Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань. Конфуцій. - Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нехай йому осичина!
—... осина. - Хай йому цур!
- Хай їй жаба!
- Хай його батько сказиться (прокльони ці більше на скот чи що, ніж на людей).
- Та нехай вони виказяться, не чіпай їх!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дівчина, як молода, гнучка берізка.
- Дівчина, як пава.
- Дівчина, як рожа.
- Дівчина, як сонечко.
- Дівчина, як тінь; ідеш за нею — втікав, від неї ідеш — доганяє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Афоризм — це роман, який розповіли однією фразою.
Леонід Крайнов-Ритов. - Афоризм — це стрибок, розбігу перед яким не видно.
Вітаутас Каралюс. - Афоризм — це тонка думка, а роман — це думка, яку тонко розмазали.
Костянтин Меліхан. - Афоризм залишає більше місця для людини.
Станіслав Єжи Лец. - Афоризм має перевагу над романом: його завжди дочитують до кінця.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Твори мистецтва ніби продовжують твори природи.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Ненависть є не що інше, як невдоволення злом як злом.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Зберігати – продовжувати акцію творення.
Георгій КОНИСЬКИЙ - В природі ніщо не відбувається випадково, а лише для певної мети.
Георгій КОНИСЬКИЙ - Без пізнання мети ніщо не можна належно вивчити.
Георгій КОНИСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить. Хай в наші жили зелень млосна і полум'я спливе й блакить. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою, що треба йти, невпинно йти назустріч мертвій тишині за зовом вітру — за зовом ночі, аж попіл сну засипле очі. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору Птиці зелені Рвонулись вгору. Тільки злетіть Не змогли, не зуміли: Тісно було, Переплутались крила. Ліна КОСТЕНКО "Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько! Ой вийди, вийди та не барися, Моє серденько розвеселиться. Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому Світи йому ранесенько та й розганяй хмари А як же він іншу має, то зайди за хмари. Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|