Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче.
Аристіп - Ніяке зло не зачепить мужа, що поклав у основу свого життя цнотливість і чистоту.
Ксенофонт - Не кожного задоволення бажати належить, а тільки корисного.
Демокріт - Батьківська доброчесність – для дітей чудовий приклад.
Демокріт - Хто не торкався справ лихих, не є доброчесним. Доброчесний – хто вкусив гріха й солодощів і справ лихих, та утримався від них через час певний.
Антифон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шкода учити розуму.
- Ворона за море літає, а дурна вертає.
- З письменних все лихо буває.
- Письменний сам пресквернений.
- Через письменних западається світ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бойовий кінь потрібен у бою, а скакун - щодня.
- Борозна буде добра, якщо гарно вродить нива.
- Буває, жінка перетворює овес на пшеницю, а часом -навпаки.
- Буває - і на полі рожа виростає.
- Був би сад, а солов'ї прилетять.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Генія образити просто — досить назвати його твори талановитими.
Андрій Коваль. - Герої, шукайте своїх прототипів!
Юрій Івакін. - Герой роману не може бути розумнішим за свого автора.
Цаль Меламед. - Геть "Хай живе!". Хай живе "Геть!"
Борис Кам'янов. - Гідна людина не йде по слідах інших людей.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чоловіче самолюбство не має кордонів: великі букети хвороб, коротка тривалість життя, а від звання сильної половини людства ніхто добровільно не відмовляється.
Ігор БІДЮК - Чуже берімо, але своє вознесімо.
Ірина ФАРІОН - Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами!
Г. СКОВОРОДА - Шукають щастя нещасливі.
Леонід ГЛІБОВ - Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами.
Павло Загребельний.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Псалом новий Господові
І новую славу
Воспоєм чесним собором,
Серцем нелукавим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Спи, дитя моє, ти життя моє!
Тільки щастя і долі!
Будеш цілий вік, як той чорний віл,
У ярмі і неволі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Над колискою", 1857 - Посіє пахар зерно, та й те не погибає безплодно.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Що конина, то конина!
А щоб язик мала,
То вона б вам, добрі люди,
Всю правду сказала!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Циган з конем", 1858 - Чи у небі, чи у пеклі
Скажуть вікувати;
Треба всюди, добрі люди,
Приятелів мати.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Баба в церкві", 1858
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
