Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина.
Софокл - Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться.
Публілій Сір - Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу.
Горацiй. - Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне.
Сенека. - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зробив курям насміх.
- Зробив на п'ятак, а зіпсував на гривеник.
- Зробив на свою подобу.
- Зробив на швидку руку, та на босу ногу.
- Зробив наспіх, як насміх.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Кричить, наче ворона над курчам.
- Кричить, наче його ріжуть.
- Кричить, наче на базарі баба
- Кричить, наче на свого батька.
- Кричить, наче скажений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Горе тому державному діячеві, що не подбає знайти такі підстави для війни, що і після війни ще збережуть своє значення.
Отто фон Бісмарк - Горе тим народам, що коряться часу, замість того, щоб веліти їм!
Людвіг Берні - Горя боятися – щастя не знати.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - У горі, нещасті утішають себе мріями.
Олександр Гумбольт - Заздрість є занепокоєння невдоволення душі, що випливає з того, що бажаним нам благом володіє інша людина, яку ми не вважаємо більш гідною володіти їм.
Готфрид Вільгельм Лейбніц
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Роки йдуть, та все щось не туди.
Андрій КОВАЛЬ - Небіжчик загадковіший, ніж будь-хто живий.
Андрій КОВАЛЬ - Психічно хвора людина страждає на манію величі, психічно здорова – отримує від неї задоволення.
Андрій КОВАЛЬ - Талант виражає ідеї своїх сучасників, геній виправдовує існування своїх сучасників.
Андрій КОВАЛЬ - Уникай поцілунків деспота – його слина отруйна.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Солонський яр", 1923 - Ах,
нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою. Павло ТИЧИНА "Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|