Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спочатку було Слово, а Слово в Бога було, i Бог було Слово.
Євангеліє від св. Івана - Кожен, хто робить лихе, ненавидить свiтло i не приходить до свiтла, щоб не зганено вчинкiв його. А хто робить за правдою, той до свiтла йде, шоб дiла його виявились, бо зробленi в Бозi вони.
Євангеліє від св. Івана - Хто iнший сiє, а хто iнший жне.
Євангеліє від св. Івана - Не судiть за обличчям, але суд справедливий чинiть.
Євангеліє від св. Івана - Правда вас вiльними зробить.
Євангеліє від св. Івана
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Попав пальцем в небо,
—...стромляй дальше. - Не тикай пальця в небо.
- Як раз батька в лоб.
—...щоб не знав куди соб. - Попав кулею в пліт!
— Не попав ні в тин, ні в ворота. - Попав, як сліпий на стежку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, мов п'яний.
- Говорить, мов свиня хрюкає.
- Говорить, мов спросоння.
- Говорить, мов у гарячці.
- Говорить, наче клоччя жує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Перед коханням безсилі жах і морок смерті.
Ібсен. - Кохання – як вогонь: без поживи гасне.
Лєрмонтов - Вміти сказати, як кохаєш, значить мало кохати.
Петрарка. - Hеправда завжди руйнує кохання!
Сартаков. - Кохання, яке боїться перешкод,– не є коханням.
Голсуорсі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли пахан мовить антипаханські речі, паханята продовжують «своє робити».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Країна дурнів не така вже й дурна: коней міняє на переправі, щоб життя швидше ставало кращим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Країні нелегко, якщо патріоти люблять тільки свою землю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Краще журавель у небі, ніж синиця в руках — природі вигідніше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Краще мрії Манілова, ніж діяння городничого.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мені, моя доле,
Дай на себе подивитись, Дай і пригорнутись, Під крилом твоїм любенько В холодку заснути. Тарас ШЕВЧЕНКО "Слава", 1858 - Нема в мене роду,
Немає дружини, Ані брата-товариша На всій Україні. Пантелеймон КУЛІШ "Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна. Леся УКРАЇНКА "Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є, Берег твердий незрадливий — Він тільки певний притулок дає. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА Назва повісті, 1909
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|