Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Значно краще підкоритись законові і князю, мудрішому за тебе.
Ісократ - Наскільки душа ліпша за тіло, настільки душевний лікар ліпший тілесного.
Ниський - Хай буде тобі віра початком божественних слів, віра, а не мудрість напоказ і дискусії, віра, яка вища від словесних хитрощів – та, що веде за собою душу до сприйняття слів, віра, не геометричними вправами народжена, а духовним і божественним.
Святий Василь - Як в мистецтві лікувальному, де лікар зцілити хоче тіло хворе, більше йому нашкодить, шкоди додавши, так і душа навчена хибним догматам, що є зловірними: скільки не намагайся перевчити її, лише спаскудиш, ще більше підстав для зловір'я їй додаючи.
Аристотель - Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пропав, як швед під Полтавою.
- Просились злидні на три дні, та чорт їх довіку викишкає.
- Родився без сорочки, так і вмру без штанів.
- Ситий голодного не розуміє.
- Скільки панові не годи — рябу корову не подарує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вирвався, як заєць з-під куща.
- Виріс, як кіт навсидячки.
- Виріс, як поліський злодій.
- Вирядився, як на весілля.
- Вирядилась, як свиня в наритники.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Безсумнівно, любов існує, інакше звідкіля стільки розлучень?
Едгар ХАУ - Бити лежачого некрасиво. Зате безпечно.
Анджей Стік - Бібліотеки — магазини людських фантазій.
П’єр Ніколь - Бідні — єдина категорія людей, що думають про гроші більше, ніж багаті.
Оскар УАЙЛЬД - Бідність зменшує гордість: порожньому мішку важко триматися стійма.
А. Дюма-син
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Бюро ведмежих послуг працює без вихідних.
Микола СЛЬОЗКО - І який мужчина не мріє обезсмертити своє ім’я стрибками в гречку?
Микола СЛЬОЗКО - Оголошення.
Бажаю вийти заміж за відставного адмірала, який збирається віддати кінці. - Треба ввести в Україні багатошлюбність, бо одна дружина нездатна прогодувати чоловіка.
Микола СЛЬОЗКО - Оголошення.
Учу писати вилами по воді.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Тарас Шевченко
"І мертвим, і живим...", 1845 - Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
- На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - У нас же й світа, як на те -
Одна Сибір неісходима,
А тюрм! а люду!.. Що й лічить!
Од молдованина до фінна
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
