Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
Григорій СКОВОРОДА - Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щира правда всюди куток знайде.
- Хоч правду женуть люде, але ж правда завжди буде.
- Правда не втоне в воді, не згорить в вогні.
- Правда із дна моря виринає, а неправда потопає.
- Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біжить, як окропом ошпарений.
- Біжить, як тінь.
- Біжить, як швець з чобітьми на базар.
- Біжить, як швець з чобітьми на місто.
- Біла, як береза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо будете жбурляти каміння в кожну собаку, що гавкає.
Уїнстон Черчілль - Народ, який забув своє минуле, втратив своє майбутнє.
Уїнстон Черчілль - Навіть найсліпучіше світло не буває без тіні.
Уїнстон Черчілль - Я — оптиміст. Не бачу особливої користі бути ще чимось.
Уїнстон Черчілль - Жодна зірка не засяє, поки не знайдеться людина, яка буде тримати ззаду чорне полотно.
Уїнстон Черчілль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Одруження – найсерйозніша причина для розлучення.
Данило РУДИЙ - Ставтесь до сатири з гумором.
Данило РУДИЙ - Живе і після смерті лицарська слава.
Касіян САКОВИЧ - За великі клейноди свободу тримайте
І заслугами більше її уміцняйте.
Касіян САКОВИЧ - Не особою гетьман, а військом є славний,
Також гетьманом – військо, і доказ то явний.
Касіян САКОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нема в мене роду,
Немає дружини,
Ані брата-товариша
На всій Україні.
Пантелеймон КУЛІШ
"Народна слава", 1862 - Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
