Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто прaцював на мамону, на Бога працювати не може.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто правду говорить, ненавидять того.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Хто пристрастю багатьох багатств утяжений, не зможе ввійти у царство Боже.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гостей три дні вітають, потім — проклинають.
- Де багато крику, там мало роботи.
- Де будуть шанувати, там і варто ночувати.
- Де кривда катує, там правда сумує.
- Дід за дугу, а баба вже й на возі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
- У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як вересніє, то i дощик сіє.
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гроші — гарний слуга, але поганий хазяїн.
Френсіс Бекон - Гроші не пахнуть, тому що їх відмивають.
Юрій Беляйчев - Гроші не пахнуть.
імператор Веспасіан - Ґрунтовно розвинений економічний спад змусить проявитися самі непривабливі речі. Існує старий ринковий вислів: "Криза розкриє те, чого не зможуть знайти аудитори".
Пилип Когган - Даремно говорити: "Ми робимо усе, що можемо".Треба зробити те, що необхідно!
Уінстон Черчіль
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Життя, почате із творчого слова, невмируще.
Юліан ВАССИЯН - Без честі нема людини.
Юліан ВАССИЯН - Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних рис.
Юліан ВАССИЯН - Не маловаж тієї потуги, що спочила в бутті українського народу.
Юліан ВАССИЯН - Ідею державності нації не можна здійснювати ста шляхами, а тільки шляхом твердих рішень і ще твердіших обов’язків чинного послуху.
Юліан ВАССИЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо У вікна місяць — чару келих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила, Як зоря, що високо Наді мною спинилась. Юрій ЛИПА "До панни...", 1938
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|