Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Перш ніж сказати щось іншим, скажи це собі.
Луцій Анней СЕНЕКА - Перший келих вина, за звичай, п’ють за здоров’я, другий — заради задоволення, третій — заради нахабства, останній — заради божевілля.
Анахарсіс - Пияцтво є добровільна вправа в шаленості.
ПІФАГОР - Пізнай самого себе.
Ювенал - Пізнання починається з подиву.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Я тебе пережену на гречку! (в школах, карали школярів за провини: ставили вклякати на гречку, і часами голими колінами).
- Як дам тобі бобу, то й крикнеш "пробу"!
- Як дам тобі, то й зорі позбираєш!
- Як дам тобі, то і ногами вкриєшся! Як тобі дам, то тобі в пятах затерпне!
- Як мазну по морді, то юшкою умиєшся!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Добре, як голому в терну.
- Добре, як курці коло крупорушки.
- Добре, як сало.
- Добре, як собаці на перелазі.
- Добре, як собаці на прив'язі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- З брехні, в яку ми віримо, проростають істини, якими ми живемо.
Олівер Гассенкамп. - З двох слів варто обирати менше.
Поль Валері. - З добре декольтованих джерел.
Владімір Вішнєвській. - З дотепністю, як з музикою: що більше її чуєш, то тоншого звучання бажаєш.
Георг Кристоф Ліхтенберг. - З ким немає про що мовчати, з тим і розмовляти не варто.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Корумпована країна з порядним президентом — бочка дьогтю з ложкою меду.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Космонавтам — щасливих зальотів!
Віктор ІГНАТЕНКО - Кохання не продається, кохання дається.
Віктор ІГНАТЕНКО - Краса врятує світ, якщо світ врятує красу.
Валерій ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ - Краса не врятує світ, якщо буде такою, як у більшості володарок титулу «міс світу».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить, Або чорнобрива в гаю заспіває... О Боже мій милий, як весело жить! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|