Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА - Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З чужим і насеред села розставайся.
- З чужого коня серед дороги злазь.
- З чужого воза хоч серед калюжі злазь!
– ... по середині болота злізти мусиш. - На чиєму току молотять, тому і хліб возять.
- В чужій церкві не паламарюй.
– ... церкві свічок не поправляй. – ... а в своїй і валяй. – ... свічок не гаси.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Уночі було видно, хоч голки збирай.
- Упав так, що аж носом заорав.
- Упав, як грім на голову.
- Упав, як міх з воза.
- Уперся, як баран у сіно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Я завжди був проти розпуску гаремів, — дами включаються в громадське життя, але євнухи занадто впливають на це життя.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Я завжди говорив, що жінка має бути як гарний фільм жахів: чим більше місця залишається уяві, тим краще.
Альфред Хічкок - Я завжди слідкую за модою, але здалеку.
Жан Файяр - Я зайнятий, як курва, що працює на двох ліжках.
Едгар Хау - Я занадто зайнятий, аби мати час для занепокоєння.
Уінстон ЧЕРЧІЛЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гроші потрібні шакалам, а навіщо вони людям?
Олександр ПЕРЛЮК - Гумор — це обезглавлена сатира.
Олександр ПЕРЛЮК - Дай жінці 10 хвилин — і вона помолодшає на 10 років.
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте мільярд на виборчу кампанію пройдисвіта, злодія і наркомана — і будьте певні: його кандидатура виявиться найдостойнішою!
Олександр ПЕРЛЮК - Дайте нам пляшку горілки, а все інше ми візьмемо самі!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав... Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ "Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога... Тарас ШЕВЧЕНКО "М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя. Тарас ШЕВЧЕНКО "Огні горять, музика грає...", 1850 - І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Тарас ШЕВЧЕНКО "І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...",1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|