Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон - Коли зустрів юнака, що книг накупив багато, сказав він: "Не в книгосховище клади, а в груди".
Філістіон - Коли його спитали, що солодке в житті цім, сказав: "Знання і навчання і відання перших речей".
Філістіон - Цей був мегарійським філософом. Дмитро-цар захопив спадщину його і на поталу віддав. А як полонили того філософа і поставили перед царем, той спитав його: "Що забрали в тебе воїни?" Він же мовив: "Мого нічого не взяли, бо моє надбання мудрість і знання, які обоє в мене є".
Стильпон - Коли спитали його, що є мудрістю, відповів: "Досвід".
Не вдавай з себе мудрого, а воістину мудрствуй. Отак і хворий муж видає себе за здорового, а справжн
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бере, як багатого за живіт.
- Бережи жінку, як золоту копійку.
- Бий бика, що не дає молока.
- Бий верхнього, аби аж спідній почув (Бий дуже, хай тямлять).
- Біда научить кашу їсти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Чорна, як смола.
- Чорний, як ворон.
- Чорний, як вороняче крило.
- Чорний, як гадюка.
- Чорний, як галка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Свобода від страху.
Франклін Делано Рузвельт. - Свобода думки без права листування.
Геннадій Малкін. - Свобода є завжди. Варто тільки заплатити за неї її ціну.
Анрі де Монтерлан. - Свобода є панування сумління.
Вільгельм Віндельбанд. - Свобода є усвідомлена необхідність.
Фрідріх Енгельс.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
Валентин ЧЕМЕРИС - У вас свої достоїнства, у відьми – свої. Чому ви до неї причепилися?
Валентин ЧЕМЕРИС - Що теорема не доводиться, теж треба довести.
Валентин ЧЕМЕРИС - Душа болить, сором пече, совість мучить, докори сумління не дають спокою, але людина все стерпить.
Валентин ЧЕМЕРИС - Коли помилки часто повторюються, їх можуть визнати за правила.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тепер уже правда у панів під ногами,
А щира неправда сидить між панами! Тепер уже правду ногами топтають, А щиру неправду медом-вином напувають! Тепер уже правда у панів у недолі, А щирая неправда у добрій волі. Народна пісня - Ой що росте без коріння,
А що біжить без повода, А що цвіте да без цвіту? Камень росте без коріння, Вода біжить без повода, Папороть цвіте да без цвіту. Русальна пісня - Було літо, було літо, — та й стала зима,
Насіяла чорнобривців — тепера нема. Весільна пісня - То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати, Став Господь милосердний їм помагати, Стало Чорне море утихати; То так то утихло, Ніби не гуляло. "Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! "Дума про Марусю Богуславку"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|