Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
Лао-ЦЗИ - Хто говорить, що займатися філософією рано чи вже пізно, подібний тому, хто говорить, що бути щасливим рано чи вже пізно.
Епікур - Хто для багатьох страшний, той багатьох повинен боятися.
СОЛОНІЙ - Хто завинить перед Небом, тому молитися буде нікому.
КОНФУЦІЙ - Хто зробив благодіяння, має мовчати, розповідати про нього слід тому, хто його одержав.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Вчи лінивого не молотом, а голодом.
- В чужих руках завше більший шматок.
- Гарні гості, та не в пору.
- Гірко заробиш — солодко з’їси.
- Говори стовпу, а він стоїть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Село, неначе писанка.
- Сердита, як відьма.
- Сердита, як кропива.
- Сердита, як оса.
- Сердитий, аж у роті йому чорно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто ще, крім католицьких священиків, сьогодні думає про шлюб?
Луїза де Вільморен - Художник — брехун, але мистецтво — правда.
Андре МОРУА - Художник пише не те, що бачить, а те, що будуть бачити інші.
Поль Валері - Хутро для дамських шуб у величезній більшості випадків знімається із самців.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Цвинтарі повні незамінимих людей.
Жорж Клемансо
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не уподібнюйся поганому продавцеві: точно зважуй свої слова.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нема нічого гіршого за погану платну медицину.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нещасна країна, в якій, щоб жити, треба проявляти геройство.
Василь КРАСНЮК - Нині до кожного закону має бути вказівка: для кого саме він писаний.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Ні з ким народу не було так добре, як без олігархів.
Василь КРАСНЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти, Твої квіти молодії, Чорнилом политі, Московською блекотою В німецьких теплицях Заглушені!.. Плач, Украйно! Бездітна вдовице! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доборолась Україна
До самого краю. Гірше ляха свої діти Її розпинають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - І забудеться срамотня
Давняя година, І оживе добра слава, Слава України, І світ ясний, невечерній Тихо засіяє... Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю! Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1848
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|