Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А Бог його знає!
– Господь його знає! – А я знаю? - Кат (або: чорт) його батька знає!
- Вража його мати знає!
- Не видано і на світі не казано (такого страшного, або-що).
- Не думав, і в головах не покладав.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гнеться, як лозина.
- Гнучка, як берізка.
- Гнучка, як билинка.
- Гнучка, як лоза.
- Гнучка, як тополя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Народжуємося геніями, помираємо нездарами.
Аркадій Давидович. - Народ про дві лише речі стурбовано мріє: хліба й видовищ!
Ювенал. - Народові мало ковтка свободи, він так і хоче впитися.
Євген Тарасов. - Народові потрібні не абстрактні ідеї, а прописні істини.
Антуан де Ривароль. - Народові потрібні не утопії, а демагогія.
Аркадій Давидович.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли продукти, які не можна вживати в їжу, ми їмо, значить, їх таки можна їсти!
Олександр ПЕРЛЮК - Комедія у вищих ешелонах влади — це завжди трагедія для народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Компромісне рішення — це рішення, котре влаштовує політиків, але не влаштовує народ.
Олександр ПЕРЛЮК - Корупції в нас нема, бо наші корупціонери корупціонерами бути не можуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Корупція, рейдерство, злидні, розгул злочинності — і все це в ім’я демократії!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила, Як зоря, що високо Наді мною спинилась. Юрій ЛИПА "До панни...", 1938 - Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма густіша. Боже, в далечінь Відходять блага й сили помічні, — Безпомічному поможи мені! Юрій ЛИПА "І прийде час", 1938 - Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі. В день такий — віддатись поцілункам! В день такий цілим натхненням жить! - Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж. Щоб мав ти в залізнім свисті Для крику і для мовчань — Уста рішучі, як вистріл, Тверді, як лезо меча. - Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові тебе несе до вічних стратосфер. Юрій Клен "Попіл імперій", 1946
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|