Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова людей, які виросли під владою монарха, сповнена улесливості.
Тіт Лівій, давньоримський історик і філософ II-III ст. до н. е. - Мовчання може бути найважчим звинуваченням.
Менандр - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
Буаст - Можна уникнути покарання, але не можна уникнути страху перед ним.
Сенека. - Мудрий — хто знає потрібне, а не багато-дечого.
Есхіл.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Уманський дурень: з чужого воза бере, та й на свiй кладе.
- Дурний, як пень.
- Розумний, як Хведькова кобила.
- Розумний, як Берковi штани.
- Пошився у дурнi.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обмерзла, як грудка.
- Обмок, як вовк, а змерз, як пес.
- Обмокла, як курка.
- Обпарився, як муха в окропі.
- Обрид, як собаці редька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Самотня людина завжди перебуває в поганому товаристві.
Поль Валері - Сатира ніколи не пройде по конкурсу, — у журі сидять її об’єкти.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Свідчення про шлюб — права водія, що вручаються до іспиту.
Вольфрам Вейднер - Світ — прекрасне місце. За нього варто боротися.
Ернест ГЕМІНҐВЕЙ - Світ повний чужих дівчат.
Хенрік Ягодзиньський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Почуття обов’язку — це вміння мужньо нести свій хрест. Зазвичай на Голгофу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда постійно торжествує, але ніяк не може восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правду треба відстоювати, але можна і відсиджувати.
Віктор ІГНАТЕНКО - Правильно вихована совість ніколи не гризе свого хазяїна.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Практика показує: замість того щоб напередодні іспиту класти товстий конспект під подушку чи п’ятака під п’яту, куди ефективніше покласти велику купюру в заліковку.
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна...
О, казнь незримої руки!
О, четвертована Вкраїно.
Юрій КЛЕН
"Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
Євген МАЛАНЮК
"Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
Євген МАЛАНЮК
"Між нарцисами...", 1954 - Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон.
І все-таки ти — вітер. Ти торкаєш
солоні груди моря — і воно хвилює;
ти падаєш прозорим подихом на мутну сіль -
і оживають її таємні м'язи -
і на струнких долонях приносиш свіжий місяць.
Женя Васильківська
"Батьківщина", 1959 - Де ти, де ти, циганська приблудо,
Де ти, ніжна моя Батьківщино?..
Михайло ОСАДЧИЙ
"Де ти, де ти, циганська приблудо...", 1960
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
