Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій - Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У неї очіпок штивненький, тілько вже постарів, клочечко видно; і вона не проста — в Харкові була по наймах.
- Молодиця — подивиться.
- Молодиця, як тихеє літо.
- Дівка — як тополя.
- Дівка хороша: сережками завішана.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван Франко "Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван Франко "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван Франко "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків Щоголів "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків Щоголів "Пляц", 1883
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жодна мета не є настільки високою, щоб виправдати негідні засоби для її досягнення.
Альберт Ейнштейн - Жодну проблему не можна розв’язати на тому ж рівні, на якому вона виникла.
Альберт Ейнштейн - Істина — це те, що витримує перевірку досвідом.
Альберт Ейнштейн - Кожен, хто читає забагато і використовує свій мозок замало, впадає в ліниве стереотипне мислення.
Альберт Ейнштейн - Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У кожнім слові безодня простору.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Кожне слово неосяжне.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Поети з’являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852) - Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити.
Микола ГОГОЛЬ (Письменник. 1809 – 1852)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор! Максим Рильський "Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923 - Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Євген МАЛАНЮК "Варязька балада", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi. Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги. Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи. Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті. Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день. То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію! - Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|