Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е. - Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Очам страшно, а руки зроблять.
- Очам страшно, а руки роблять.
- Очевидно, золотим вiком був саме той, у якому люди ще не знали золота.
- Очима їж, а руками зась!
- Очі не бачать – серце не болить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Горить, як сухе листя.
- Горілка, як гарна дівка, хоч кого підведе.
- Горілочка, як дівочка, зведе хлопця, як дідочка.
- Горнеться, як свекор до пелюшки.
- Горя, як моря.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У газетах нема жодного слова правди. Саме тому їх і читають.
Бенджамін Дизраелі. - У генія справедливі дві прямо протилежні думки.
Володимир Брюґґен. - У голові в нього порожньо. Який простір для уяви.
Юрій Мезенко. - У давнину ті, хто вмів писати, найчастіше були рабами.
Станіслав Єжи Лец. - У двадцять п'ять років кожен може бути талановитим. Вся складність у тому, щоб бути талановитим у п'ятдесят.
Едгар Дега.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема нічого гірше,
Як буть живим і вмерти за життя!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Рід людський за правду стане
Хоч неправді “потура”!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Хай мертва буква вас не мане
До свар, заслонюючи суть…
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Борців не лякають пригоди:
Шлях, мочений кров’ю та потом,
Нас виведе в панство свободи
Не нині, не завтра, так потім!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Мало нас, та се – дарма;
Міцна віра рушить скали.
Тим загибелі нема,
Кому світять ідеали!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Тарас Шевченко
"І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
- На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
