Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп - Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не все то правда, що в книжці пишуть.
— ... що і пишуть.
- Не всякому духу вір.
— ... віруй.
- І сорочці не вір.
- За свою пазуху не ручись.
— Не ручись, не то що за рідного батька, а за свою пазуху.
— І за свою пазуху не ручись: часом щось залізе.
- За чужу пазуху не ручись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Носить, як дитину.
- Носиться, як баба з печерицею.
- Носиться, як баба з торбою.
- Носиться, як вітер.
- Носиться, як дурень з ложкою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожен бачить, яким ти здаєшся, мало хто відчуває, яким ти є.
Нікколо МАКІАВЕЛЛІ - Кожен влаштований по–своєму, і немає людини, що була би закінченим лиходієм. Немає й таких, хто сполучив би в собі всі достоїнства: красу, стриманість, розум, смак і вірність. Кожен гарний по–своєму, і важко сказати, хто ж дійсно краще.
Мурасакі Сікібу - Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).
Марк Тулій ЦИЦЕРОН - Кожна людина – індивідуальність, навіть якщо вона не особистість.
Ілля Шевельов - Кожна людина – це світ, який із нею народжується й помирає. Під кожним надгробком лежить всесвітня історія.
Генріх ГЕЙНЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найпростіше вирішення житлової проблеми: вселити надію.
Юрій РИБНИКОВ - Свої успіхи окрилюють, чужі — заважають працювати.
Юрій РИБНИКОВ - Навіть на прописні істини чинуші потребують резолюцій.
Юрій РИБНИКОВ - Робота — не вовк, якщо до неї ставитися по — людськи.
Юрій РИБНИКОВ - Колектив без керівника подібний некерованому автомобілю.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Так вічной пам'яті бувало
У нас в Гетьманщині колись...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Про Сагайдачного співали,
Либонь співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандрував козак всю ніч.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Тарасова ніч", 1838 - Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"На вічну пам'ять Котляревському", 1838
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
