Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Риба, свинина не потребує вина.
- Сам блудить, а других судить.
- Само ся дає, коли є.
- Свиня міх дре, і сама реве.
- Свій хоть не заплаче, то ся скривить; хоть ся не скривить, то не висміє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Моститься, як квочка на яйцях.
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто довго роздумує, не завжди знаходить краще рішення.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Віктор КОНЯХІН - Характер кожної людини впливає на щастя інших людей, зважаючи на те, що він має властивість приносити їм шкоду або користь.
А. СМІТ - Характер людини найкраще пізнається за її поведінкою у вирішальні хвилини.
Стефан ЦВЕЙГ - Характер людини ніколи не розкривається так яскраво, як тоді, коли вона намагається описати характер іншої людини.
Ріхтер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Виробничий брак народжується на дні пляшки.
Юрій РИБНИКОВ - Принцип демократичного централізму: так буде, як скаже начальство.
Юрій РИБНИКОВ - На кожного трудягу знайдеться хитрий нероба.
Юрій РИБНИКОВ - Майстерня по ремонту годинників не дає гарантії — надолужити згаяний час.
Юрій РИБНИКОВ - У гонитві за жінками скорочується життя чоловіка.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
