Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє - Сором сам себе, тоді іншим не будеш осоромлений.
Теофраст - Вінець виховання – якщо сам соромиться, як і верх невігластва – інших не соромитись.
Теофраст - Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст - Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поживився, як собака мухою.
- Познімати глузи (покепкувати).
- Поїзд пішов.
- Поки грім не вдаре – мужик не перехреститься.
- Поки спина гнеться, то живий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кублиться, як курка на яйцях.
- Кує, як зозуля.
- Купець, як стрілець.
- Купив корову, як золото.
- Купив Хома хорта, як Ярема чорта.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо вже давати простір думкам, то сибірський.
Володимир Колечицький. - Якщо ви гадаєте, що в минулому вже нічого не можна змінити, значить ви ще не почали писати свої мемуари.
Т. Галін. - Якщо ви дивитеся телевізор, ви, певно, зауважили, що гарні хлопці перемагають поганих завжди, крім дев'ятигодинних новин.
NN - Якщо ви завжди говорите тільки правду, значить, у вас обмежений словниковий запас.
Олег Келлер. - Якщо ви зловили слона за задню ногу й він виривається, найкраще — відпустити його.
Авраам Лінкольн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розум власнеє серце завжди прикрашає,
Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває.
Іван МАКСИМОВИЧ - З кожним ближнім не раджу надміру дружити:
Хоч не будеш радіти – не будеш тужити.
Іван МАКСИМОВИЧ - Той погибний, що, бува, брата осуджає.
Іван МАКСИМОВИЧ - Любов, не страх – у світі є знаком багатства.
Іван МАКСИМОВИЧ - Хто скипетром жорстоко в царстві управляє,
Той страханих страшиться, себе ж погубляє.
Іван МАКСИМОВИЧ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
