Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк - Чесна і безчесна людина пізнаються не лише по тому, що вони роблять, але й по тому, чого вони бажають.
ДЕМОКРІТ - Чеснота не залишиться на самоті. У неї обов’язково знайдуться сусіди.
КОНФУЦІЙ - Чеснота сама собі нагорода.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як залицявся — солодкою грушкою прикидався, а як оженився, то в кислицю перевтілився.
- Як ідеш у суд, гроші не забудь.
- Як між людьми матиметься, тими ж грішми й відплачуватиметься.
- Як на біду, то й у каші пальця зломиш.
- Як наварить кандьору — й собакам вволю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Нема більшого ворога, як зять.
- Нема вірного приятеля, як добрая жінка.
- Нема й чутки, як в яйці завмер.
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Трапляються епохи мовчання, до стелі закидані протоколами розмов.
Станіслав Єжи Лец. - Трапляються романи, занадто гарні, щоб їх друкувати.
Джордж Бернард Шоу. - Треба встановити для себе правило ніколи не поширювати чужого лихослів'я, доки не перевіриш, наскільки воно справедливе. Щоправда, тоді доведеться назавжди замовкнути.
Андре Моруа. - Треба вчитися не писати, а бачити.
Антуан де Сент-Екзюпері. - Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе слухали.
Поль Клодель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо жінка слухає вас мовчки і не перебиває, не слід її будити.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо жінці не дозволяти точити ляси, точитиме зуби.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо кожен тільки за себе, то навіть Бог не в змозі подбати за всіх.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Якщо людині нічого не треба, значить, у неї чогось не вистачає.
Роман КРИКУН - Якщо маєш прекрасний вигляд — ніхто не дивується, а лиш спохмурнів — стільки запитань!
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба! Іван ФРАНКО "На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|