Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Попівський хліб, роспирає челяді бік.
- Хто везе того й підганяють.
– Коли тягне то на нього ще більше підкладають. - Дурний слуга без помочі, а полковник без війська.
- Гриць за волами, Гриць і за дровами.
- Я і товкач, і помело (і винен, і роби — все я).
– Я як той товкач: що загадають, тей роблю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Меле, як порожній млин.
- Менджує, як циган кіньми.
- Мені так між ворогами, як тій криниці між дорогами.
- Ми з тобою, як риба з водою.
- Миліша душка, як подушка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Під час демократії дурні мають право голосувати, під час диктатури — правити.
Бертран Рассел - Під час підготовки до бою я завжди розумів, що плани марні, але планування — обов’язкове.
Dwіght D. Eіsenhower - Підкорися тому, чому не зобов’язаний підкорятися.
Сальвадор ДАЛІ - Підла душа завжди припускається найнижчих поривань в оцінці найблагородніших вчинків.
Мадлен Жанліс - Підозрілість скоріше чеснота, ніж порок, поки вона діє подібно собаці, яка сторожує, але не кусає.
Д. Галіфакс
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ми частенько просимо допомоги в тих, від кого треба тікати.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Мистецтво зради полягає в тому, щоб і зрадити, і одержати орден "За вірність".
Володимир ШАМША - Мільйонерів готують не вузи, мільйонерів готують пахани.
Олександр ПЕРЛЮК - Мінздоров переконує, що куріння вкорочує життя.
Дивлячись на кількість курців у нашій країні, мимоволі доходиш висновку, що ніхто не хоче довго жити - Міністрами, депутатами, головами держадміністрацій не народжуються, ці посади купуються.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862 - Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має. Сидір ВОРОБКЕВИЧ "Рідна мова", 1869
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|