Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір - Коли навколо багато розумників, тоді і з’являється велика омана.
Лао-ЦЗИ - Коли народ дурний, ним легко керувати.
Шан ЯН - Коли показалося дно, пізно бути ощадливим.
Гесіод
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Наварив каші, та й не зїсиш.
- Наварив юшки — нехай хлищуть.
- Нарощиняв, а чим замісити!
- Рощинив — зобачите, що з того вийде!
- Я тобі казав не зачіпай, бо не обережешся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Живий, аж шкура на ньому горить.
- Живіт, як барило.
- Живуть між собою, як голубів пара.
- Живуть між собою, як риба з водою.
- Живуть, як кіт з собакою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Частіш за все нібито вірний шлях виявляється шляхом обхідним.
Ж. Латай - Через увічливість ми нічого не втрачаємо, щонайбільше — сидяче місце.
Бернар - Чесноти, які ми цінуємо в інших, однаково належать і нам; ми помічаємо тільки те, чим володіємо самі.
Торо - Честь – це зовнішнє сумління, а сумління – це внутрішня честь.
Артур ШОПЕНГАУЕР - Честь — це мужня сором'язливість.
Віньї
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як треба любити Вітчизну, аби на цій любові заробити собі капітал?
Олександр ПЕРЛЮК - Як тут не залишитись з носом, коли тобі обіцяють золоті гори!
Олександр ПЕРЛЮК - Як я його кохала, а він виявився не бізнесменом!
Олександр ПЕРЛЮК - Яка божественна жінка — не дай, Боже, таку!
Олександр ПЕРЛЮК - Яка ж це вседозволеність, якщо простій людині не можна й слова сказати
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить,
квітка в розкошах німіє,
навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина,
Що я вас проміняв, прогадав
На сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський
"Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю,
бо рала промінні глибоко
урізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти.
Шляхів нема, немов хто витер,
і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"В село", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
