Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій - Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ - Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Друг — як вино: чим давніший, тим кращий. (рум.)
- Правда — як дерево: завжди з води випливає. (рум.)
- Народ того зневажає, хто брехню обіцяє. (рум.)
- Злі вчинки запиши на воді, а добрі викарбуй на камені. (рум.)
- І найбільший корабель без розумного керманича на дно піде. (рум.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хитра людина в'ється, як хмелина.
- Хитрий, як біс.
- Хитрий, як вовк.
- Хитрий, як лисиця.
- Хитрий, як Панасова гуска.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка — наймогутніша у світі істота, і від неї залежить чи направляти чоловіка туди, куди його хоче повести Господь Бог.
Генрік Ібсен - Жінка — найсправжніша жива плоть, що випромінює найніжніше світло.
Антуан де Сент ЕКЗЮПЕРІ - Жінка — не тільки друг людини, але і мати її.
О.В. ІВАНОВ - Жінка — одночасно яблуко і змія.
Генріх Гейне - Жінка — це все те, що Бог відняв у чоловіка, але в чому Він йому не відмовив.
Владислав Гжегорчик
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки народ обіцянками не годуй – йому все мало.
Олександр ПЕРЛЮК Сьогодні кожен може мати власну думку: все одно вона нікого не цікавить. - Якщо хочеш бути щасливим – не бажай так багато!
Олександр ПЕРЛЮК - Щоб усі зрозуміли, який ти дурень, досить розповісти всім, який ти розумний!
Олександр ПЕРЛЮК - У нас усі завжди думали про народ. Інше питання – що?!
Олександр ПЕРЛЮК - Деякі люди якщо й роблять добро, то лише комусь на зло.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
