Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiрно, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, анiж батько, коли карає, що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - [Любов] ... є джерело всього життя...
Григорій СКОВОРОДА - Для мене нема нiчого дорожчого чи солодшого, нiж душа, яка мене любить, хоч би бракувало всього іншого.
Григорій СКОВОРОДА - Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишаеться в ньому ж.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов все повднуе, будуе, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує?
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хліб їж, а правду ріж.
- Хліб та вода – козацька їда.
- Хоч бачить око, та зуб не йме.
- Хоч біс, аби яйця ніс.
- Хоч близько, та слизько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Живуть між собою, як риба з водою.
- Живуть, як кіт з собакою.
- Живуть, як свині в калу.
- Жита ростуть, як з води йдуть.
- Жито, як стіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Життя — занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно.
Оскар УАЙЛЬД - Життя — обман з чарівною тугою.
Сергій Єсенін - Життя — це лікарня, де кожен пацієнт мріє перебратися на інше ліжко.
Шарль БОДЛЕР - Життя — це те, що відбувається, коли ви обмірковуєте інші плани.
Д. Леннон - Життя — це чергування всіляких комбінацій, їх потрібно вивчати, стежити за ними, щоб усюди залишатися у вигідному становищі.
Оноре де БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Нехай все розвивається по спіралі, аби тільки не по розпеченій.
Леонід СУХОРУКОВ - У декого гарний смак з’являється лише з гірким досвідом.
Леонід СУХОРУКОВ - Коли підносять до небес, дивись, щоб не впустили!
Леонід СУХОРУКОВ - Палаючі очі не завжди випромінюють світло.
Леонід СУХОРУКОВ - Зв’язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Людино, що твої водіння,
віками значені сліди? Оце впокоєне струміння прозрінь, радіння і біди. І що усі твої напасті, і сподівання, і жалі, як по Вітчизні вічні страсті горять, як зорі на шпилі. Василь СТУС "Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай. Василь СТУС "Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному. Василь СТУС "Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, — погребли тополі в глибокій печалі своїх калинових, вишневих пісень, бо вже ослонився безокрай чужинний, і гнеться в жалобі кривавий розмай. Прощай, Україно, моя Україно, чужа Україно, навіки прощай! Василь СТУС "Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі. Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|