Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Люблю джерело i початок – вiчнi струменi, що течуть вiд випарiв серця свого. Рiки стiкають, потоки висихають, струмки зникають, тiльки джерело вiчно дихає випаруваннями, оживляє i прохолоджує. Одне джерело люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хто швидко прилiпляється до нової думки, той швидко вiд неї i вiдпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне.
Григорій СКОВОРОДА - Чи може щось ширше розлитися, як думки!
Григорій СКОВОРОДА - Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращi мого тiла.
Григорій СКОВОРОДА - Не кожен горiх iз ядром, i не кожна стеблина iз зерном.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На все свій час.
- Навчить біда їсти.
- Нагинай гілляку, поки молода.
- На голові блистить, а в голові свистить.
- На городі бузина, а в Києві дядько.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сів, як рак на мілкому.
- Сів, як чиряк на боці.
- Сірий, як вовк.
- Сірий, як заєць.
- Січе, як ціпом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Що ж — порожнє черево може породити щонайбільше нову епоху.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Щоб розгорнути прапор, слід піти проти вітру.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Я не згідний з математикою. Вважаю, що сума нулів — грізна цифра.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Я ніколи не вчинив би самогубства. Я вірю в людей — завжди знайшовся би послужливий убивця.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Як часто засуджують злочин. За те, що він погано виконаний.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Часто в житті нагород доброчесність не має, а гроші?
В тих, подивися, яких ще не було нагород!
Василь ДОВГОВИЧ - Як гарно було тоді, коли нас ще не любили.
Дмитро ДОНЦОВ - В нас тисячі воль замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість.
Дмитро ДОНЦОВ - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш “альтруїзмом” до себе, а позбавлена “скаженої злоби” проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ - Світ належить до тих, які вміють хотіти.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І небо сковане, і скована земля...
Ні серця, ні душі не звуть небесні руна;
Ні в лузі, ні в гаю ніхто не проспіва,
Стоїть німий орган, замовкли в арфах струни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І небо сковане, і скована земля", 1911 - Той, що греблі рве.
Леся УКРАЇНКА
Персонаж драми "Лісова пісня" - Коні не винні.
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ
Назва новели, 1912 - Як Одіссей, натомлений блуканням
По морю синьому, я — стомлений життям —
Приліг під тінню сокора старого,
Зарився в листя і забув про все.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Як Одіссей, натомлений блуканням...", 1918 - І гнеться дерево від плоду,
І не страшний, моє дитя,
Нам час останнього походу
Без вороття — без вороття.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Вже червоніють помідори...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
