Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто боїться тебе.
ЦИЦЕРОН - Не намагайся знати все, інакше будеш невігласом в усьому.
ДЕМОКРІТ - Не роби людині того, чого не бажаєш собі.
КОНФУЦІЙ - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ - Не робити ніяких поступок життю є ознака нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чоловік міркує, а Бог керує.
- Чоловік стріляє, а Бог кулі носить.
- Чоловік крутить, а Бог розкручує.
- Коли сіно в стозі, то забув о Бозі.
- Хто — коли тривога, то до Бога, а по тривозі забуде о Бозі, — то горе йому.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Верба - як лугова трава, скільки не коси - знову росте.
- Верблюда ложкою не напувають.
- Вербові дрова і козиний кожух - випре дух.
- Веселе дерево весело й співає.
- Весняна земля солодша за траву.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Бестселер: книга, яку добре розкуповують тому, що вона добре продавалася.
Данієль Бурстин. - Біда луні, яка запізнюється.
Вєслав Брудзинський. - Бійся не тих, хто сперечається, а тих, хто уникає суперечки.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Більша чи менша міра поваги до автора залежить від більшої чи меншої подібності його ідей до ідей читача.
Клод Адріан Гельвецій. - Більше почуття! Особливо почуття міри.
Сергій Скотников.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Брехня повсякденна втрачає свою святковість.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Не муч інших своїми успіхами.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - За доброго батога і пряники не потрібні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Найкраще від усіх у неволі розмножуються люди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Рідну землю любимо за те, що в ній зарито стільки талантів!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Володимир САМІЙЛЕНКО "Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому? Може б, та щира, гарячая мова Зломила зиму! Леся УКРАЇНКА "Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, — Усяким співам волю дай, То й буде в нас співучий край!.. Борис ГРІНЧЕНКО "Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|