Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Накопичене багатство може служити, але може і поневолювати.
ГОРАЦІЙ - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яке співання, таке і читання.
- Один біс по тітку їздив.
– ... біс, що по бабі їздив.
- Скільки не літай, а все прийдеться на землю падати.
- Одна дяка, що за рибу.що за рака.
- Що раз батька в лоб, що два.
– Хоч раз батька в лоб, хоч два, то все одно.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гнучка, як лоза.
- Гнучка, як тополя.
- Говорив, як у било бив.
- Говорить так, немов з книги бере.
- Говорить, мов блекоти об'ївся.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Тільки добре може стати гіршим.
Джеймс Джойс - Тільки в хвилини побачень і розлук люди знають, скільки любові таїло їхнє серце...
Жан Поль - Тобі заважають не ті гори попереду, на які ти повинен забратися, тобі заважає камінчик в твоїх черевиках.
Мохаммед Алі - Той, хто живе біля моря, навряд чи зможе сформулювати хоч одну ідею, у якій моря не було б.
Герман Брох - Тому, хто добре вміє читати між рядків, самі рядки вже не потрібні.
Юрій Татаркін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи знаєте ви, що секрет надійного та архішвидкого схуднення дуже простий. Але хто ж вам його розкриє? Секрет — це ж... секрет.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Чим більша чарка, тим коротше життя.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше випускників вишів, тим освіченіший стає базар.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Чим більше свят, тим більше є шансів похмелитися.
Василь МОМОТЮК - Чим довше ми йдемо до Європи, тим ближчою нам стає Африка.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
