Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Життя людини подібне залізу. Якщо його пускати в діло, воно стирається; якщо не вживати, його з’їдає іржа.
Катон Старший - Життя нічого не дарує без тяжких трудів і хвилювань.
ГОРАЦІЙ - Життя прекрасне, якщо навчишся жити.
Менандр - Жінка або любить, або ненавидить: третього в неї немає.
Публій Сір - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ти йому про діло, а він — про козу білу.
- Ні взад, ні вперед — лишається посеред.
- Ото роззява: їде дишлом прямо мені в рот.
- За шматок кишки сім миль пішки.
- Забажалося козаку зеленого часнику (дівоцькою краси).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як городовий до п'яного.
- Вчепився, як злидні бондаря.
- Вчепився, як рак за берег.
- Вчепився, як рак за штани.
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Інформація — основна валюта демократії.
Ральф Нейдер. - Інформація — страва, не дуже поживна, якщо в неї не додано досвіду.
Кларенс Дей. - Інформація до роздумів.
Юліан Семенов. - Інформація може змінити знання, але необов'язково думки. Інформація — лише частина комунікацій, а комунікації — лише частина зв'язків з громадськістю. Те, що компанія робить, так само важливе, як і те, що вона говорить про себе.
Роджер Гейвуд. - Інші часи — інші пісні.
Нікола Буало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ввічливість, як і посвідчення особи, не треба залишати вдома.
Микола ПОЛОТАЙ - Лев з мармуру, набуваючи величі, втрачає живу силу.
Микола ПОЛОТАЙ - Відповідатимеш сьогодні за те, що вчора ти мовчав!
Микола ПОЛОТАЙ - Поменше ганьте ноги, як голова збивається з дороги!
Микола ПОЛОТАЙ - Настрій, річ певна, змінюється від того, чи ти йдеш ведмежим слідом, чи ведмідь – твоїм.
Микола ПОЛОТАЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
