Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ - Став собі лише досяжні цілі.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Сталість і завзятість у своєму намірі — речі такі чудові, що й завзята лінь вселяє повагу.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пасує, як свині сідло, а собаці п’ята нога.
- Перестояна трава — не сіно, а труха.
- Пийте, жили, поки живі, а підете до гробу, то вип’єте хворобу.
- Писав писака — не розбере й собака.
- Пишна, як у саду вишня.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ходить, як черепаха.
- Холодний, як жаба.
- Холодний, як крига.
- Холодний, як присок.
- Холодно, хоч вовків ганяй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Віра в причину і наслідок коріниться в найсильнішому з інстинктів: в інстинкті помсти.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто відчуває несвободу волі, той душевнохворий; хто заперечує її, той дурний.
Фрідріх НІЦШЕ - Хто хоче виправдати існування, тому потрібно ще й вміти бути адвокатом Бога перед дияволом.
Фрідріх НІЦШЕ - Кожна церква – камінь на могилі Боголюдини: їй неодмінно хочеться, щоб Він не воскрес знову.
Фрідріх НІЦШЕ - Віруючий знаходить свого природного ворога не у вільнодумній, а в релігійній людині.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Поки не знаєш добра у світі, то й лихо добром стає.
Панас МИРНИЙ - Коли змолоду ніхто не жалував, то на старість – і того більше.
Панас МИРНИЙ - Дожидатись страшного страшніше, ніж його переживати.
Панас МИРНИЙ - Від суму й генеральські голови не заховаються.
Панас МИРНИЙ - Злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві.
Панас МИРНИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга, І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло... Микола ВОРОНИЙ "Vae victis", 1904 - Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|