Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.
Григорій СКОВОРОДА - ...соколи i орлами вгору, в простiр чистого неба нехай пiдносяться, залишивши трясовину для низького невiгластва.
Григорій СКОВОРОДА - Якщо ти вважаєш, що це погано, не роби цього; якщо ж нi, то переможи в собі поганий сором i страх, якi тебе вiдвертають вiд порядних справ... О, якби ми в ганебних справах були такими ж соромливими, боязкими, як часто ми буваємо боязкими з хибно соромливими в порядних вчинках.
Григорій СКОВОРОДА - 3атiнок тіні милий, а нiч темряві люба. Близьке до близького схильне, а приязнь обох зливає воєдино. І сам ти такий, яке те, що любиш і осягаєш.
Григорій СКОВОРОДА - ...охота – мати праці, праця все перемагає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто чужого не жаліє, той і свого не має.
- Хто шага не береже, той не варт і копійки.
- Хто шкодує вухналя, згубить підкову.
- Хто що везе, то те й гризе.
- Хто що знає, тим і хліб заробляє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.
- Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.
- Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
- Осінній іній - на суху й сонячну погоду.
- Осінь збирає, а весна поїдає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто знає жінок, шкодує чоловіків; але той, хто знає чоловіків, готовий вибачати жінкам.
Альбер Турньє - Хто зумів би добре наслідувати, наслідувати не стане.
М. Ліхтенберг - Хто йде повільно і не поспішаючи, тому не довга жодна дорога; хто терпляче готується в дорогу, той неодмінно приходить до мети.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - Хто має гарне військо, знайде і гарних союзників.
Нікколо Макіавеллі - Хто має менше, ніж бажає, повинен знати, що він має більше, ніж заслуговує.
М. Ліхтенберг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.
Левко Боровиковський - Дорога до Бога веде через Батьківщину.
Юліан ВАССИЯН - Життя, почате із творчого слова, невмируще.
Юліан ВАССИЯН - Без честі нема людини.
Юліан ВАССИЯН - Шлях політичного визволення веде через зламання в собі від’ємних рис.
Юліан ВАССИЯН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні.
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь", 1883 - "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
