Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Праця дурня стомлює його.
Біблія. Екклезіаст; 10,15. - Призначення людини – в розумній діяльності.
Аристотель - Прихованих небезпек треба остерігатися найбільше.
Публілій Сір - П'яний робить багато такого, від чого, протверезівши, червоніє.
Сенека - Раб той, хто не вміє володіти собою.
Епіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Погана дружина — гірше від дощу: дощ заганяє в хату, а погана дружина виганяє з хати.
Євр. - Погана жінка, як тісне взуття.
Афган. - Погане скажеш — погане й почуєш.
Груз. - Поганий чоловік — погано, погана жінка — найгірше.
Латинськe - Погано в чоловіка — йди до батьків.
Корейськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Повертається, як ведмідь за горобцями.
- Повертається, як віл.
- Повертається, як муха в окропі.
- Повертається, як слон.
- Повзе, як їжак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У всіх дріб'язкових справах важливий стиль, а не щирість. У всіх серйозних — також.
Оскар Уайльд. - У всіх сумнівних випадках цитату варто приписувати Джорджу Бернарду Шоу.
Найджел Рис. - У всьому, на що спрямовано в наші дні кіноапарат, маси здобувають можливість поглянути самим собі у вічі.
Вальтер Беньямін. - У всякому творі мистецтва, великому чи малому, аж до найменшого, все зводиться до концепції.
Йоганн Вольфганг Ґете. - У газетах нема жодного слова правди. Саме тому їх і читають.
Бенджамін Дизраелі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- По-московській так і ріжуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон" - Дастьбі...Колись будем
По-своєму глаголать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Поховайте та вставайте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт" - Прочитайте знову тую славу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..." - Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим, і ненарожденним..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Там, між людьми, що повиті сльозами,
Там знайду місце і долю єдину:
Долю робітника без одпочину...
Борис ГРІНЧЕНКО
"У лісі", 1885 - Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
