Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет - Рабів менше ніж тих, хто робить себе рабами.
Сенека. - Розум — бог для кожного.
Геракліт Ефеський. - Своєю силою закони зобов'язанi правам.
К. Гельвецiй. - Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поминай, як звали.
- Шукай вітра в полі.
- І слід пропав.
— ... простиг.
- Рано пташка заспівала б, як би кітка не зїла.
- Вийде, як камінь з води.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
- Бджола - дармовий наймит.
- Без господаря двір плаче, а без господині - вся господа.
- Без господаря земля - кругла сирота.
- Без господаря хата - пустка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Немає перешкоди більш жорстокої, як неспроможність сказати те, і думаєш.
Сент-Евремон - Немає такої політичної алхімії, за допомогою якої можна було б отримати золоту поведінку із свинцевих інстинктів.
Герберт СПЕНСЕР - Немало людей зневажають багатство, i лише небагато з них можуть розлучитися з цим багатством.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ненависть — помста боягуза за пережитий ним страх.
Бернард ШОУ - Ненависть і лестощі — це підводні камені, об які розбивається істина.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- То які ж успіхи більші: успіхи в розкритті гучних кримінальних справ чи успіхи в зволіканні з їх розкриттям?
Олександр ПЕРЛЮК - Тонкість демократії визначається товщиною гаманця.
Олександр ПЕРЛЮК - Торік у Березі Рябкової Кістки з’явилося ще 57 мільйонерів. Збитки від їх виникнення ще не підраховували.
Олександр ПЕРЛЮК - Туалету у дворі нема! Найближче попередження про те, що туалету у дворі нема, — в сусідньому дворі.
Олександр ПЕРЛЮК - У Банановому Маразмадорі закінчився процес початкового нагромадження капіталу. Тепер справа піде веселіше, адже у мафії вже вистачає коштів на виборчі кампанії, підкупи, гонорари кілерам та інші справді демократичні цінності.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
