Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон - Освічені на борців схожі: якщо й упадуть, то швидко і вправно підхопляться.
Епіктет - Успіх вважаю овочем: мине час – засохне.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не лізь із свинячим писком у пшеничне борошно.
- Не лізь попередь батька в пекло.
- Не маєш ти Бога в животі (мабуть в житті).
- Не мала баба клопоту, та купила порося.
- Не мели язиком, як сучка хвостом.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злий, як вовк.
- Злий, як гадюка.
- Злий, як звір.
- Злий, як зінське щеня.
- Злий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократія — це дерево свободи, котре час від часу треба поливати кров’ю.
Томас Джеферсон - Державний діяч — це політик, який ставить себе на службу нації. Політик — державний діяч, який ставить націю на службу собі.
Жорж Помпіду - Дійсно сильні не принижуються до гніву.
Конфуцій - Кожна година, присвячена ненависті, — вічність, забрана у любові.
Л. Берне - Кров мучеників — насіння християн.
Тертуліан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Це ж треба! За всю історію людства єдиний стабільний показник — це стопроцентна смертність!
Валентин ЧЕМЕРИС - У хворої природи здорових людей не буває.
Валентин ЧЕМЕРИС - Моє життя для мене безцінне, а для тебе, сучаснику мій?
Валентин ЧЕМЕРИС - Навіть сонце краще гріє не низьке, а те, що високо піднялося. А ви говорите про рівність.
Валентин ЧЕМЕРИС - Тим, кому правда очі коле, окуліст не допоможе.
Валентин ЧЕМЕРИС
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич?
Угруз ти в глейке многоріччя,
темний, як ніч.
Павло ТИЧИНА
"Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Микола Зеров
"Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
Євген МАЛАНЮК
"Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
Євген МАЛАНЮК
"Варязька балада", 1925 - Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: "минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу". Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати "вічними", але вони будуть і "мінливі".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
