Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого.
Платон - Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене.
Сенека - Порядність — це здатність чинити свідомо і справедливо там, де не передбачена дія закону.
Аристотель - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
Конфуцій - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Небесний цару — ні грошей ні товару.
- Недоскоч — біда і перескоч — біда.
- Нема чоловіка, то купила б, а є — то вбила б.
- Немає риби без кості, а людини без злості.
- Ні з губи мови, ні з носа вітру.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Побілів, як глина.
- Побілів, як крейда.
- Побілів, як полотно.
- Побілів, як стіна.
- Повели, як козу на ярмарок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Причина, чому закохані ніколи не нудьгують у товаристві одне одного, полягає в тім, що вони постійно розмовляють про самих себе.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Про вік жінки і музики говорити не личить.
Олівер Голдсміт - Про вік чоловіка судять по тому, що він говорить; про вік жінки – що про неї говорять.
Карло Бронне - Про жінок завжди знайдеться сказати щось нове, поки хоч одна з них залишиться на земній кулі.
С. Буффлє - Про заклад у місті ширилась дурна слава, тому там не було відбою від відвідувачів.
Григорій Горін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Старість, як і закон, зворотної сили не має.
Дмитро ПОПОВИЧ - Стільки наламали дров, а піч витопити нічим.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Стіни тому допомагають, у кого дах надійний.
Дмитро ПОПОВИЧ - Судячи з некрологів, найкращу частину людства вже поховано.
Флоріан БОДНАР - Сучасний шовковий шлях: в боргах, як у шовках.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ "Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ "Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ "Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|