Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім воріт, і всі без чобіт.
- Сім днів молотив, а на восьмий з'їв.
- Сім клепок без однієї — і всіх дванадцять.
- Сім літ барана пасла, та не було ні сиру, ні масла.
- Сім літ мак не родив, та голоду не було.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знаю, як свою руку.
- Знають, як лисого коня.
- Зник, наче корова язиком злизала.
- Зник, як весняний сніг.
- Зносити, як батьківщину.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Преса корисна вже тому, що вона вчить нас не довіряти пресі.
Семюель Батлер. - Преса отримає інформацію або від вас, або від ваших найлютіших ворогів. Відгороджуючись від неї, ви нічого не виграєте.
Джон Сирз. - Прес-конференція для політика — це спосіб бути інформативним, не кажучи нічого.
Емері Келен. - Прес-секретарі — не колеги журналістів, а охоронці банку інформації.
Кароль Бадзяк. - Призначення дзеркала не в тому, щоб на ньому малювати.
Томас Маколей.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бідний народ, у якого така багата влада. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Бідних багато,.. але тих, хто при владі, — таких жодного. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Бути щасливим — це мистецтво не помічати проблем. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- В олігархів свій світ захоплень: захоплення фабрик, заводів, земельки. Віктор ІГНАТЕНКО
- Вершник без голови рогів не боїться, він боїться копит. Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я, прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО
"Каменярі", 1878 - Вічний революцйонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО
"Гімн. Замість пролога", 1880
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
