Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека - Найбільше заохочення злочину — безкарність.
Ціцерон. - Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Сенека. - Найгірша зіпсованість — зіпсованість кращих.
Фома Аквінський - Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Військового цапа за хвіст скубни: от тобі й рукавиця.
- Не тикай (не кажи "ти"), бо мене цар, ґудзиками обтикав.
- Перша чарка, перша палка (то у службі).
- На двох стільцях сидить.
- Дай Боже панувати — на золотих кріслах сидіти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Десь узявся, як із землі виринув.
- Дзвенить, немов у бочці.
- Диба, мов муха по сметані.
- Дивиться, наче тарілку проковтнув.
- Дивиться, як вовк на козу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слава нерідко піддає порядних людей тим же іспитам, що і багатство, тобто спершу змушує їх зробити або стерпіти дрібні вчинки і лише потім підпускає до себе.
Нікола Шамфор - Сміливість — це не відсутність страху, а скоріше усвідомлення того, що щось інше може бути набагато важливіше страху.
Ambrose Redmoon - Спочатку шукаєш справедливість, а потім інше місце роботи.
П. С. Таранов - Справа незроблена краще справи зіпсованої, тому що першу можна зробити, а другу не можна поправити.
В. Ключевський - Справа подібна автомобілю: сам по собі він буде рухатися тільки під гору.
Заповідь американських менеджерів
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ економить на всьому, мільйонери наживаються на всіх.
Олександр ПЕРЛЮК - Народ не завжди перетворюється на населення, а тільки тоді, коли забуває, що він — народ.
Володимир ШАМША - Народ побачив натовп біля державного корита.
Леонід ЗАБАРА - Народ ще не весь вимер, а от вся народна власність уже поділена.
Олександр ПЕРЛЮК - Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
Олександр ДОВЖЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845 - Чи я знала, ще сповита,
Що тая цариця -
Лютий ворог України,
Голодна вовчиця!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Великий льох", 1845 - Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Тарас Шевченко
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
