Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нема чоловіка без вади.
- Нема нічого без "але".
- В болоті не без чорта.
— ... в сімї не без пяниці. - І межи доброю капустотю, буває багато гнилих качанів.
- Є люди, є і людиска. Час часові різний — і чоловік чоловіку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хороший, як кров з молоком.
- Хороший, як свиня в дощ.
- Хоч дурний, та хитрий.
- Хоч молодий, та ранній.
- Хочеться, як голому на вулицю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Колись книги писали письменники, а читали читачі. Тепер книги пишуть читачі й не читає ніхто.
Оскар Уайльд. - Колись творилися слова, тепер — абревіатури.
Ліна Костенкo. - Колоди пливуть одним стилем — за течією.
Юрій Базилєв. - Колонка в газеті — щоранковий замінник безсмертя.
Ернест Гемінґвей. - Кольорове телебачення внесло в старі передачі нові барви.
Геннадій Малкін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Жінка ж не винна, що ти її знайшов!
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка завше має рацію уже хоча б тому, що вона — чоловік.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка завше може сказати щось розумне, був би дурник, який би її слухав.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка може не кумекати в бізнесі, але не може не розумітися на бізнесменах.
Олександр ПЕРЛЮК - Жінка стерпить усе, якщо їй все дати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970 - Даждь нам, Боже, днесь! Не треба завтра -
даждь нам днесь, мій Боже! Даждь нам днесь! Догоряють українські ватри, догоряє український весь край... Василь СТУС "Даждь нам, Боже, днесь!", 1977 - Людино, що твої водіння,
віками значені сліди? Оце впокоєне струміння прозрінь, радіння і біди. І що усі твої напасті, і сподівання, і жалі, як по Вітчизні вічні страсті горять, як зорі на шпилі. Василь СТУС "Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|