Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм - Обличчя — це те, що виросло навколо носа.
Юліан Тувім. - Обмірковуй повільно, а прийняте рішення виконуй швидко.
Ісократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бог — батько, а суддя — дядько.
- Бог — не без милості, козак — не без долі.
- Бог прощає, а люди не завжди.
- Богу молись, але лихих справ стережись.
- Божа воля все перемагає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мотає головою, як норовистий кінь.
- Моторний, як дзиґа.
- Моторний, як собака чорний.
- Моя жіночка, як картиночка.
- Мутить, як під греблею біс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сила мистецтва не у висвітленні поверхні факту як такого, а у висвічуванні його найтемніших глибин.
Євген Євтушенко. - Сила публіцистики, рівень її переконливості - не лише у системі доказів, а й у внутрішньому вогні, стилі.
Йосип Лось. - Сила реклами — у знанні людських слабкостей.
Юрій Рибников - Сила тоталітарної пропаганди полягає в її здатності відокремлювати маси від реального світу.
Ганна Арендт. - Сильні люди завжди прості.
Лев Толстой.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найвища мета демократії — добробут кількох сімей у державі.
Олександр ПЕРЛЮК - Наша влада дуже відкрита — заїжджай фурами з мішками грошей!
Олександр ПЕРЛЮК - Не можна двічі увійти в одну річку, але можна не один раз увійти в одне й те ж болото.
Олександр ПЕРЛЮК - Не портфель прикрашає людину, а його наповнення.
Олександр ПЕРЛЮК - Не суперечу, сьогодні черг за вершковим маслом нема, але чи можна те, за чим сьогодні нема черг, назвати вершковим маслом?
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах.
Бліді були твої уста,
А в мене зацвіли шкарлатом.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить?
Дивись, як сяє мерехтливо
У вікна місяць — чару келих.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Весільна ніч", 1935
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
