Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Він йому зуби заговорить (перебалакає його).
- Одна голова, та десять язиків.
- Із рота перехоплює, (річ).
- З губи мені вийняв.
- Торох! роди Боже горох! (кажуть, кепкуючи, як хто не до ладу перебаранчає балакати).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Шия, мов у бегемота.
- Шия, мов у гусака.
- Шия, мов у жирафи.
- Шия, хоч обіддя гни.
- Шкварчить, як вишкварки на сковороді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людині властиво помилятися, але ще більш властиво перекладати вину на інших.
Закон Джекобса. - Людині властиво помилятися. Не помиляється лише той, хто захоплюється нами.
Олівер Гассенкамп. - Людині для польоту потрібна сила духу, а не пір'я.
Олександр Ільченко. - Людині треба вірити, навіть коли вона говорить правду.
Борис Крутієр. - Людині, яка не боїться правди, нема чого боятися брехні.
Томас Джефферсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли подбаємо Божі заповіді зберегти, то Його слова у нас будуть, і плоди принесемо.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Не прославиться сокира без рубача.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Ліпше нам від праці своєї годувати вбогих і мандрівних людей, ніж пробувати у неробстві, переходячи з келії у келію.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Не берімо до голови бісівських помислів, які сіють у серця наші неподобне...
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ - Не належить хвалити чужу віру.
Феодосій ПЕЧЕРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом'яни. Пантелеймон КУЛІШ "До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту, Що від горя, від наруги За слізьми не бачить світу. Володимир САМІЙЛЕНКО "Горе поета", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|