Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій - Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ - Мовчання скріплює мова, а своєчасність скріплює мовчання.
СОЛОНІЙ - Мудрецем може бути лише бог, а не людина.
А філософ — це просто той, хто відчуває потяг до мудрості.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дурному не скучно й самому.
- Жди біди від води, а горя від моря.
- Жив — не любила, а вмер — не тужила.
- Живем, як у решеті: звідки вітер повіє, сміття повна хата.
- Жила, як ластівка в гніздечку, ні горя, ні нужди не знала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гомін, як на базарі.
- Горбатий, як верблюд.
- Гордий, як павич.
- Гордиться, як піп на вівтарі.
- Горить, як за умерлого душу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Досить вважати себе рабом, щоб бути ним.
Ален (1868-1951), французький літературний критик і філософ - Деяким людям їхне багатство тільки й приносить, що страх його втратити.
Антуан де Рівароль, “Філософські думки та фрагменти” - Друг при владі — загублений друг.
Генрі Брукс Адамc - Дуже часто ми обманюємо населення. Ну, не ми, а держава.
Володимир Путін - Дурість в минулому рідко розкриває очі на дурість в сьогоденні.
Клод Адріан Гельвецій (1715-1771), французький філософ-просвітитель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумний і дурень завжди будуть загадкою один для одного. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Саме після окличних обіцянок залишається найбільше знаків запитання. Олексій КРАЧИЛО
- Світло вчорашніх ідей вилилось у темні плями нашої історії. Олексій КРАЧИЛО
- Свобода слова — це коли злодія можна публічно вивести на чисту воду, але він від цього не перестане бути святим. Олександр ПЕРЛЮК
- Сильний показує зуби, а слабкий — язика. Наталія ІВАНКІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дві великі творчі сили в житті кожного народу — народність і територія стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу й утворили пер-
- шу підставу дальшого розвою його.
Михайло Грушевський
"Історія Украіни-Руси", 1898 - Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать,
Але й прокляту народність
Не перестану кохать.
Агатангел Кримський
"Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ
"Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
