Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина єдина, а брехня багатолика.
Богослов - Коли хтось мовчить щодо істини, уподібнюється тому, хто золото закопує.
Євгарій - Міра гирею, а істина мудрими словами перевіряються.
Плутарх - Неправда іноді на добро, якщо на користь вона глаголячим, а душі – не пакостить.
Харіклей - Істинна хула краща за лицемірну славу.
Феофілакт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заради грошей не віддавай свого серця ганебному полум'ю.
Караїмське - Що даси своєю рукою, те й піде з тобою.
Караїмське - Якщо був людиною — то ім'я лишиться,
- якщо був твариною — тільки труп лишиться.
Караїмське - Який би багатий ти не був, усе залишиться тут.
Караїмське
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зітхнув тяжко та важко, як ковальський міх.
- З'їв, як за себе кинув.
- Злазяться, як мухи після морозу.
- Злетів у небо, як сокіл.
- Злий, аж у роті чорно.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає нічого більш стомлюючого як невеселий розум.
Іван ТУРГЕНЄВ - Немає нічого важче за усвідомлення тільки що зробленої дурості.
Іван ТУРГЕНЄВ - Немає нічого дурнішого за бажання завжди бути розумнішим від усіх.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Немає такої дурості, котру не можна було б виправити за допомогою розуму, і немає такої мудрості, котру не можна було б зіпсувати дурістю.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Ніхто не застрахований від можливості сказати дурість.
Лихо коли її висловлюють обдумано.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Відбиваючись, не залишай відбитків пальців.
Флоріан БОДНАР - Віддав Богові душу, а чортиці – серце і гаманець.
Флоріан БОДНАР - Віддав півцарства за коня, а він виявився Троянським...
Володимир ВАРНАВСЬКИЙ - Відкрийте вигідну справу — і скільки друзів з’явиться у вас.
Юрій РИБНИКОВ - Відпустили хліб на вільні хліба – і всі залишились без хліба.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Я не нездужаю, нівроку...", 1858
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
