Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що там веселощi й солодощi, коли нема свiтла? Що там мир, коли нема життя i веселощiв!
Григорій СКОВОРОДА - Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як світ світом, то не була зима літом.
- Як умер багатир, то зібрався весь мир, а як умер бідняк, то тільки піп та дяк.
- Яка врода — така й мода!
- Яка межа, така й сусідка.
- Яка призьба, така й хазяйка в хаті.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Плаває, як сокира.
- Плата, як у ката.
- Плаче старий, як дитина.
- Плаче, аж хата ходить.
- Плаче, наче батька і матір поховав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Філософ сказав: якщо ти створюєш справді якісний продукт, люди прокладуть стежку до твого дому, навіть коли ти оселишся в глухому лісі. Але щоб людей прийшло багато, краще все-таки побудувати шосе. Реклама і є таке шосе.
Вільям Рандольф Херст. - Фільм — це життя, з якого вивели плями нудьги.
Альфред Хічкок. - Фільм має починатися із землетрусу, а потім напруга має наростати.
Альфред Хічкок. - Форма — можливість структури.
Людвіг Вітґенштейн. - Форма — солдатська. Зміст — статутний.
Джангулі Ґвілава.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Конституція — це купа прав, якими нас донині ніхто не зобов’язував користуватися.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Людина потрапляє в рай чи пекло залежно від того, хто її ховає.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Людині багато бракує, але завжди — часу, аби свій брак виправити.
Флоріан БОДНАР - Маємо те, що маємо, зате не будемо мати того, що вони мають.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Мало вірити в Бога самому, треба ще, щоб і Бог тобі повірив.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Встане правда! встане воля!
I Тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки.
А поки що течуть ріки,
Кровавії ріки!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого.
Не понесе слави Бога,
Великого Бога.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - За кого ж Ти розіп'явся,
Христе, сине Божий?
За нас добрих, чи за слово
Істини... чи, може,
Щоб ми з Тебе насміялись?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить!
Нам тілько плакать, плакать, плакать
І хліб насущний замісить
Кровавим потом і сльозами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
