Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли їси, пригадай, що подвійне сприйняв ти: душу й тіло.
Що тілу даєш – то вилив, а що душі – то завжди збережеш. - Дехто задля того живуть, щоби змогу мати пити та їсти, я ж не так – їм та п'ю, бо на цім життя стоїть.
Сократ - За солодким печаль приходить.
Мосхіон - Не знайти життя без смутку ні в кого.
Мосхіон - Наречено філософами печаль смертю. Я ж кажу, що тінь і образ смерті все ж сон є. Бо як хто покладе тіло своє, щоби спати, отак і коли смерть: тіло з душею розлучаються і знову разом піднімуться. Сон ніщо інше, як смерть.
Філон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Багачеві прибиль, а біднякові загибель.
- Байдуже ракові, в якім горшку його варять.
- Байдуже ракові,в якому його горщику зварять.
- Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш.
- Балачок до рахунку не беруть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурне, як сало без хліба.
- Дурний, аж крутиться.
- Дурний, аж світиться.
- Дурний, мов прибитий мішком.
- Дурний, хоч кілок на голові теши.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Казки важливіші, ніж правда: не тому, що вони розповідають нам про те, що дракони існують, а тому, що вони говорять, що драконів можна перемогти.
Честертон - Камінь, який я кидаю, змінює центр ваги Всесвіту.
Томас Карлейль - Кіно — це життя, а фотографія — смерть.
Сьюзен Зонтаг - Книги — це кораблі думки, що подорожують по хвилях часу, бережливо несучи свій безцінний вантаж від покоління до покоління.
Френсіс Бекон - Книги осяюють душу, піднімають і зміцнюють людину, пробуджують в ній кращі прагнення, загострюють її розум і пом’якшують серце.
Вільям Теккерей
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не всі жінки святі, деякі ще тільки вчаться.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя занадто коротке аби його прожити праведником.
Олександр ПЕРЛЮК - Від жінки ніхто не застрахований.
Олександр ПЕРЛЮК - Возлюбити ближнього? А якщо він чинить опір?
Олександр ПЕРЛЮК - Всі ми у цьому житті смертники.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня - Зелененький барвіночку, стелися низенько,
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче,
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
