Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все, колись народжене, приречене на загибель.
САЛЮСТІЙ - Все, що приховано тепер, розкриє колись час.
ГОРАЦІЙ - Всі труди людини — для рота її, а душа її не насичується.
Екклесіаст - Вчися у мене праці та доблесті, сину мій. Бути щасливим вчися у інших.
Вергілій - Гарна армія — погана армія. Її сильніше ненавидять.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пішла баба по масло, і в печі погасло.
- Пішов Назар на базар корову купити, а жінка стоїть у хліві з відром, щоб її доїти.
- Позика велика, оддача ледача, віддав руками, не виходиш і ногами.
- Поки в баби поспіють книші, в діда не стане душі.
- Поки в баби поспіють книші, то в діда не стане душі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Досада шкребе, як кішка лапою.
- Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Дошкулив, як батогом по воді.
- Дощ ллє, як з бочки (як із діжки).
- Дощ, як з відра.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Які-небудь майбутні дарвіни, можливо, висунуть тезу, що високорозвинені істоти (до яких вони будуть належати) походять від людей. Це буде величезним шоком!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Якщо би мати стільки тих, хто слухає, скільки тих, хто підслуховує!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Якщо вода не доходить до рота, то не переймайся тим, що вона непридатна для пиття.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Якщо людожер користується виделкою і ножем – це прогрес?
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Якщо не знаходиш слів обурення, не підмінюй їх компліментами.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одна річ — поетичний дар і зовсім інша — дар придворного поета.
Олександр ПЕРЛЮК - Одна хвилинка, а скільки в ній вічності!
Олександр ПЕРЛЮК - Одним — мільйони, іншим — розуміння того, що щастя не в грошах.
Олександр ПЕРЛЮК - Одні пишаються гарними врожаями, другі — найкращими у світі чорноземами.
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархами не народжуються, та і яка ж мати схоче мати такого синка?!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859 - Воззри, пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих Невольників. Подай їм силу Твойого мученика сина, Щоб хрест-кайдани донесли До самого, самого краю. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай! І більш нічого не давай! Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай І братолюбіє пошли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Молитва", 1860 - О люди! люди небораки!
Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Тарас ШЕВЧЕНКО "О люди! люди небораки!", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|