Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурень — свого серця раб, розумний — його господар.
Мейдані - Дурна дружина в будинку подібна злій хуртовині.
Григорій Богослов - Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Терпіння троянди вирощує і страждання перемагає. (яп.)
- У блиску золота і дурень має розумний вигляд. (яп.)
- У ямочки на жіночих щоках фортеці провалюються. (яп.)
- Хто людей грабує, того на плаху ведуть, хто країну грабує, того на трон садять. (яп.)
- Час настане — і в тіні персики дозріють. (яп.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сміється, як дурень до сиру.
- Сміється, як русалка в морі.
- Сміливий, як за плотом.
- Сміливий, як сокіл.
- Смокче, як вуж жабу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я ношу своє старе плаття так довго, що воно вже п’ять разів було в моді.
Жанна Голоногова - Я обіцяв дружині 1000 доларів, якщо вона кине курити. Тепер я обіцяю їй вдвічі більше, аби вона перестала говорити, як вона кинула курити.
NN - Я обіцяю зберігати тобі вірність всю ніч безперервно.
NN - Я перейшла на сувору дієту і за три тижні втратила сім кілограмів і вісім подруг.
Жанна Голоногова - Я поважаю тих, хто мені противиться, але не виношу їхньої присутності.
Шарль де Голль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сміх продовжує життя, насмішки – вкорочують.
Данило РУДИЙ - Народитися можна тільки раз, перероджуватися – скільки завгодно.
Данило РУДИЙ - Тільки ті тварини визнаються домашніми, які лижуть нам руки.
Данило РУДИЙ - Із двох зол зазвичай обирають те, яке легше запо-діяти.
Данило РУДИЙ - Якщо не в грошах щастя, то мені дуже таланить.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля". 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
