Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА - ...як хто посiє в юності, так пожне в старості.
Григорій СКОВОРОДА - Де серце повне вагань, там огида i нудьга.
Григорій СКОВОРОДА - ...сміх є рідний брат радості...
Григорій СКОВОРОДА - ...з усіх втрат втрата часу найтяжча...
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто замолоду ходить, як старий, на старість скаче, як молодий. (пол.)
- Цноти, слави, розуму ні за які гроші не купиш. (пол.)
- Що гірше колесо, то голосніше рипить. (пол.)
- Новий король на трон — новий і закон. (порт.)
- Обіцянка від діла далеко відлетіла. (порт.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван Франко "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван Франко "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків Щоголів "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків Щоголів "Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла, І не зійде срібний місяць: Хмара небо затягла. Яків Щоголів "Вечір", 1887
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ці п'ятнадцятихвилинні трагедії я називаю "мильною оперою", бо без допомоги мила я не зронив би жодної сльози над її персонажами.
Оглядач газети "Крісчен сенчурі". - Цікаво, який уплив справляє громадська думка на формування громадської думки?
Вєслав Брудзинський. - Цінним ідеям безбатьківство не загрожує.
Цаль Меламед. - Цінності абстрактні, ціни конкретні.
Габрієль Лауб. - Цю книгу треба спершу обмолотити.
Георг Кристоф Ліхтенберґ.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів. Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий" - На нашій — не своїй землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО "В казематі" - На нашій славній Україні.
Тарас ШЕВЧЕНКО "В казематі" - На розпуттях велелюдних.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Посланіє" - На сторожі коло їх поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой пожали б, якби були
Одностайне стали Та з фастовським полковником Гетьмана єднали. Тарас ШЕВЧЕНКО "Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?" "Почорніло я од крові За вольную волю". Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки колись! Тарас ШЕВЧЕНКО "Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже... Якби ти на світ не родивсь Або в колисці ще упивсь... То не купав би я в калюжі Тебе преславного. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! Тарас ШЕВЧЕНКО "Світе ясний! Світе тихий!", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|