Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст - Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голова і так тріщить, а тут ще й комар над вухом дзижчить.
- Господар телицю шукає, а злодій із неї вже шкуру здирає.
- Де багато крику — там роботи мало.
- Де багато пташок, там немає комашок.
- Де господар не ходить, там нивка не родить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Душа в нього, мов у собаки.
- Душа черства, як сухар.
- Душа чорна, мов у ченця ряса.
- Душа чорна, мов у черниці хустка.
- Душить, як вовк кобилу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Керувати за допомогою законів легше за все тоді, коли наслідком їх недотримання є каяття совісті.
В. Швебель - Керуйся я своєю волею, я б відмовився одружуватися навіть на самій мудрості, якби вона мене побажала.
Мішель МОНТЕНЬ - Кінець світу дрібниці в порівнянні з кінцем грошей.
А.Нікітін - Класик: автор, якого ще цитують, але вже не читають.
Лоренс Олівье - Класика — це те, що кожен вважає за потрібне прочитати і ніколи не читає.
Марк ТВЕН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Не минайте ані титли,
Ніже тії коми.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Ніхто не гавкне, не лайне
Неначе й не було мене.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Хіба самому написать..." - Неначе писанка, село.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Княжна" - Несите око
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталась тільки надія одна.
Леся УКРАЇНКА
"Надія", 1887 - Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
