Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом.
Філон - Міра наживанню є потреба тілесна, а хто переступить її, то безчинства собі набуде великого.
Нил - Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На чужій ниві все ліпша пшениця.
- На Юра-Івана, на Рахманський Великдень.
- На язиці мід, а під язиком лід.
- Наварив каши, та й не ззіси.
- Нагадав козі смерть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Величається, як молода на весіллі.
- Величається, як свиня в берлозі.
- Величається, як свиня в дощ.
- Величається, як чумацька воша.
- Вередує, як у греблі біс.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чим розважальні стає наше телебачення, тим страшніше виходити на вулицю.
Олег Кузнєцов - Чому телебачення стало поганим? Бо звідти прогнали всіх євреїв і набігли блакитні.
NN - Шкода, що можливості телебачення поки не безмежні. А то іноді так хочеться побачити його в труні!
Геннадій Москвін - Я не дивлюся телевізор, тому що він згубно впливає на мистецтво розмовляти про себе.
Стівен Фрай - Якби не телепередачі з засідань Держдуми, хто б повірив, що жити стало веселіше?
Олександр Ратнер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Встати! Суд іде! Хтось повинен сісти.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ с. Кричильськ - Вступив у таку партію, що потім довго відмивався.
Леонід ЗАБАРА - Всьому настає кінець, і цьому не буде кінця.
Олександр ПЕРЛЮК - Вузька смужка митного кордону не засівається нічим, а який дає врожай!
Володимир ШАМША - Вулична злочинність в країні скоротилася на третину, провулкова зросла вп’ятеро.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|