Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Блудниця, що оббріхує неповинного, збіситься.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Бог не забуде й не полишить дитя праведних батьків.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Говорити лихе, а промовчувати добре – однаке є зло.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Голий розбою не боїться.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пропаща, як слина.
- Через це хата не пустка, що дурень свище.
- Найдеться купець і на діравий горнець.
- Не погане море, що собаки хлепчуть.
— ... не погані люди, що під прихазом живуть, (кажуть: як приміром богатий обробиться і йде на заробітки). - Не сто кіп за петрушку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ростуть, як гриби після дощу.
- Рудий, як собака.
- Руки довгі, як у злодія.
- Руки холодні, як у жаби.
- Руки, як граблі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Люди, яким для творчості потрібні смерть і руйнування, — не люди. Нехай кожний навчиться не лише жити за сприятливих обставин, але ще й противитися ворожим.
Хорхе Анхель ЛІВРАГА - Люди, яким завжди ніколи, за звичай, нічого не роблять.
М. ЛІХТЕНБЕРГ - Людина — розумна істота, але це не стосується людства.
Раймон Арон - Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ - Людина готова вмерти за ідею — за умови, що бачить її не надто ясно.
Пол Елдрідж
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Яке щастя, що є на світі перемога не тільки Піррова, а й Ющенкова!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо друзі тобі не заздрять, то це не справжні друзі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо друзі тобі не заздрять, то це не справжні друзі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо мураха — найсильніша істота, то амеба — найрозумніша.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо мураха — найсильніша істота, то амеба — найрозумніша.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов, Очі в мене — два свічада І палка татарська кров. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо У вікна місяць — чару келих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|