Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст - Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет - Отак, як хтось хапає вітер і жене тінь, так і той, хто дослухається снів.
Сирах - Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь - Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кохайтеся чорнобриві, та не з Москалями.
- Мене все безносі цілують.
- Так мене мамо хлопці люблять, що за кулаками світа не бачу.
– За кулаками від хлопців дівка світа не бачить.
- Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися.
- Вірному коханню і Бог не противник.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Здеруть, як із Сидорової кози.
- Здибав його, як чайку на гнізді.
- Здивляються, як на тура.
- Здібний, як віл до корита.
- Здорова, як вода.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохання входить в серце, б'є по кишені і виходить боком.
Ільф. - Де кохання, там і Бог.
Лев Толстой - Жени кохання хоч у двері, воно влетить у вікно.
Козьма Прутков - Життя влаштоване так по–диявольському мистецьки, що, не вміючи ненавидіти, неможливо щиро любити.
Максим Горький - Жодні хитрощі не допоможуть нам довго приховувати кохання, коли воно є, як і вдавати це почуття, коли його немає.
Франсуа де Ларошфуко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кожна свідома мати мусить пам?ятати, що та мова, яку вона прищепить дитині з молоком своїх перс, позостанеться в неї на ціле життя за мову „матірню“, — за наймилішу мову цілого світу.
Іван Огієнко - Мати, що не навчить своєї дитини рідної мови й не защепить їй правдивої любові до неї, є зрадниця своєї нації.
Цей найбільший гріх супроти свого народу непокоїтиме таку матір ціле життя, й вона не зазнає правдив - Кожен юнак чи юнка, що не знають бодай найголовніших рідномовних обов?язків, не є свідомі члени нації.
Іван Огієнко - Кожний член спортових організацій мусить добре знати Науку про рідномовні обов?язки й віддано працювати за її наказами.
Іван Огієнко - Усі спортові організації мусять пильно дбати про добрий розвиток своєї фахової рідномовної термінології.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі.
Григорій ЧУПРИНКА
"Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих...
Олександр ОЛЕСЬ
"Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля.
Навколо вітер непереможний
реве й ґуля...
Володимир СОСЮРА
"Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928 - Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі,
а очі в молоді, немов од суші,
мертвіють, облітають навесні.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
