Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні питтю, ні їжі не потурайте, ні спанню.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Жінку свою любіть, але не давайте їй над собою влади.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лінь – то мати усьому: що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сім раз міряй, а раз вріж.
- Забий діру — собака не полізе.
- Сокола з рук не пускай.
- Не виводи вовка з ліса.
— Не викликай вовка з ліса. - Не дивись що малі собачки, але палицю бери добру.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.
- Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.
- Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.
- Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
- Осінній іній - на суху й сонячну погоду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина може народитися поетом, але художником вона змушенай робити себе сама.
Sіegfrіed Sasson - Людина молода, коли вона ще не боїться робити глупості.
Петро КАПІЦА - Людина народжується не для сумного існування в бездіяльності, а для праці над великою і грандіозною справою.
Леон Баттіста Альберті - Людина народжується, щоб жити в судорогах занепокоєння і летаргії нудьги.
Ф. ВОЛЬТЕР - Людина не бідна, якщо вона ще здатна сміятися.
Альфред ХІЧКОК
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не кивай на ранню зиму, якщо забув плоди зібрати.
Юрій БЕРЕЗА - Отримав струс головного мозку, зіткнувшись із життєвими проблемами.
Юрій БЕРЕЗА - Склероз вилікувати важко, але про нього можна забути.
Роман КРИКУН - Сльозою пустелі не зросиш, а криком вітру не спиниш.
Юрій БЕРЕЗА - Совість у нього завжди чиста, бо ніколи не була в користуванні.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя, Ненавиджу любов, чуття, — Одно люблю лиш — забуття, Спокій, безпам'ятну могилу. Іван ФРАНКО "В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|