Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли–небудь зазнати також і втіхи... Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Своя губа ближче.
- Своя стріха — своя втіха.
- Своя хата – своя рада.
- Святий боже зорати не поможе.
- Святий боже, святий кріпкий, нема хліба ані дрібки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
- Материне серце, як літнє сонце.
- Мачусі жалко дитяти, як бикові теляти.
- Мачушине добро, як зимове тепло.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Співала не душа — всі члени співали.
А. В. Іванов - Справжній ворог ніколи тебе не покине.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Судження наших ворогів про нас ближче до істини, ніж наше власне.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Супротивник, що прагне відшукати ваші помилки, корисніший за друга, котрий прагне їх приховати.
Леонардо да ВІНЧІ - У нас так багато слів для стану душі, і так мало — для стану тіла.
Жанна Моро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дайош демократію, бажано у валюті!
Олександр ПЕРЛЮК - Де ж ти, мій найсильніший, найрозумніший дурнику?
Олександр ПЕРЛЮК - Депутати ні в чому не винуваті, адже вони там вирішують свої особисті проблеми.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто був вимушений перекваліфікуватися в демократа.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто лізе на Парнас у надії на те, що тоді не так буде видно, який він нездара.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати
Ноги чиєїсь постола.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть.
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
"Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Лучче синиця в жмені,
як журавель в небі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
