Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт - Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дзявкливого не бійся, а кусливого.
- Не так боюся я його, як його дурного розуму.
- Не велике бє, а дуже (сильне).
- Не сильний бє, а сміливіший.
- Не страшно женитись, а страшно з попом годитись (договорюватися).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Раді люди літу, як бджоли цвіту.
- Рветься, як собака на цепу.
- Реве, як бугай.
- Реве, як корова.
- Ревнощі, як іржа, гублять серце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Секрет журналістики: писати так, як говорять люди. Не обов'язково те, що говорять, але нічого такого, чого б не говорили.
С. Коноллі - Секрет успіху... у вмінні розуміти точку зору іншої людини і дивитись на речі і з її, і зі своєї точок зору.
Г. Форд - Секс – це просто дві людини, що намагаються зайняти одне й те саме тіло.
Майкл Муркок - Серед гнилих яблук вибір обмежений.
Вільям ШЕКСПІР - Середина життя – це коли ви сидите вдома в суботній вечір наодинці, і коли дзвонить телефон, вам здається, що це не до вас.
Огден Неш
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як насолити тому, хто не в своїй тарілці?
Флоріан БОДНАР - Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
Григорій СКОВОРОДА - Як позбутися бюрократа і хабарника? А ви сядьте на їхнє місце!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Як правило, першими талант оцінюють заздрісники.
Олександр ПЕРЛЮК - Як тут не залишитись з носом, коли тобі обіцяють золоті гори!
Олександр ПЕРЛЮК.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті.
Тож бери собі останній шлюб,
бо не зійде на камені жито,
і сухий не розів'ється дуб.
Василь СТУС
"Наді мною синє віко неба...", 1977 - Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст...
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977 - Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
