Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли віддячить злом за благе, то й від дому його не відніметься зле.
Нил - Гідним є уподібнюватись піфагорійським філософам, ті ж бо, коли посваряться зі своїми родичами або з людьми, ще до того, як сонце сяде, подають правицю один одному і, замирившись та розцілувавшись, розійдуться.
Плутарх - Мов дим, дихання в ніздрях ваших і швидкопливне життя ваше, мов стовпи хмарні. Тінь-бо мимохідне життя наше.
Соломон - Цей сказав: життя вимірюй малим і великим часом.
Біонт - Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дівчатам сторожа не поможе: як схоче щось ледаче зробити, то піде по тріски, та й наробить смішки.
- На козаку не буде знаку.
– А що! на козаку нема знаку, нехай дівка дбає.
- Як би не мала поля за бовдура, а козака за дурня, (бо то облишив дівчину. Якби спочатку не перебирала, то б опісля не жалкувала).
- Доходився, що й хвоста збувся.
- Хто любить ревне, жаліє певне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніщо так не старить жінку, як її вік.
Дон-Амінадо - Ніякої відповіді — теж відповідь.
Шолом Алейхем - Новини — це те, чим заклопотаний суб’єкт, якого мало турбує що б то не було.
Івлін Во - О, свобода! Скільки злочинів коїться в ім’я твоє! Жанна Марі Ролан на ешафоті гільйотини в 1793 р.
- Обережний бізнесмен – людина, яка забирає гроші з фондової біржі і їде з ними до Лас-Вегасу.
Роберт Орбен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І як народ ще може голову піднімати з такою кількістю локшини на вухах? !
Флоріан БОДНАР - Ідеалам не було б ціни, якби ними не торгували.
Володимир ШАМША - Із двох бід вибирайте молодшу й симпатичнішу.
Олександр ШЕРЕМЕТ - Ініціатива знизу розвивається завдяки непомірному тиску зверху.
Юрій РИБНИКОВ - Іноді достатньо депутатської недоторканності, щоб бути святішим Папи Римського.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
