Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон - Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- В'яжи коня там, де каже господар.
- Гарба починає скрипіти вже за місяць до того, як розпадеться.
- Гарбу везе не кінь, не віл, а корм.
- Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Правда, як гостра коса.
- Правда, як олива, — наверх вийде.
- Править, як чорт болотом.
- Працює, як чорний віл.
- Працюй, як кіт на печі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Без повторень нема глибини.
Григорій Ландау. - Без помилок ще ніхто написати не зміг.
Митрофан Довгалевський. - Без праці талант — це феєрверк: на мить засліплює, а потім нічого не залишається.
Роже Мартен дю Гар. - Без скандальної репутації доброго імені не здобудеш.
Григорій Стернін. - Безвартісне слово не є словом.
Лев Силенко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Займайтеся фізкультурою, щоб не соромно було роздягатися перед лікарями.
Юрій РИБНИКОВ - Куріння скорочує не тільки життя, а й сімейний бюджет.
Юрій РИБНИКОВ - Курець — не егоїст: він отруює не тільки себе.
Юрій РИБНИКОВ - Епітафія: "У нас не курять".
Юрій РИБНИКОВ - Перехідний вік: від сексуальних надмірностей — до гаст¬рономічних.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|