Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА - Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Найшло, як по воду святую.
- Як чорт києм нагнав.
- І курці носом нігде клюнути.
- Так що Боже (такого клопоту, страху і т.п.).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи -
- Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
- Місяць лютий гостро крутий.
- Місяць лютий спитає чи взутий,
- Мороз - аж іскри сипляться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Він мислитель. Це значить, що він уміє сприймати речі простіше, ніж вони є.
Фрідріх НІЦШЕ - Він самотній і позбавлений усього, крім своїх думок: що ж дивного у тому, що він часто ніжиться і лукавить з ними, і смикає їх за вуха! – А ви, грубіяни, говорите – він скептик.
Фрідріх НІЦШЕ - Віруючий знаходить свого природного ворога не у вільнодумній, а в релігійній людині.
Фрідріх НІЦШЕ - Давати кожному своє – це означає: бажати справедливості і досягати хаосу.
Фрідріх НІЦШЕ - Дурість – дар божий, але не слід нею зловживати.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людина – всього лише шість літер, а скільки нещасть!
Флоріан БОДНАР - Людина - істота розумна, адже, на відміну від хамелеона, вона змінює свій колір цілком свідомо.
Олександр ПЕРЛЮК. - Людина – найцінніший капiтал. З неї протягом усього життя здирають проценти.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Людина він так собі, але ходить з охоронцем.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙЙ - Людина потрапляє в рай чи пекло залежно від того, хто її ховає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК
"Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967 - Пахуче й густо поростають ночі,
Горять вогнем незайманим уста,
Душа, недавно дика і пуста,
Знов жити і любити хоче.
Марина ПРИХОДЬКО
"Пахуче й густо поростають ночі...", 1967 - Озиваєшся, скрипко, тіла свого повнотонням,
у пісні пристрасті шал і чистості жаль.
Раптом ця ніч, це одкровення червоне,
коли приходить кохання великий скрипаль.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
"Музика", 1968 - Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами!
Тепер уже правду ногами топтають,
А щиру неправду медом-вином напувають!
Тепер уже правда у панів у недолі,
А щирая неправда у добрій волі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
