Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився), але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тодi хоч i дурний, а будеш у числi блаженних.
Григорій СКОВОРОДА - Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Хто високо в гору дметься. Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Позика велика, оддача ледача, віддав руками, не виходиш і ногами.
- Поки в баби поспіють книші, в діда не стане душі.
- Поки в баби поспіють книші, то в діда не стане душі.
- Поки весілля скоїться, то вавка загоїться.
- Поки не женилися, то любилися, а поженилися — почубилися.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прямий, як дуга.
- Прямий, як кочерга.
- Прямий, як свинячий хвіст.
- Пташина, як порошина.
- Пташки верещать, неначе дружки на весіллі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Філософією називається не сама мудрість, а любов до мудрості.
Августін Блаженний - Філософія має справу з проблемами двох видів: розв’язуваними, котрі усі тривіальні, і нетривіальними, котрі усі нерозв’язувані.
Стівен Канфер - Фільм — це життя, з якого вивели плями нудьги.
Альфред Хічкок - Формула емансипації: жінки здогадливіші чоловіків, діти здогадливіші жінок, тварини здогадливіші дітей.
Лоренс Пітер - Франція: країна розділена на сорок три мільйони французів.
П’єр Данінос
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хліба з маслом і видовищ!
Борис РЕВЧУН - Хоч як це прикро, але думки лізуть у голову й тим, хто чудово без них обходиться.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Хочеш довше прожити — хворій удома.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Хто в чому вариться, той у тому може й зваритися.
Борис РЕВЧУН - Хто готує себе лише на те, щоб впрягтися до плуга, завжди матиме погоничів.
Олена Теліга
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани, І кажуть всі: варт віл свого ярма, Дивіться, як покірно тягне рало! Ні, ймення слов'янина недарма Синонімом раба між людьми стало! Леся УКРАЇНКА "Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, — Одно люблю лиш — забуття, Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|