Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Пам'ятай Ісуса Христа, що встав із мертвих.
Апостол - Діти і старі однаково безпам'ятні: ті – зростаючи, ці – знемагаючи. Що є пам'ять? Утримання баченого і почутого, пригадування їх спомином називається. Тому тупі пам'ятливі, а розумні добру мають пам'ять.
Платон - Душе моя, спитаю тебе, що хочеш од чесних людей? Спитай, тільки ясно, і відповім одразу.
Іван Богослов - Душа мудрого приліпиться до Бога. Не смерть душі губить, а зле життя.
Філістіон - Де заздрість і звада, там безчинство й усіляка зла річ. Слави краса від заздрощів, як од хвороби, перемінюється. Заздрість – струп на істині.
Апостол
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бере живий жаль, як згадаєш Старовину.
- Минулися тії роки, що розпирали пироги боки.
— ... а тепер уже і колом не розіпреш.
- Деся тії часи діли, що самі ковбаси до рота летіли.
- Як жили наші діди, то не було їм зовсім біди: бувало збанок варенухи наберуть, та сидючи пють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жити довелося — усе лихо до купи сплелося.
— Жили наші діди — не знали біди; стали жити внуки — набралися муки.
— ... та ще й наберуться.
- Було добро та давно, буде гаразд та не зараз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нема більшого ворога, як зять.
- Нема вірного приятеля, як добрая жінка.
- Нема й чутки, як в яйці завмер.
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мимоволі спадає на думку одна надзвичайно кумедна, але нестерпно сумна думка: «А що, якщо людину пущено на землю як якусь зухвалу пробу, щоб тільки подивитися: чи уживеться подібна істота на землі чи ні?» .
Ф.М.Достоєвський - Мислячу людину пізнають по священному трепету перед життям.
Віктор ГЮҐО - Мій життєвий досвід переконав мене, що люди, які не мають недоліків, мають дуже мало чеснот.
Аврам Лінкольн - Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація.
Юліан Дзерович - Мова, позбувшись ідеального, перестає бути творцем матеріального.
Ніна Велехова
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ терплячий, він витерпить будь-які покращання.
Олександр ПЕРЛЮК - Народові політичного притулку ніхто не надасть.
Олександр ПЕРЛЮК - Народовладдя з дистанційним управлінням.
Олександр ПЕРЛЮК - Наш стратегічний курс — куди занесе!
Олександр ПЕРЛЮК - Наша країна — ваше багатство!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні.
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Олександр КОНИСЬКИЙ
"Я не боюсь", 1883 - "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна?
Леся УКРАЇНКА
"Подорож до моря", 1888
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
