Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Яка милостиня таке і воздаяння.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Не те, що ми хочемо, а що Бог хоче, – те в нас здійснюється.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - [Греки] встановили нам письмено своє, аби ми взяли його і втратили свою пам’ять. Тут був той Ілар, який хотів учити дітей наших, то повинен був ховатися по домівках тих, аби їх, неграмотних, навчити нашого письма і нашим Богам правити треби. А те повів нам, що повоюємо греків, бо знав те ясно: і знав, як Отці наші те говорили мені, що знищимо їх, зруйнуємо Хорсинь і Амастриду мерзенну, і будемо великою державою з князями своїми, городами великими і безліччю зброї залізної. І буде безліч нащадків наших. А греків зменшиться, і будуть минулим своїм дивуватися і похитувати головами...
Велесова Книга (8/3) - А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Краще повна хата, ніж пустий палац.
- Краще погана дорога, ніж лихий супутник.
- Криком дуба не зрубати.
- Курчат восени полічиш.
- Латане та не хватане, ще й замозольоване.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хороша, як квітка.
- Хороша, як свиня в порошу.
- Хороше, мов у бога за пазухою.
- Хороший, як кров з молоком.
- Хороший, як свиня в дощ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Раніш, ніж храми будувать святі, Годиться правду ствердити в житті.
Іван Кочерга. - Раніше актриси намагалися стати кінозірками; тепер кінозірки намагаються стати актрисами.
Лоренс Олів'є. - Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.
Жан Кокто. - Раніше заробляли на прожиття, друкуючи мемуари; тепер заробляють ще більше, погрожуючи оприлюдненням мемуарів.
Пітер Устинов. - Раніше люди потребували продуктів, щоб вижити. Тепер продукти потребують людей, щоб вижити.
Ніколас Джонсон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найміцніша сім’я — це коли чоловік піклується про дружину, а вона про нього зовсім не дбає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найпрацелюбніша людина та, якій заважають працювати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найтриваліше кохання буває тоді, коли люблять за бідність.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найщиріше зневажають бідних, багатих люблять найфальшивіше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Наклавши в штани, не гоноруй: зніми їх.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський
"За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
