Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель. - Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нате і мій стовбун, щоб і я там був.
- Нате і мій гріш, та купите дьогтю, бо і в мене паршива голова.
- Нате і мій глек на капусту.
— ... щоб і я Гапка була. - Нате і мій глек на капусту, щоб порожній не був.
- Тинди-ринди за три гроші.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Порожній чоловік, як тая торба.
- Посинів, як бузина.
- Посинів, як пуп.
- Посиніла, як жаба.
- Поспішає, як з козами на торг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Будь-яка помилка може стати останньою, якщо не зробити наступної.
Веселий Георгієв. - Будь-яка правда, варто її висловити, втрачає свою безперечність, наближається до брехні.
Альфонс Доде. - Будь-яка реклама є засобом відокремлення людини від її грошей.
Джон Пристлі. - Будь-яка самокритика — це прихована похвала. Ми лаємо себе для того лише, щоб показати свою неупередженість.
Семюель Джонсон. - Будь-яке запитання є вторгнення.
Еліас Канетті.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Підлабузникові: "В тебе мед на губах не висох".
Юрій РИБНИКОВ - Розумні думки в гості до дурня не ходять.
Юрій РИБНИКОВ - Легше за все ставити підніжки тим, хто робить перші кроки.
Юрій РИБНИКОВ - Любитель гострих відчуттів: говорить те, що думає.
Юрій РИБНИКОВ - Живе в своє задоволення, але за чужий рахунок.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи. Ой соколи, ой бистрії, де бували? В чистім полі романовім попасали; Попасали білі руки, чорні очі, А все тото буковинські парубочі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "У Вероні", 1861 - Ой рада би-м, мій синоньку,
Листок написать, Насипали могилоньку, Не можу я встать; Не можу я, соколоньку, Глубоко на дні, Насипали на рученьки Сирої землі. Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Рекрут", 1862 - Пречиста Діво, радуйся, Маріє,
Бо я не можу... Вшак я маю душу, І чути мушу, і дивити мушу, Що тут на світі, ах, тутки ся діє! Да як до гробу зложуть моє тіло, Де темно, тісно, студено, зотліло, Де нич не плаче, де усе німіє — Пречиста Діво, радуйся, Маріє! Юрій ФЕДЬКОВИЧ "Пречиста Діво", 1862 - Чую, що смерть, потайна й ненажерная,
В вічні обійми мене обхопила! Василь МОВА "Думи засланця", 1877 - І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|