Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека. - Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Всяке діло здолає терпіння.
- Всяке діло починай з голови.
- Всяке діло хоче, щоб коло нього панькали.
- Всяке напівзнання — гірше невігластва.
- Всякий двір хазяйським оком держиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.
- У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.
- У вересні ложка води робить два болота.
- У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
- У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Золото ми зберігаємо краще, ніж мовчання.
Олександр Беренштейн. - Зразки стилю: лайка, телеграма й епітафія.
Еміль Сьоран. - Зупинися мить! Не метушися!
Борис Крутієр. - Зупинити мить простіше, ніж себе.
Геннадій Малкін. - І Бог говорив цитатами.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Неординарна особа рідко отримує ордени.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Рабу платять інколи за те, що він не німий, а галасливий.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маючи такі красиві ноги, далеко піде!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - «Дорогі мої виборці!» — тільки так і не інакше звертається до електорату депутат А. Товстобрюх. І дійсно, кожен голос на минулих виборах обійшовся цьому народному обранцю у 20 баксів.
Олександр ПЕРЛЮК - А бандити, як і було обіцяно, — за гратами. За литими золотими гратами на своїх віллах.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом'яни. Пантелеймон КУЛІШ "До кобзи", 1882
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|