Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається.
Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет - Хто приймає рішення, не вислухавши обидві сторони, чинить несправедливо, хоча рішення це і буде справедливим.
Сенека - Хто сіє неправду, посіє біду.
Соломон. - Хто смерті боїться, той вже не живе.
Зейме
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Плачеш, плачеш, та й пчихнеш.
- Так що тільки крівавії не плюються.
- Хто з вечора плаче, той вранці буде сміятись.
- Такий плохий, хоч у вухо бий.
- Я такий, як хліб мягкий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Їсть, як свиня,
- Їсть, як цибуля очі.
- Їсть, як циган марципани.
- Йому забожитись, як собаці муху з'їсти.
- Казала Настя, як удасться.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Факт — це затверділа думка.
"Закон Мерфі". - Факт — ще не вся правда, він — тільки сировина, з якої треба виплавити, витягти справжню правду мистецтва.
Максим Горький. - Факт для того, щоб бути правдивим, має копіювати вигадку.
Джек Лондон. - Факт завжди дурний.
Фрідріх Ніцше. - Факти — вперта річ.
Тобайяс Смоллетт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нові види озброєнь розробляють дурні. Розумні розробляють нові види генетично модифікованих продуктів.
Олександр ПЕРЛЮК - Однією ногою ми вже в Європі! В їхньому клозеті.
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи все працюють та працюють, а народові все мало та мало!
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи та їхні прихвосні вціліли, тому що сміялися з законів.
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи, фальсифікатори до виборів готові!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги,
Сини російської імперської істерики,
Самодержавної нещадної нудьги,
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
Здихайте у своїй зачиненій конурі!
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
Вкраїна інша й інша Русь...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник
"Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ
"Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб.
Б. К. А я й досі на знала.
М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
