Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
Катон Старший - Життя нічого не дарує без тяжких трудів і хвилювань.
ГОРАЦІЙ - Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Казав, що сиру не їв, а по зубах знати.
- Карпо Харитонові рідний Федір.
- Клуб без музиканта — сирота.
- Ковалева кобила і шевцева жінка ходять босі.
- Кожна Настя має своє щастя.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
- Сухі гілки падають із дерев тихої погоди - на негоду.
- Багато шишок на соснах та ялинах - на холодну зиму.
- Багато павутиння - на довгу суху осінь.
- Отава добра - погана озимина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гумор — це спроможність бачити три сторони однієї медалі.
Нед Рорем. - Гумор? Це від лукавого.. .
Андрій Крижанівський. - Гумор вмикає механізм думки.
Марк Твен. - Гумор є дотепність глибокого почуття.
Федір Достоєвський. - Гумор і сатира від однієї матері, але від різних батьків.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Цілувати ручку чоловікові доводиться і дверну.
Флоріан БОДНАР - Ціна зарплаті не товариш.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Часом посади передаються статевим шляхом.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Часто замислююся над питанням: чи пили б люди горілку, якби вона починала діяти не через п’ять хвилин, а, скажімо, через три доби?..
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Чемність стала такою рідкістю, що дехто її сприймає, як залицяння.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На нашій землі письменник: був завжди найбіднішим сином її, і йому відкривались важкі болі та високі заповіти.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Між горою-долиною
Козаченька вбито, Червоною китайкою Оченьки закрито. Народна пісня Ой най мене не ховають Ні попи, ні дяки, Ой най мене поховають Молоді козаки. - Прикрий моє тіло
Чумацькеє біло Та ще й головочку. Щоб моє тіло Чумацькеє біло, Щоб не чорніло,Од ясного сонця, Од буйного вітру Не марніло. Чумацька пісня - "Гей, подай, чумаче, гей, подай, голубче,
та хоч правую руку!" "Гей, рад би я, моя дівчинонько, та й обидві подати, Гей, насипано та сирої землі, тяженько її підняти". Чумацька пісня - Вгорнувся чумак у новий кожух,
Обернувся долів серцем, віддав Богу дух. Чумацька пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|