Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сріблолюбця життя учті уподібнюється, де бенкетарі мертві: всім насичені, а радості бракує.
Плутарх - Коли його спитали, як можна набути багатство, відповідав він: "Як всі бажання відкинути".
Демокріт - Той говорив, сміючись, про тих, хто жадає збагатитись: багатство талан приносить, але жадобу породжує, помірність губить.
Біон - Хоча багатьма землями володієш за життя свого, помер – трьома ліктями володітимеш.
Філон - Не той багатий, хто багато має, а той, хто не потребує того, що вже має.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сидить, як кіт на гарячій цеглині.
Англ. - Сила без розуму — невелике багатство.
Груз. - Силою в довіру не ввійдеш.
Англ. - Силувана доброта подяки не варта.
Англ. - Силувана любов і підмальована врода нетривкі.
Нім.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Побачив, як свої вуха.
- Побачив, як свою потилицю.
- Побіг, як скажений.
- Побіг, як собака за возом.
- Побілів, як глина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Занадто красива, щоб бути людиною.
Аркадій Давидович - Занадто розсіяний розум до збагнення речей не здатний.
Д. Кардано - Зануда — людина, що говорить сама, замість того щоб слухати вас.
Амброз БІРС - Зануда: відвідувач, що за одну годину віднімає у вас більше часу, чим інші за тиждень.
Леонард Луїс Левінсон - Зануда: людина, що позбавляє вас самітності, не складаючи вам компанії.
Джан Вінченцо Лавіна
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо в природі ніщо не зникає безслідно, то куди в такому разі щезли заощадження громадян, стратегічні підприємства, мораль, честь, совість?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо вам не набридають, значить, ви нікому не потрібні.
Юрій РИБНИКОВ - Якщо вертикаль влади вища за правду, в країні похмуро.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо ви разом з’їли пуд солі і нічого не змінилося, значить, вас підвів смак.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо виженуть з раю, просись у пекло, звідти не виганяють.
Валентин ЧЕМЕРИC
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть! Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою. Павло ТИЧИНА "Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|