Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не перевіривши, не свари людину, спершу перевір та зрозумій і лише тоді осуджуй.
Епіктет - Ліпше зле слухати, ніж зле мовити.
Епіктет - Коли й багато лихих тебе обмовляють, то не бійся їх. Ніколи не будуть слова їх збігатись, бо не істинні вони. Коли ж два добродії ганять тебе, то бійся, бо істина за ними стоїть, – і тобі користь, бо викриття від них йде.
Мосхіон - Муж, котрий викриває, ліпше улесливого.
Мосхіон - Погано – зубожіти, гірше – здобувати злом.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч ти ледачий, та комір стоячий.
- Хоч ти, пане, кричи, хоч взагалі лопни, а кобила не везе.
- Хоч того самого, аби в другу миску.
- Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
- Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, наче його ріжуть.
- Кричить, наче на базарі баба
- Кричить, наче на свого батька.
- Кричить, наче скажений.
- Кричить, наче сова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Публіка — це бруд, який місять і з якого ліплять собі читачів.
Ж. і Е. Гонкури - Пунктуальність — ввічлива манера дорікати інших у неточності.
Поль Валері - Пунктуальність — ввічливість зануд.
Івлін Во - Пушкін, бачачи в жінці предмет чуттєвого обожнювання, в той же час вважав її істотою нижчого порядку, брехливою, злою, підступною і душевно брутальною.
Мінц - Радикал цього століття — це консерватор наступних.
Mark Twaіn
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люде б сонце заступили,
Якби мали силу...
Тарас ШЕВЧЕНКО - Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Тече вода і на гору
Багатому в хату.
А вбогому в яру треба
Криницю копати.
Тарас ШЕВЧЕНКО - Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати,
І спати на волі...
Тарас ШЕВЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
