Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Я вже більше забув, ніж ти знаєш.
- Я йому і так, і сяк, а він мені і теє, і теє, як його?
- Я на тому не знаюся, але маю на те свою власну опiнiю.
- Я свою вину на Івана зверну.
- Я такий чоловік; як візьму то й випю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не втаїться кохання, як у мішку шило.
- Hе дме, та повна хата диму.
- Не любить правди, як пес мила.
- Не мели, як порожній млин.
- Не минеться, як бабі жнива.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кому не вистачає рішучої волі – не вистачає розуму.
Вільям ШЕКСПІР - Комфорт – це компроміс із свободою.
Е. Кант - Конгрес стоїть перед невирішальною проблемою: як отримати від нас податки, яких ми не можемо платити, щоб витратити їх на те, що нам не потрібно.
Невідомий американець. - Корисливість використовує всі чесноти і всі вади.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Король повинен пам'ятати три речі: він керує людьми, він зобов'язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно. ЕВРІПІД
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Кого садити — кругом самі мафіозі!
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен буде "за", якщо його як слід допитати.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен диктатор вихваляє свою демократія.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен радник дає такі поради, за які йому платять.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен чоловік має право погодитись із жінкою в тому, що він неправий.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
