає! Василь МОВА "Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - І з того козацтва,
З його старшини, На лихо Вкраїні Вродились пани. Василь МОВА "Козачий кістяк", 1863 - Повій, вітре тихесенький,
З-за синього моря, Та принеси в Україну Козацькую волю! Олександр КОНИСЬКИЙ "Вітер", 1882 - Обняти світ залізними руками
Силкуєшся, щоб людському уму Спорудити з продажними попами Вселенськую безвиходну тюрму. Пантелеймон КУЛІШ "Слов'янська ода", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|