Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА - Що там веселощi й солодощi, коли нема свiтла? Що там мир, коли нема життя i веселощiв!
Григорій СКОВОРОДА - Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де просто, там янголів зо сто.
- Захотів пишно!... аби затишно!
- Аби душа сита, та тіло не наге, на віку усього доведеться.
- На віку, як на довгій ниві.
– ... всяко трапиться, усякого хліба скоштуегься — і твердого і мягкого.
– ... різно буває, і добре і зле. На довгім віху доведеться і в глеку.
- Є, спасибі Богу, хліба за душу, грошей за нужу — та й буде з нас!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В'яне, як цвіт на сонці.
- Гавкає, мов собака на прив'язі.
- Гада, наче батька побачила.
- Газета для людини, як вікна для хатини.
- Ганяє, як вітрів батько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Багато жіночих проблем, перед якими пасують кращі психіатри, часто вирішує перукар другої категорії.
Мері МАККАРТІ - Багато подружніх пар виглядають так, немов вони познайомилися по шлюбному оголошенню.
Рамон Гомес де ла Сарна - Багато хлопців гарні у ліжку, а поговорити, так і ні з ким.
Лінда Барнс - Багато хто були би боягузами, якби в них було досить сміливості.
Томас Фуллер - Багато хто домагається місця під сонцем. Але дехто пам’ятає, що сонце заходить, як тільки ми це місце здобудемо.
Карл Краус
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найбільше переписати історію прагнуть ті, що в ній наслідили.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Найбільше пощастило рукавицям — їх завжди носять на руках.
Василь ТИТЕЧКО - Найближче до народу ті, що сидять на його шиї.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найбрехливіша передача — «Світське життя». Хіба люди можуть так жити?
Василь ТИТЕЧКО - Найкраще снодійне — відсутність будь-яких неприємностей.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть...
Важким я колосом устану
Із грудки рідної землі.
Михайло СИТНИК
"Умру, а жить не перестану...", 1946 - Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- Якщо хочеш бути щасливим один день – напийся!
Якщо хочеш бути щасливим тиждень – знайди собі коханку!
Якщо хочеш бути щасливим місяць – одружись!
Якщо хочеш бути щасливим все життя – будь здоровим!
То ж вип’ємо за здоров’я!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
