Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней» - [Греки] встановили нам письмено своє, аби ми взяли його і втратили свою пам’ять. Тут був той Ілар, який хотів учити дітей наших, то повинен був ховатися по домівках тих, аби їх, неграмотних, навчити нашого письма і нашим Богам правити треби. А те повів нам, що повоюємо греків, бо знав те ясно: і знав, як Отці наші те говорили мені, що знищимо їх, зруйнуємо Хорсинь і Амастриду мерзенну, і будемо великою державою з князями своїми, городами великими і безліччю зброї залізної. І буде безліч нащадків наших. А греків зменшиться, і будуть минулим своїм дивуватися і похитувати головами...
Велесова Книга (8/3) - А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Взявся під боки, та й думає, що пан.
- Ходить, як індик Переяславський.
- Походжає, як пава.
- Оце сіла — так як рахмистриня.
- Ото, який великий пан.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Стільки має, як голодний за зубами.
- Стільки правди, як у кози хвоста.
- Стільки правди, як у решеті води.
- Стільки смаку, як у печеному раку.
- Стогне, як старий дід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Держава – це я.
Людовик XIV - Держава існує не для того, щоб перетворити земне життя в рай, а для того, щоб перешкодити їй остаточно перетворитися в пекло.
Микола Бердяєв - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
АРИСТОТЕЛЬ - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
АНТИСФЕН - Державний корабель – єдиний, який дає течу на самому верху.
Джеймс Рестон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вибрати керівником барана можуть тільки вівці.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Вийти на пряму дорогу — значить, виплутатися зі своїх звивин.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вийшов із себе — не кидайся на інших.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Вийшов із себе на зупинці за вимогою начальства.
Віктор КОНЯХІН - виконує дружина.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Україна типово східноєвропейська країна, бо її історія до високого ступеня позначена браком тяглості, дисконтинуїтетом. Це твердження стосується передусім державної організації та високої культури — тієї, що її носієм є звичайно провідні суспільні верстви. Саме ця "надбудова" в першу чергу падала під ударами ворожих сил та несприятливих обставин; низові суспільні клітини (сім'я, сільська громада) та народна культура виявили більшу відпорність на історичні лихоліття...
Іван ЛИСЯК-РУДНИЦЬКИЙ "Роль України в новітній історії", 1963 - Іноді забувають, що без особистого не буває громадського, без індивідуальності немає людини так само, як без конкретного не може бути загального...
- Я собі не уявляю громадської гідності без особистої і національної гідності як не уявляю народження людини без матері.
Євген СВЕРСТЮК "З думок", 1963 - Культивування національного — законна реакція на многорічну денаціоналізацію. Але мистецтво росте не з таких реакцій, хоч яких закономірних, а з внутрішніх законів і зовнішніх впливів.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964 - В дійсності еміграція українська є така, як вона мусить бути, і дуже близька своєю структурою й своїм духовним образом до українства на Україні — і до кожного суспільства взагалі, а зокрема такого, що його національний ґніт і національна зрада розмивали й розкладали сторіччями.
Юрій ШЕРЕХ "Не для дітей", 1964
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|