Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурні звертають увагу лише на промахи людей і не помічають їхніх достоїнств. Вони подібні мухам, що норовлять сісти лише на запалену частину тіла.
Абу-ль-Фарадж - Душа ніколи не мислить поза образом.
Арістотель - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ - Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дав Бог красу, та забув дати розуму.
- Дав Бог теля, та не дав хліва.
- Дали в придане вола, аби я вдома не була.
- Дарма, верба, що груш нема, аби зазеленіла.
- Де живеш, таку й шапку носи.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Повзе, як їжак.
- Повзе, як черепаха.
- Повна, як качан.
- Повна, як маківка.
- Повний, як огірок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Вдячного слухача можна знайти, лише заговоривши до самого себе.
Валентин Чемерис. - Велика кількість товарів ліквідує дефіцит, широкою рекламою усувають психічну нестійкість.
Жан Бодрійяр. - Велика простота — найвища досконалість.
Богдан-Ігор Антонич. - Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.
Ілля Рєпін. - Великих слів велика сила.
Тарас Шевченко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Інтелектуали на високих державних постах небезпечні: інколи вони самі вірять у те, що говорять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Інформація — це ті знання, яких ви набуваєте, коли шукаєте зовсім інші.
Наталія ІВАНКІВ - Кажуть, на хабарі далеко не заїдеш. Отже, виходить, що хабарники таки не ходять пішки.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, надія помирає останньою. Матимемо надію, що не помремо раніше за неї.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Кажуть, що наша економіка помітно шкутильгає. Якщо гарно придивитися, то в неї взагалі ДЦП.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь... Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1856 - Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить, Мов негодована дитина. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Ходжу-блуджу по городу
Великому, великому. Одкрив би я своє серце, Та нікому, та нікому. Пантелеймон КУЛІШ "Люлі-люлі", 1861 - Бистра річка — життя моє,
Широка-глибока... Плавле-тоне на тій річці Душа одинока. Пантелеймон КУЛІШ "Родина єдина", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|