Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Нащо ж мені докоряти,
Що в селі родила мати?
Нехай у тих мозок рветься,
Хто високо в гору дметься.
Григорій СКОВОРОДА - ...істина є безначальна.
Григорій СКОВОРОДА - ...немає смертельнiшої для суспільства виразки, як марновiрство – сховок лицемiрам, прикриття шахраям, затiнок дармоїдам, стрекало і піджога недоумкуватим.
Григорій СКОВОРОДА - Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.
Григорій СКОВОРОДА - ...правдиве начало скрізь живе...Через те воно не частка і не складається з часток, але ціле...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Троє, яких ніколи не видно: вістря леза, вітер і кохання.
Ірланд. - Трьома речами не слід хвалитися: розміром свого гаманця,
вродою своєї жінки і смаком свого пива.
- Трьох найважче вибрати:
жінку, косу і бритву.
Ірланд. - Туди, де весілля гуде, і сліпий дорогу знайде.
Казах. - Туди, де ненавидять, не ходи; туди, де люблять, не вчащай.
Болг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарний, як павич.
- Гарний, як перепічка.
- Гарний, як пес базарний.
- Гарний, як сіно в годину.
- Гарний, як спить та ще й лицем до стіни лежить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У деяких письменників і красунь одна біда: всі, для кого вони недосяжні, лають їх.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Фатум водить людину своїми темними коридорами.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Той, хто не помилявся, нічого й не створив, а хто не помиляється, той тепер на цвинтарі.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - У талановитому творі тенденція повинна бути прихована так, як система кісток у тілі красуні.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Казка — найвище буття факту.
Євген Богат.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Світ реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче зважати на голубине воркотання.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Без віри в Бога людина розлюднюється.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Без милосердя і справедливість у світі звелася б до одного: око за око, зуб за зуб.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Легко бути де Голлем, де давно збудовано державу.
Василь ЗАХАРЧЕНКО - Не схиляйся ні перед ким і не будеш схилений.
Василь ЗАХАРЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964 - Лиш спогад знає про ірис,
в листах лиш ростимуть зела:
дерева чорні та сірі,
як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак
"Глухої осені", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
