Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Шукаємо щастя по кражах, столiттях, а воно скрiзь завжди з нами; як риба у водi, так i ми в ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяяння – вiдчини лише вхiд у душу свою.
Григорій СКОВОРОДА - Математика, медицина, фiзика, механiка, музика зi своїми сестрами – м глибше їх пiзнаємо, тим сильнiше палять серце наше голод i спрага.
Григорій СКОВОРОДА - Невже ти не чув, що сини вiку мудрiшi вiд синiв дня?
Григорій СКОВОРОДА - Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.
Григорій СКОВОРОДА - Скiльки ми накидали в наш шлунок священних слiв!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голова — як казан, а розуму й на ложку не набереться.
- Голова — як казан, а розуму ні ложки.
- Голова голові головою голову розбив.
- Голова, як казан, а розуму ні ложки.
- Голодне око не засне глибоко.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
- Старому піч, як малому колиска.
- Старший Гриць, як Парася.
- Степ, як дим.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якби не наша уява, в обіймах покоївки ми були б так само щасливі, як в обіймах герцогині.
Семюель Джонсон. - Якби не помилки молодості, не було б кому помилятися.
Аркадій Давидович. - Якби рекламодавці витрачали на поліпшення своєї продукції ті гроші, які вони витрачають на рекламу, їхній продукції не потрібна була б реклама.
Вілл Роджерс. - Якби той стан душі артиста, який називають натхненням, тривав безперервно, не можна було б жодного дня прожити.
Петро Чайковський. - Якби я був цар, я б видав закон, що письменник, котрий ужив слово, значення якого він не може пояснити, позбавляється права писати й отримує 100 ударів різками.
Лев Толстой.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Хто починає з втрати незалежності суджень, кінчає втратою сил душевних.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Щоразу, коли чоловік наближається до жінки, темрява вражає його розум.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Коли чоловік не має мови, то не має він імені також.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ - Помогти можна тільки тому, хто цього хоче.
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? —
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Павло ТИЧИНА
"Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні,
Без тебе захід смутно гас
І сонце сходило в безодні...
Ти не прийшла в вечірній час.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ти не прийшла", 1913
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
