Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни". Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон - Цей Леонід Лакедемонський, що мало мав воїнів, все ж йшов на персів, і хтось спитав його: "Як з військом малим йдеш на таку силу?" Відповідав: "З малим іду, але з тими, хто хоче, і достатніми для битви".
- Блаженні голодні та спраглі правди, бо вони наситяться.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Добре діло живить людину працею.
- Добре діло не застоїться.
- Добре знаряддя — веселіша робота.
- Добре з усіх боків очі мати.
- Добре зшиті чоботи добре й носяться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Така гарна, як пані намальована.
- Така гарна, як ти дівка.
- Така добра, як дідова торба.
- Така пара, як миша з вовком.
- Така пара, як риба з волом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кращий спосіб зберегти кохання чоловіка –не виходити за нього заміж.
Катрін Деньов - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі - Літав на крилах кохання, поки вони не згоріли на домашньому вогнищі.
Юрій Рибников - Можливо, кохання й, справді, хвороба, але, на жаль, не заразна.
Жарко Петан - Не любити жінок –злочин. Любити –покарання.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Є книжки, яким судилося довге життя тільки тому, що їх ніхто не читає.
Микола ПАСЬКО - Європейці в Росії важко переживають різницю у часі. Воно й не дивно — цілих три століття...
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Жадоба — найліпший засіб від жінок.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Жадоба влади — хвороба невиліковна. Рецепт лікування — на цвинтарі.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Жив у мирі та злагоді, поки не одружився.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Максим РИЛЬСЬКИЙ "Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми... Хто скаже, хто ми? Дмитро Загул "Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй Із очима зеленими і дивно-розкритими, Обіцяючи рай і одчай. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|