Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Якщо не віддають за мене старшої дочки, то ще благатимуть щоб узяв меншу.
Болг. - Якщо одружуєшся наосліп, жінка тебе вестиме.
Євр. - Якщо подобається сусідова дружина, це не значать, що не треба женитися.
Корейськe - Якщо розкажу правду — горе невісткам, якщо змовчу — горе братам.
Груз. - Якщо султан далекий, то бог близький.
Іран.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ласий до грошей, як кіт на сало.
- Ласий, як ведмідь до меду.
- Ласий, як кіт на ковбасу.
- Ласий, як циган до ковбаси.
- Ласий, як циган на сало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто стає живим хробаком, чи може потім скаржитися, що його розчавили?
Іммануїл Кант - У вільних країнах кожна людина має право висловлювати свою думку, і кожна людина має право його не слухати.
Г. Норман Коллі - За демократичного централізму зберігаються голосування, вибори. Але при цьому від демократії завжди залишається тільки «воля більшості» і завжди вилучається серцевина демократії, її душа — права меншини.
Гавриїл Попов - У демократичних країнах кожне нове покоління — новий народ.
Алексіс де Токвіль - У державі слід чітко розрізняти арифметичну більшість і більшість політичну.
Антуан де Рівароль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема любові без ненависті, як нема білого без чорного! Хочете любові, то мусите ненавидіти.
Володимир ВИННИЧЕНКО (Письменник, політик; 1880 – 1951) - Каяття барв не потребує.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Що в житті цьому приготував, те в майбутньому візьмеш, а що був посіяв, теє там пожнеш.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Коли цноту і чистоту плотську збережуть, але не очистяться від жорстокосердя і злостивості і не виявлять милості до ближнього, то світильники свої погасять без оливи милосердя.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620) - Мало обраних, і мало в кому спасіння хоче віднайтися.
Іван ВИШЕНСЬКИЙ (Письменник; між 1545-1550 – бл. 1620)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує
спраги змагання.
Хто затаїться
в башті мовчання,
Як анахорет.
Микола ВОРОНИЙ
"Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень,
Бо кожен чин пожерло слово,
Бо зміст заїла передмова
І в ніч лягає кожен день.
Євген МАЛАНЮК
"Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих.
Вітре днів, мої власні слова рознеси,
на шляхах їх розвій стомилевих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить.
Зникають речі, розвіваються довкола стіни.
Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Над книжкою поезій", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
