Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блаженнi голоднi та спрагненi правди. Блаженнi чистим серцем.
Євангеліє від св. Матвія - Ви - сiль землi. Коли сiль iзвiтрiє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нiнащо, хiба щоб надвiр була висипана та потоптана людьми.
Євангеліє від св. Матвія - I не запалюють свiтильника, щоб поставити його пiд посудину, але на свiчник - i свiтить вiн усiм у домi.
Євангеліє від св. Матвія - Не гнiвайся на свого ближнього. Зо своїм супротивником швидко мирися.
Євангеліє від св. Матвія - Коли праве око твоє спокушає тебе, - його вибери i вiдкинь вiд себе: бо краще тобi, щоб загинув один iз членiв твоїх, анiж до геєни все тiло твоє було вкинене.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ті каптани, та не ті кармани.
– Той каптан, та не той карман. - Що сіре, то й вовк.
- І жаба риба, бо в воді сидить.
- Що у воді то риба, а в пірю і шерсті, то мясо.
- Болото, болотом, а чорт чортом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хата, як квітка.
- Хата, як лялечка.
- Хата, як покришка.
- Хвалить, як медом мастить.
- Хвіст, як у лисиці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожен, хто читає забагато і використовує свій мозок замало, впадає в ліниве стереотипне мислення.
Альберт Ейнштейн - Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове.
Альберт Ейнштейн - Моральні характеристики визначної людини мають більше значення для її покоління і для історичного розвитку, ніж суто інтелектуальні досягнення. Ці останні самі залежать від величі духу, величі, яка зазвичай залишається невідома.
Альберт Ейнштейн - Найбільш незрозуміле у нашому світі є те, що він усе-таки зрозумілий.
Альберт Ейнштейн - Наука без релігії кульгава; релігія без науки сліпа.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не такі ми бідні, щоб не прогодувати кількох мільярдерів.
Василь МОМОТЮК - Не хлібом єдиним живе котлета.
Флоріан БОДНАР - Несли відповідальність — не донесли. «Ми, — кажуть, — не донощики!».
Флоріан БОДНАР - Нині дресирувальники говорять своїм улюбленцям: «Дай на лапу».
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніщо так не прикрашає жінку, як тимчасова відсутність її чоловіка.
Н. ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину, а потім горювати: любий сину, якби-то знов побачити її! Якби побачити в секунду смертну здаля, хоч раз один; дитячі втіхи згадати й принести життя, як жертву, й лягти в землі чужій, од горя тихій. Василь Барка "Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча... Сухим аскетом невмолимий час Глави читає приходу і смерти. Теодор Курпіта "Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому житі — Життя. Євген МАЛАНЮК "Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|