Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е. - Якщо причина страху – незнання, то чи не варто нам пізнати, щоб не боятися?
Сенека - Якщо проти тебе всі, значить ти найсильніший.
Кай Юлій Цезар
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дав би’м на молебен, але’м сам потребен.
- Дав єсь Боже тому, що не може, а я би змог, та не дав Бог.
- Дай мені Боже той розум на перед, що Русинові на послід.
- Де Бог церкву ставить, там дідько коршму; де громада церкву ставить, там пан коршму.
- Де велика рада, там рідкий борщ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, наче ведмідь.
- Іде, наче пером пише.
- Іде, наче пливе.
- Іде, наче смолу тягне.
- Іде, наче стрибає.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Проблема в тому, що, не ризикуючи, ми ризикуємо в сто разів більше.
Марк Аврелій - Продай свій розум і купи подив.
Джалаладдін Румі - Проза займає місце в літературі тільки завдяки поезії, яка міститься в ній.
Акутагава - Простота — необхідна умова прекрасного.
Лев Толстой - Противник, що шукає ваші помилки, набагато корисніший, ніж друг, який хоче їх приховати.
Леонардо да Вінчі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи варто займатися питаннями, вирішення яких приводить у тупик?
Валентина ШУЛЬГА - Чи варто шукати бліх на лисині?
Валентина ШУЛЬГА - Чи варто шукати чорну кішку у темряві, якщо вона давно вже перефарбувалася?
Володимир ШАМША - Чи витримає державне корито цей рік Свині?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чи далеко запливе корабель, на якому всі будуть капітанами?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто вам сказав, що я слабка,
що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука,
чи пісня й думка кволі?
Леся УКРАЇНКА
"Хто вам сказав, що я слабка...", 1911 - Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій, —
Пожартуєм для розваги!
Павло ТИЧИНА
"Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
