Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА - Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від теплого слова і лід розмерзає.
- Від тюрми та від суми не зарікайся.
- Від тяжкої роботи не забагатієш.
- Від умілої роботи — тяжкі труди, а малі клопоти.
- Від ученого набирайся розуму, а від майстра — кмітливості.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зимове сонце, як мачушине серце.
- Зимове сонце, як удовине серце.
- Зимове тепло, як мачушине добро.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зібрався, як швець на торг.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінка, що цінує себе занадто низько, збиває ціну всіх жінок.
Неллі Маккланг - Жінка, що читає "Плейбой", почуває себе майже як єврей, що читає посібник для нацистів.
Глорія Стайнем - Жінка, як і сапер, помиляється тільки раз.
Мішель Пфейффер - Жінка, яку кохають, завжди домагається успіху.
Вікі Баум - Жінкам кар’єра дається сутужніше, адже в них немає дружини, що штовхала б їх уперед.
Яніна ІПОХОРСЬКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я, а лікування у лікаря — для вашого гаманця.
Володимир ТАНЦЮРА - Свиня корито знайде.
Борис РЕВЧУН - Світ справедливий: красуні — для насолоди, некрасуні — для героїчної праці в ім’я батьківщини.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Світ такий тісний, що постійно відчуваєш себе в обіймах чиновника.
Флоріан БОДНАР - Світле майбутнє з кожним днем темнішає.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899 - Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило, — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Микола ВОРОНИЙ
"До моря", 1901 - Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
