Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У сердитого старця порожня торба.
- Уже й коня пасе (про малюка, який, лежачи на животику, тримає голівку).
- Узяв чорт дитинку, то хай бере і колиску.
- Усі хочуть свого, лише жінка — чужого.
- Хата славиться хазяйкою, а двір — хазяїном.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кричить, мов на пупа.
- Кричить, мов несамовита.
- Кричить, наче в лісі.
- Кричить, наче ворона над курчам.
- Кричить, наче його ріжуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наші вчорашні супротивники стали милими сьогоднішніми спогадами.
Кароль Іжиковський - Наші справжні вороги — мовчазні.
Поль Валері - Не бійтеся ворогів, що нападають на вас. Бійтеся друзів, що лестять вам.
Обрегон - Не говори глупостей — ворог підслуховує!
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Не можна дивитися на ворога з огидою — а раптом знадобиться його з’їсти?
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люди й покоління – се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може.
Леся УКРАЇНКА - Не раз, хто забувається про завтра, той має вічність.
Леся УКРАЇНКА - Хто зрікся всього, а себе не зрікся, не любить той.
Леся УКРАЇНКА - І доки рідний край Єгиптом буде? Коли новий загине Вавилон?
Леся УКРАЇНКА - Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Леся УКРАЇНКА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня...
Василь МОВА
"На прогулянці", 1884 - Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого;
За правду битися готов я до загину
З-за тину.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
