Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- I багато хто з перших останнiми стануть, а останнi - першими.
Євангеліє від св. Матвія - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія - Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Він на обусі жито змолотить — й зернини не втратить.
- Він набалакає, що на вербі груші ростуть.
- Він навіть пісок може постригти.
- Він ні нам, ні вам.
- Він ротом мух ловить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Битливій корові - ходити з колодкою.
- Біб - половина хлібова.
- Біб - то напиханий хліб.
- Біда тому дворові, де курка кричить, а півень мовчить.
- Біда тому дому, де чоловік - підмітайло.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловік, який володіє великими чеснотами і розумом, ніколи не буває потворним.
Жан де ЛАБРЮЙЄР - До чоловіка треба ставитись, як до пса: не дратувати, вчасно годувати і час від часу випускати погуляти.
- Дружина до тебе наче ланцюгом на все життя припнута. і ви обоє з нею на зразок каторжан. І намагайся йти з нею струнко в ногу ...а не зможеш – ланцюг відчуєш.
Горький - Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму.
Лев ТОЛСТОЙ - Для успіху в шлюбі потрібно значно більше, ніж знайти партнера, який підходить тобі – потрібно також самому бути партнером, який підходить.
Вуд
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І скрізь вороги – і ворогів немає, бо люди пониділи: ніхто не хоче прямо мірятись силою!
Панас МИРНИЙ - Немає долі – немає й радості!
Панас МИРНИЙ - Легше в бусурманській землі зогнити, – ніж у себе дома, в панській неволі, пропасти.
Панас МИРНИЙ - Гріх перед Богом, – чим його замолити? Сором перед людьми, – чим його змити?
Панас МИРНИЙ - Село знає одну славу – честь.
Панас МИРНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,
Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО
"Майові елегії", 1901 - На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
