Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Євангеліє від св. Луки - Ключ розумiння.
Євангеліє від св. Луки - Глядiть, остерiгайтеся всякої зажерливостi, бо життя чоловiка не залежить вiд достатку маєтку його.
Євангеліє від св. Луки - Покладiть на Бога надiю свою.
Євангеліє від св. Луки - Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Він такий, що і в ложці води втопиться.
- Він такий, що й зайцеві вовчого хвоста пришиє.
- Він такий, що й зайця навчить сірники запалювати.
- Він такий, що його й кури заклюють.
- Він то й раденький косити, та нема кому косу носити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без вітру й билинка не шелехне.
- Без вітру з ніг падає.
- Без вітру море спить.
- Без вогню пече.
- Без води - ні туди, ні сюди.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто визубрив англо-український словник, знає англо-українську мову.
NN - Хто володіє інформацією, той володіє світом.
NN - Хто вчиться на помилках, а хто робить на них гроші.
Олександр Сухомлин. - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Григорій Сковорода. - Хто забагато доводить, той нічого не доводить.
Оноре де Бальзак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Це у них доводиться за все платити, у нас – переплачувати.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ. - Цей друг мені не по кишені, а той ворог мені не по зубах.
Флоріан БОДНАР - Ці обличчя, що у новій владі, я вже десь бачив!
Олександр ПЕРЛЮК - Цікава бесіда перетворює годину на хвилину.
- Ціни ростуть навіть тоді, коли вже нічого не росте.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман.
Минуть літа — і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стаї
І зникне навіть тінь краси...
Memento mori!
Микола ВОРОНИЙ
"Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
