Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон - Філософові страждання корисне: як водою залізо міцніє, загартовуючись, отак і філософ напастями укріплюється.
Іван Богослов
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Курча— не їжа, дівча — не жінка.
Тамільськe - Лається так, що аж повітря синіє.
Англ. - Легко сказати: «Приходь!» — важко сказати: «Йди!».
Турецькe - Легше встерегти кіш мишей, ніж двадцятирічну дівчину.
Франц. - Ледарю сказали: "Зачини двері", а він: "Вітер зачинить".
Азерб.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Іде, як на завтра.
- Іде, як слон.
- Іде, як снівниця снує.
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Майстер наклепу звинувачує, навіть вихваляючи.
Торквато Тассо. - Майстер пізнається в самообмеженні.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Майстерна проза мов айсберг, сім восьмих якого приховано під водою.
Ернест Гемінґвей. - Майстерне оповідання має бути коротким, невдале — ще коротшим.
Еміль Кроткий. - Майстерність — це коли "що" і "як" приходять одночасно.
Всеволод Мейєрхольд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бува, мовчанка голосніша за крик.
Валентин МОРОЗ - Знищені деколи значать більше за живих.
Валентин МОРОЗ - Знищені – це кремінь, із якого будують кришталеві фортеці в чистих душах.
Валентин МОРОЗ - Ідея егалітаризму неминуче призводить до домінації сірого кольору.
Валентин МОРОЗ - Мало в нас тих, для кого Україна – біль, а не слово.
Валентин МОРОЗ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша! Ми всі тепер сидим в тюрмі! Всі п'єм одну ми скорбну чашу, Одна вона — тобі й мені. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Борис ГРІНЧЕНКО "Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО "Україні", 1888
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|