Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон - Навіть у товаристві двох чоловік я неодмінно знайду, чому в них повчитися. Достоїнствам їх я постараюся наслідувати, а на їхніх недоліках сам буду вчитися.
КОНФУЦІЙ - Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ - Навчися слухати, і ти зможеш добути користь навіть від тих, хто говорить погано.
ПЛУТАРХ - Нагороди — це цивільне начало, а покарання — це військове начало. Цивільне і військове начало — головне в законі.
Шан ЯН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- От і нагадав козі смерть.
- Оце вшив: два чоботи на одну руку.
- Оце надулась: наперед п'ятами взулась.
- Оце так чорт: скору роботу бере.
- Оце тобі, Гапко, за те і плата, що в тебе голівка губата.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Веди за тваринами старанний догляд - будеш мати прибуток.
- Велика риба у малій воді не водиться.
- Велике дерево дає більше тіні, ніж фруктів.
- Велике дерево росте поволі.
- Велике діло - опеньки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Важливо не те, скільки ти заробляєш, а на кого витрачаєш.
“Пшекруй” - Вам потрібний хтось, хто би любив вас, поки ви шукаєте, кого полюбити.
Шейла Делейні - Вартість першої аварії в любові не вимірити грішми — вона коштує щастя.
А.Моруа - Варто бути порядною дівчиною: принаймні, тобі ніхто не буде заздрити.
Ванда Блоньська - Варто прощати талановитим акторкам їхні примхи, тому що бідні, позбавлені таланту дами вередують не менше.
Жуль Ренар
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Сім’я – це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ - Афоризм – це виклик багатослів’ю.
Леонід СУХОРУКОВ - Вічнозелений – ще не вічно живий.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926 - Динаміка — життя, рух — кожної живої нації полягає в обороні сильними консерватистами традиційної існуючої форми національної влади і в постійнім реформуванні цієї влади поступовцями.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|