Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА - Іншого шляху для нього і вiдмiнного вiд першого простування.
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ти йому плюй межи очі, а він каже — дощ іде!
- Ти од його спиною, а воно до тебе рилом.
- Три дні поробив, то всі кози в золоті.
- У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
- У Сірка очей попросив — та й байдуже!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Витріщив очі, як зарізаний баран.
- Витріщив очі, як сова.
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дружино! Якщо бажаєш, щоб твій чоловік у вільний час був з тобою, зроби так, щоб ні в якому іншому місці він не знайшов стільки задоволення.
Піфагор Регійський - Коли тільки одна партія панує, тоді керують пристрасті.
Буаст - Коней на переправі не міняють, а ослів можна і потрібно змінювати.
Олександр Лебедь - Все, що необхідно для торжества зла — це бездіяльність хороших людей.
Едмунд Берк - Краще дурнем бути разом з усіма, ніж мудрецем поодинці.
Бальтасар Грасiан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи варто нам приходити на світ,
Щоб чорну пляму залишить по собі?
Степан ГОРЛАЧ - Подвійна небезпека лише від страху.
Степан ГОРЛАЧ - Сліпий не той, хто зір утратив,
А той, хто бачити не хоче.
Степан ГОРЛАЧ - Закоханим і щастя заважає.
Степан ГОРЛАЧ - Хто для себе жити хоче,
Той життя своє марнує.
Степан ГОРЛАЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий,
Ясний місяць підслухач лукавий,
Бачив він тебе часто зі мною
І слова твої слухав колись.
Ти се радий забуть? Не дивись,
Не дивися на місяць весною.
Леся УКРАЇНКА
"Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса.
Іван ФРАНКО
"Притча про красу", 1898 - Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
