Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Собаці, собача смерть.
— ... честь.
- Ледачому ледача й смерть.
- Яке життя, така і смерть.
- Як робив, так і вмер.
- Вогонь і вода добрі служити; але лихі панувати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кива головою, наче кобила в спасівку.
- Кива головою, як кобила гривою.
- Кидав, як у бездонний колодязь.
- Кидає словами, як теля хвостом.
- Кинув слово, мов на вітер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ти побачиш, як був побудований будинок, тоді, коли він буде горіти.
Ромео Кастеллуччі - Ти повинен робити добро зі зла, тому що його більше немає з чого робити.
Роберт Уоррен - Ті, хто читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор.
Феліція Жанліс - Тільки добре може стати гіршим.
Джеймс Джойс - Тільки в хвилини побачень і розлук люди знають, скільки любові таїло їхнє серце...
Жан Поль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Які розумні люди працюють у конторах! Ще жоден з них не сказав уголос, що те, чим їм доводиться займатися, — це стовідсоткова дурниця!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо в депутата випадково не спрацювала картка, це не випадково...
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо весь світ — театр, то головний режисер у ньому явно нездара!
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ви голодний та безправний, у квартирі собачий холод, вас лякає невизначеність та безперспективність — значить, у країні економічне зростання та цілковита демократія.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо виходити із суми награбованого олігархами, то Елтон Джон повинен у нас роками безвилазно давати по 3 концерти щодня.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється,
Поти серце українське
З панським не зживеться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
