Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ти так бажай жити, щоб більш сильні тебе не кривдили, але й ти не страхай слабших за тебе.
Плутарх - Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Я так знаю, що часто й обід забуваю, (не хоче чогось виявляти).
- Стара не віда, що нині обіда (не бійтесь, не скаже — забуде).
- Без мого гріха (як не хоче виявляти неправду).
- Про те перші знають. Не знаю — питай перших.
- Не питайся, бо скоро постарієшся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зелена, як трава.
- Зелене, як жито весною.
- Зелене, як листя.
- Зелене, як лоза над водою.
- Зелений, як огірок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ложка солі в склянці води робить воду непридатною для пиття. Ложка солі в озері майже непомітна.
Будда - Любіть мене коли я найменше цього заслуговую, бо саме тоді я дійсно потребую любові.
Шведська приказка - Любов — це мчати на снігоході по тундрі. А потім він раптово перевертається, придавивши вас. І холодна ніч розкриває вам свої обійми.
Метт Гренінг - Любов вимагає активації нейронних ланцюгів, дезактивуючих оборонні схеми.
Семр Зекі - Любов всі про неї говорять, але мало хто її знає.
Оноре де Бальзак
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Є такі негідники, що за ними навіть тюрма не плаче...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Є тільки один засіб здивувати в Україні людей — заговорити чистою українською.
Володимир ШАМША - Європа не гумова, таку кількість бандитів, корупціонерів, аферистів, наркоманів їй не вмістити.
Олександр ПЕРЛЮК - Єдність протилежностей – склянки і пляшки.
Віктор КОНЯХІН - Жаба — найсильніша тварина: уже не одного задавила!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
