Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни". Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон - Цей Леонід Лакедемонський, що мало мав воїнів, все ж йшов на персів, і хтось спитав його: "Як з військом малим йдеш на таку силу?" Відповідав: "З малим іду, але з тими, хто хоче, і достатніми для битви".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Який буде четвер видно в середу.
- Який вік, такий лік.
- Який вік, такий лік.
- Який гість, такий і калач.
- Який дідько печений, такий і варений.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, як баран на нові ворота.
- Жди, коли рак свисне.
- Знай, коза, своє стійло.
- Кожен кулик своє болото хвалить.
- Коня кують, а жаба ногу підставляє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У спільній користі є і своя.
С. Брант - У справі податків треба приймати до міркування не те, що народ може дати, а те, що він може давати завжди.
Шарль де МОНТЕСК’Є - У того, хто нічого не робить, завжди багато помічників.
Лев ТОЛСТОЙ - У нашому світі небезпека завжди загрожує тим, хто її боїться.
Бернард ШОУ - У перемоги багато батьків, поразка, як правило, сирота.
Джон Фіцджералд Кеннеді
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найвигідніший кредит — це коли його беруть кілька душ, а віддають мільйони.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найкращі мистецтвознавці серед злодіїв — вони знають, що крадуть.
Григорій КОРЧАК - Найлегший шлях виходу з кризи веде до провалля.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Найнедоступніша для народу — народна влада.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найчистіші руки в тих, хто витирає об закони ноги.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Було колись — в Україні
Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли пановати. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин, Що ви будували, де ви панували! Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали Козацької слави убогих руїн. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти Впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Передмова"), 1841
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|