Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хiба свiт i народ – не лiпше видовище, ще й дармове, подiбно до вiдомого Пiфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне пiд тягарем боргiв, другий карається честолюбством, третiй – скнарiстю, четвертий – хворобливим бажанням споглядати безглуздi речi.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрi люди, плаваючи на кораблi, вивчають для свого пожитку нещастя iнших i позирають на них згори, як гомерiвськi боги.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зiпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навiть добре, що Дiоген був приречений на заслання: там вiн узявся до фiлософiї.
Григорій СКОВОРОДА - Так само, як боязкi люди, захворiвши пiд час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звiдти знову переберуться у тривесельник, але нiчого не досягають цим, бо разом iз собою переносять жовч i страх,– так і життєвi змiни не усувають з душi того, що завдає прикростi і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Одне слово скажи, а двоє послухай. (тур.)
- Язик маленький, а злочини робить великі. (тур.)
- Із свинячої шкури не буде кожуха, а з колишнього ворога — товариша. (тур.)
- Проси щастя сусідові, а воно прийде до тебе. (тур.)
- Його в Багдаді кішка вкусила, а він у Стамбулі собак лупцює. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
- Облизнувся, як після маківки.
- Обложився дітьми, як дід онучами.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Скромність прикрашає людину, нескромність — її життя.
Анатолій Брейтер. - Скромною людиною здебільшого захоплюються — якщо хто-небудь що-небудь про неї чув.
Едгар Хау. - Скромною може бути тільки людина, яка має про себе досить високу думку.
Габрієль Лауб. - Скульптор увічнив свою помилку в мармурі.
Еміль Кроткий. - Слабка сатира — це наклеп на дійсність.
Володимир Голобородько.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У кого що болить,
Про те й кричить. Левко Боровиковський - А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився. Левко Боровиковський - Хто добре робить – той не хвалиться нікому.
Левко Боровиковський - Забув... А не забув набити брюхо
І чарки не поніс за вухо! Левко Боровиковський - Хто вище злізе – дужче пада.
Левко Боровиковський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня... Невже і я впаду в нього і зникну безболісно, безлико, навмання? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє, і сонце, в душу світячи, не гріє: в змертвілих лицях — відумерла ніч. Василь СТУС "Стань і вдивляйся...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|