Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж потакання нерозумних.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Колись і в моє віконце засвітить сонце.
— Колись таки діждемось сонця в віконце. — Колись і перед моїми ворітьми сонечко зійде. — Ще і на моїх воротях сонце засвітає. - Колись і на нас сонечко гляне.
- Сонечко блисне, сорочечка висхне.
- Не буде тоді в мене голова боліти.
- Коли наклювалось, то і вилупиться.
— Уже яєчко наклювалось, то й курчатко незабаром вилупиться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хитрий, як вовк.
- Хитрий, як лисиця.
- Хитрий, як Панасова гуска.
- Хитрий, як собака.
- Хитрий, як чорт, дурний, як гуска, а упертий, як свиня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто хоче подобатися у світі, той повинний заздалегідь примиритися з тим, що його стануть там вчити давно відомим речам люди, що уяви про них не мають.
Нікола Шамфор - Хто шукає, тому призначено блукати.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Хто ще, крім католицьких священиків, сьогодні думає про шлюб?
Луїза де Вільморен - Художник — брехун, але мистецтво — правда.
Андре МОРУА - Художник пише не те, що бачить, а те, що будуть бачити інші.
Поль Валері
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Раніше хоч у божевільні можна було зустріти нормальну людину.
Олександр ПЕРЛЮК - Реальна картина — це видовисько не для нашого керівництва.
Олександр ПЕРЛЮК - Результат боротьби із самим собою на 90 відсотків залежить від жінки.
Олександр ПЕРЛЮК - Реприватизації не буде — торжество справедливості відміняється.
Олександр ПЕРЛЮК - Риба псується з голови, суспільство — з безголів’я його еліти.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дуже важливо заткнути рот тому, хто перший крикнув: "Король голий!", — поки не підхопили інші. Але ж король дійсно голий. Це — істина.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Одержимість — це не художність. І не науковість. І навіть не публіцистичність.
- Одержимість — це зовсім окрема субстанція, необхідний поряд з іншими компонент для повноцінного духовного життя.
Валентин МОРОЗ "Серед снігів", 1970 - Є мільйони людей з вищою освітою, які все знають, але нічого не мають — нічого святого.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Ми звикли традиційно ховати від себе ту правду, над якою треба було б найбільше подумати.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|