Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
Марк Тулій ЦИЦЕРОН - Прилагоджувати одну добру справу до іншої так щільно, щоб між ними не залишалося ні найменшого проміжку, — ось що я називаю насолоджуватися життям.
Марк АВРЕЛІЙ - Природа наділила нас двома вухами, двома очима, але лише одним язиком, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
СОКРАТ - Пристрасті додають розуму найдурнішим людям і роблять дурними найрозумніших.
СЕНЕКА Молодший - Пристрасть спочатку — як чужий, пізніше — як гість, і, нарешті, — як хазяїн будинку.
Талмуд
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як чоловік вередливий, а жінка лагідна — буде в них злагода;
як жінка вередлива, а лагідний чоловік — колотнеча буде весь вік.
В'єтнам. - Як шукати затінку, то під великим деревом.
Япон. - Яка душа у три роки, така вона й у сто років.
Япон. - Яка ж любов могутня й свята, що й бридкого на красеня оберта.
Іспан. - Яка жінка, така й спідниця.
Естон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як чорт за грішну душу.
- В'яне, як цвіт на сонці.
- Гавкає, мов собака на прив'язі.
- Гада, наче батька побачила.
- Газета для людини, як вікна для хатини.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жіноча душа для мене відкрита книга, написана незрозумілою мені мовою.
Ефраім Кішон - Жіноча інтуїція — результат мільйонів років недумання.
Руперт Хьюз - Жіноча інтуїція — усього лише інша назва чоловічої простодушності, видозмінена.
Дж. Д. Нейтан - Жіноча краса — руйнівна сила, а доброта — творча.
О.В. ІВАНОВ - Жіноча логіка — віра, що упертість фактів може бути переборена ще більшою власною упертістю.
Олександр Круглов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Культурного і бідного Карася жінка не лає, а зневажає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Курячі яйця навіть доброму танцюрі заважають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Лестощі — непогано, якщо їм не вірити.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люби Батьківщину не як жінку, а як син — матір.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люби дружину міцніше, ніж любить її коханець, і зневажай набагато менше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі ми розіп'яті на хрестах,
Всі ми покриті ранами.
Заповідано нам жорстокий шлях
Злими коранами.
Олекса СЛІСАРЕНКО
"Пам'яті Г. Михайличенка", 1925 - І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй
Із очима зеленими і дивно-розкритими,
Обіцяючи рай і одчай.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
