Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
- Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА - Не все те отрута, що неприємне на смак.
Григорій СКОВОРОДА - Добрий розум, робить легким будь–який спосіб життя.
Григорій СКОВОРОДА - Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.
- Баба сім літ похмелялась та з похмілля і вмерла.
- Бабу гріє не кожух, бабу гріє теплий дух.
- Як була я дівочкою — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею, перестали ходить і з водицею.
- Як горілку п'ють, то мене минають; а як ся б'ють, то від мене починають.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вік прокалатала, як у ніг уклала.
- Вік, як у зайця хвіст.
- Вільний, як вітер.
- Він без тебе, як риба без води.
- Він лізе, як рак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Тексти — це дзеркала. Кожен читає себе, а не автора.
Дмитро Корчинський. - Телеапатія.
Андрій Крижанівський. - Телебачення - чудова штука; воно дозволяє дивитися видовища, що не вартують того, щоб йти їх дивитися.
"Пшекруй" - Телебачення - це пристрій, що дає вам можливість нічого не робити, коли вам чогось робити.
NN - Телебачення — дійсне диво: тепер людині потрібно прокинутися, щоб лягти спати.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Коли більшість не без тупості й впертості, ситуація завжди стабільна.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли добро з кулаками, у зла опускаються руки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли добро перемагає, зло йде в опозицію. Замітати сліди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли життя проходить мимо парадним кроком, відчуваєш себе генералом непереможної ліквідованої радянської армії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли йде скорочення кадрів, воліють скоротити найкращих, щоб не висовувались.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу Гілкою чорних акацій. Віра Вовк "Чорні акації", 1961 - Втішаймося розлукою,
розлукою, котра наші дні перетопить у золото, наші дні, в ще одну зорю перекує, бо завбоге небо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|