Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Собака не втікає від хліба, а від кия.
- І пес дурно не бреше.
- На добрім місці і камінь обростає.
- От тобі хамут і дуга: я тобі не слуга.
- Іди ринде, де-інде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть.
– Ходім ринде, куди-інде, де нас люди не знають.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багацько, як у голомозого чуприни.
- Бадьориться, як та чапля.
- Балака, як горохом об стінку б'є.
- Балакучий, як баба.
- Барложиться, як свиня в соломі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Журналіст — людина, що володіє даром щодня заповнювати порожнечу.
Дейм Ребекка Уест - Журналістика — це організоване лихослів’я.
Оскар УАЙЛЬД - З віком я зрозумів: мало знати істину, потрібно ще мати луджене горло, терпіння, яке ніколи не лопається, та міцну, як нейлоновий зашморг, нервову систему.
Ю. Поляків - З двох співавторів кожен впевнений, що на його частку випала вся праця і лише півгонорару.
Агата Крісті - З євнухами можна довго розмовляти — розповідала одна дама з гарему.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не стільки ми долаємо труднощі, скільки — вони нас.
Юрій РИБНИКОВ - Глобальні реформи позбавили народ упевненості в завтрашньому дні.
Юрій РИБНИКОВ - У непевний час яскравіше виявляється мерзенність життя.
Юрій РИБНИКОВ - Для людей, від яких відвернувся ринок, обличчям повернувся базар.
Юрій РИБНИКОВ - Ми сповнені оптимізму: промисловість зупиняється — екологія поліпшується.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Молодий я, молодий,
Повний сили та одваги.
Гей, життя, виходь на бій, —
Пожартуєм для розваги!
Павло ТИЧИНА
"Молодий я, молодий...", 1911 - Треба негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
- Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Україна чи Малоросія", 1926 - Оживе і встане все, що спало досі,
бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"Поворот", 1927 - Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
