Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумцевi властиво жалкувати за втраченим i не радiти з того, що залишилося.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.
Григорій СКОВОРОДА - Бiльше думай, а тодi вирiшуй. Спiши повiльно!
Григорій СКОВОРОДА - Як музичний iнструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вуховi приємнiший, так i бесiда з вiдсутнiм другом буває звичайно набагато любiшою, анiж iз присутнiм.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Побитий, як пес. (Почуває себе, як побитий пес).
- Побідкаємось, пожуримось тай на тому кінець.
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
- Поговорили, як свиня з гускою.
- Поживемо – побачимо.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
- Дурний, хоч кілок на голові теши.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, у кого люди викликають цікавість, а не любов, має писати афоризми, а не романи,не можна стати романістом, якщо не любиш людей.
Сиріл Коннолі. - Той, хто бере на себе відповідальність за наслідки, оголошує себе вільним.
Поль Рікер. - Той, хто бреше мовою слів, видає себе в мові жестів, на які він не звертає уваги.
Освальд Шпенглер. - Той, хто вважає, що він усе знає краще, взагалі не спроможний запитувати.
Ганс Ґеорґ Ґадамер. - Той, хто задає замудрі запитання, неодмінно отримає замудрі відповіді.
Плутарх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бандити говорять, що не будуть своїм опонентам встромляти в колеса палиці.
Олександр ПЕРЛЮК - Бандити роздеребанили країну? Нічого, народ за це заплатить!
Олександр ПЕРЛЮК - Бачити жінку вперше і не запропонувати їй шампанського?!
Олександр ПЕРЛЮК - Бачу дулю в кінці тунелю!
Олександр ПЕРЛЮК - Без кредитів нам ніяк не можна, нічого буде проїдати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893 - З кривавого багна багно літературне
Зробили ви собі, о кодло некультурне!
Пантелеймон КУЛІШ
"Сліпченкові", 1893 - Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Леся УКРАЇНКА
"Слово, чому ти не твердая криця...", 1896 - Стій, серце, стій! не бийся так шалено.
Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
Не бий крильми в порожньому просторі.
Ти, музо винозора, не сліпи
Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
Леся УКРАЇНКА
"То be or not to bе?..", 1896 - В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
