Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
ЕВРІПІД - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Краще з розумом бути нещасливим, ніж без розуму — щасливим.
ЕПІКУР - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Померти б і воскреснути мені, щоб знати, де мій друг, де — ні.
Караїмське - Не бійся ворогів — бійся лихих часів.
Караїмське - Він пройшов крізь обруч долі.
Караїмське - Сон це висушує сльози, але горя людини не висушить.
Караїмське - Страшний сон — на добро.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Два білих, а третій, як сніг.
- Двері, наче в стайні.
- Делікатний, як панський хорт.
- День, неначе рік.
- Дере голову, як попова кобила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хай живе все те, завдяки чому ми незважаючи ні на що.
Зіновій Паперний. - Хай живуть сутінки — світле майбутнє темряви!
Юрій Базилєв. - Хай написано лівою ногою, — зате почерк самобутній.
Данило Рудий. - Хай розцвітають сто квітів, нехай змагаються сто шкіл.
Мао Цзедун. - Хай сміються з нас, глузують — Нам байдуже, Бо замовкнуть, як почують Слово дуже.
Максим Рильський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не слід запевняти, що, дегустуючи сухе вино, ви дотримуєтеся «сухого» закону.
Олексій РОВЕНКО - Не слід запевняти, що, дегустуючи сухе вино, ви дотримуєтеся «сухого» закону.
Олексій РОВЕНКО - Не стій, де попало, — попаде ще раз.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Не так страшний стоматолог, як його прейскурант.
Роман КРИКУН - Не тратьте, куме, мила, бо чорні зсередини.
Мар’ян КОНАШЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли, отже, українська ідея хоче підійняти боротьбу за панування з іншими, мусить в першу чергу здушити прокляту спадщину невільницьких часів.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Нетерпимість до чужих богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної і сотки туманних замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість. Бо що є нація, коли не скупчення міліонів воль довкола образу спільного ідеалу?
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Ідея, яка порушуватиме конфліктами, що назрівають, буде ідея нації, ідея людської спільноти, що є або хоче бути організованою в окрему політичну одиницю.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|