Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт - Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Кохання запалюється в душі і спалює тіло.
Євр. - Кохання засліплює й мудреця.
Угорськe - Кохання й осла навчить танцювати.
Франц. - Кохання не визнає поводирів.
Япон. - Кохання сильніше за смерть.
Естон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Примостився, як сорока на кілку.
- Припав до води, як муха до меду.
- Припадає, як жайворонок до землі.
- Припалися, як свині до браги.
- Прип'явся, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дослідник — це людина, що просувається по лінії найбільшого подиву.
Сілья Грін - Досягнення найзаповітніших наших бажань часто буває джерелом найбільших наших скорбот.
СЕНЕКА - Дрібним було би мистецтво, яке давало б тільки звучання, не маючи засобів для вираження щиросердечного стану.
Р. Шуман - Друг пізнається у лиху, а подруга — на відпочинку.
NN - Дружба — це любов без крил.
Джордж БАЙРОН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Про фортуну найчастіше згадують, коли вона відвертається.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Чим багатогранніше життя, тим більше гострих кутів.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - У декого і суд совісті – товариський.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Коли слова ллються рікою, в них багато води.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Про мертвих – або добре, або нічого, інша річ – про вічно живих.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ
"Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі,
і круглявіють бедра в невинності
спрагою видив дівочих.
Вадим ЛЕСИЧ
"Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце
і поцілунками
в далеку праніч
засвічували зорі.
Юрій КОЛОМИЄЦЬ
"Лесі", 1968 - Заблукався в коханім обличчі,
як в дивнім краю:
в краєвиді його таємничім
себе шукаю.
Богдан РУБЧАК
"Пісня для Мар'яни", 1967 - Тут грілися мандрівки нашої шляхи,
бо тіло гостем увійти хотіло,
коли до заходу топився смолоскип; —
незнаним гостем до твойого тіла.
Богдан БОЙЧУК
"Мандрівка тіл", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
