Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...I вороги чоловiковi - домашнi його!
Євангеліє від св. Матвія - Хто має вуха, - нехай слухає!
Євангеліє від св. Матвія - I виправдалася мудрiсть своїми дiлами.
Євангеліє від св. Матвія - Прийдiть до Мене, працею зморенi! Прийдiть до Мене усi струдженi та обтяженi - i Я вас заспокою! Бо ярмо Моє любе, а тягар Мiй легкий.
Євангеліє від св. Матвія - Кожне царство, подiлене супроти себе, запустіє i кожне мiсто чи дii, подiленi супроти себе, не втримаються.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сира не можна красти, бо за зубами видно.
- Дай масла! — Ще ся корова не напасла.
- Дай мамо масло! — У печі погасло!
- Сіль — омаста, масло — окраса.
- Не досолить — не доїсть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Потрібний, як собаці п'ята нога.
- Потрібний, як торішній сніг.
- Потрібний, як у возі п'яте колесо.
- Потрібний, як у мості дірка.
- Потрібний, як чорту ладан.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Телевізор — це снодійне, яке вмикають у розетку.
Е. Маккензі. - Телевізор може замінити лише телевізор зі ще більшим екраном.
Аркадій Давидович. - Телеграфний стовп — це добре відредаговане дерево.
NN - Телеекран — чудовий винахід для демонстрування старих фільмів.
Кейт Вотергаус. - Телеекран найчастіше відображає радість людей, які потрапили на нього.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В душу не вскочиш, коли тебе виселено звідти.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Жінка створена для поглядів і доторків.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Людина створена з віри й розпачу.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Невільною людина є лише тоді, коли вона розбещена.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Життя має ціну лиш доти, поки воно доцільне.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
- Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Апологети писаризму", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|