Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон - Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Я крива, тому й не бачу.
- Я не хочу йти в ворота — розбирайте тин.
- Я такий голодний, що як немає борщу, то й на млинці згодний.
- Язик за зубами, руки при собі — цілий світ перейдеш.
- Язик має і коняка, та не балака.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ласа, як киця.
- Ласий до грошей, як кіт на сало.
- Ласий, як ведмідь до меду.
- Ласий, як кіт на ковбасу.
- Ласий, як циган до ковбаси.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Що стало кумедним, те вже не може бути небезпечним.
Вольтер. - Що суворіший режим, то тонший гумор.
Олександр Ґалаґанов. - Що таке афоризм? Нема нічого простішого: це фраза, яка має одразу вражати своєю ясністю, стислістю, повчальністю й новизною. Як бачите, нема нічого простішого.
Адріан Декурсель. - Що таке історик? Людина, яка пише занадто погано, щоб заробляти на хліб журналістикою.
Карл Краус. - Що талановитіший художник, то небезпечніші його помилки. . .
Костянтин Станіславський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Політики грають між собою у підкидного дурня, а в дурнях лишається народ. Олександр ПЕРЛЮК
- Політична кухня: пахне смаленим! Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Працівники Державтоінспекції — такі ж охоронці порядку на дорогах, як вовки — санітари лісу. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Прожили вік, душа в душу плюючи. Віктор ІГНАТЕНКО
- Промимриш кілька слів при повній свідомості, і ти вже жонатий. Промимриш кілька слів уві сні, і ти вже розлучений. Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гори мої високії,
Не так і високі, Як хороші, хорошії, Блакитні здалека. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться. Тарас ШЕВЧЕНКО "І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Тарас ШЕВЧЕНКО "За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило! Як ігри вод, плине тут час, Свобідно, шумно, весело. Микола Устиянович Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся. Пантелеймон КУЛІШ "Lago Маggirе", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|