Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нова людина має i мову нову.
Григорій СКОВОРОДА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА - Не кiнець те, пiсля чого ще щось має бути. Пiсля справжнього кiнця нiчого бути не може.
Григорій СКОВОРОДА - У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На ласий шматок завжди знайдеться куток.
- На Миколи нам завжди ніколи.
- На похилих деревах кози — як удома.
- На сонечку тепло, а коло матері добре.
- На стіл поставлять, працювати заставлять.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сміється, як дурень до сиру.
- Сміється, як русалка в морі.
- Сміливий, як за плотом.
- Сміливий, як сокіл.
- Смокче, як вуж жабу.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Єдине джерело права — загальне свідомість усього народу, загальний дух його.
Лассаль - Єдиний урок, який можна зробити з історії, полягає в тому, що люди не витягують з історії ніяких уроків.
Бернард Шоу - Жебракові пожежа не страшний.
Давня мудрість - Жодна людина не бореться проти свободи, — бореться людина, найбільше, проти волі інших.
Карл Маркс - За браком багатств нація тільки бідна; за браком патріотизму нація жалюгідна.
Буаст
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- – Чому у них зелені називаються доларами, а у нас – "шмаркачами"?
Флоріан БОДНАР - – Як насолити тому, хто не в своїй тарілці?
Флоріан БОДНАР - – Який мідний лоб не мріє про бронзовий бюст?
Флоріан БОДНАР - "Національність і релігія для мене не мають великого значення", – казав людожер.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - "Шлях до істини тернистий", – казав кат.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф — Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Євген МАЛАНЮК "Напис на книзі віршів", 1925 - В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, — І в дальнє море — у суботній час — Вона зове і пориває нас. Максим РИЛЬСЬКИЙ "В суботу грає море...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|