Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жниво справдi велике, та робiтникiв мало; тож благайте господаря жнива, щоб на жниво своє вiн робiтникiв вислав.
Євангеліє від св. Матвія - А як хто вас не прийме i ваших слiв не послухає, то виходячи з дому чи з мiста того, обтрусіть порох iз нiг своїх.
Євангеліє від св. Матвія - I видасть на смерть брата брат, а батько - дитину. I дiти повстануть супроти батькiв i їх повбивають.
Євангеліє від св. Матвія - Немає нiчого захованого, що воно не вiдкриється, анi потаємного, що не виявиться.
Євангеліє від св. Матвія - Будьте ж мудрi, як змії, i невиннi, як голубки.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чиїми мозолями це зроблено?
- Чий би бичок не стрибав, а телятко паше.
- Чим би дитя не тішилось, аби не плакало.
- Чим дальше в ліс, тим більше дров.
- Чия б мичала, а твоя б мовчала.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Трясеться, як осиковий лист (як осичина).
- Тупа, як ступа.
- Тупа, як товкач у ступі.
- Тупий, як липовий дривітень.
- Тупий, як обух.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Думок стільки, що ніякого плюралізму не вистачить.
Віктор КОНЯХІН - Коли немає цензури, що ж то за мистецтво?
Воно ж не підтверджене державою! Віктор КОНЯХІН - Шлях до слави повинен бути з перепонами, бо визнають недійсною.
Віктор КОНЯХІН - Нічого не міняти – це, по-перше, не народжуватись.
Віктор КОНЯХІН - Усе, що написано пером, час би вже переписати на тверду валюту.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Перед законом усі рівні, тільки судді про це не знають.
Володимир ШАМША - Переміг народ, тепер все питання - хто від цієї перемоги виграє?!
Олександр ПЕРЛЮК. - Переміг у номінації "Дурень року".
ЛЕОНІД КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Переможці пахнуть дорогими жінками.
Андрій КОВАЛЬ - Переможців не судять: вся судова система в їх руках.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Тарас ШЕВЧЕНКО "І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Тарас ШЕВЧЕНКО "У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|