Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон - Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ - Цей, зустрівши людину, яка на небо дивилась і зорі запитувала та в провалля впала, сказав: "По заслузі отримав, бо, земного не відаючи, в неба питаєш".
Геріон - Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Важить і початок, важить і кінець.
- Важлива сміливість, та ще більше потрібне вміння.
- Вбиті в голову знання — полова.
- В біді чоловік розумнішає.
- В голову, як у торбу: що знайдеш, те й сховаєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як корова язиком злизала.
- Як кришталь, біла.
- Як на корову сідло.
- Як овечка — не мовить ні словечка.
- Як по шиї пиляє.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Службова драбина: скільки східців, стільки й інстанцій.
Віктор КОНЯХІН - Хочеш жити - не бажай нічого іншого!
Віктор КОНЯХІН - А у нас - стабілізація: всі дні - чорні!
Віктор КОНЯХІН - Якщо тебе з'їли вегетаріанці, то, мабуть, ти ні риба, ні м'ясо.
Віктор КОНЯХІН - Купити здоров'я - нема грошей. Їх і на похорон бракує.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо чоловіка позбавили прав, значить, він оженився.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловікові на все наплювати, значить, його обплювали.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо я даю хабар, то це негарно, а якщо мені дають, то все залежить від його величини.
Віктор ІГНАТЕНКО - Свобода — се не ланцюг, який можна склеїти в огні і сформувати ударами молота.
Свобода — се коштовний плід, що достигає і набирається солодощів у сонячнім світлі й теплі.
Іван ФРАНКО - За великі клейноди свободу тримайте і заслугами більше її уміцняйте.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила!
Василь МОВА
"Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - В затишному раю я води Лети п'ю,
Та тихострунную настроюю мою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Рай". 1893 - Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - Світ зчорнів, і небо чорне,
Зелень чорна, чорне все...
Жду, поки мене загорне
Та, що вічний сон несе.
Олександр Козловський
"Чорна думка", 1897
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
