Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Буде плач там i скрегiт зубiв.
Євангеліє від св. Матвія - Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...
Євангеліє від св. Матвія - ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- А як бідняк — то піп та дяк.
- А як брав вовк мило, то за мотузок і не спитав.
- Аби брехати, треба правду знати.
- Аби голова пройшла — хвіст дожене.
- Аби добро, а заздрісники завжди знайдуться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Блакитний, як небо.
- Ближча сорочка тілу, як рідна тітка.
- Блима очима, як кіт на глині.
- Блиснув зубами білими, як молоко.
- Блищить, як дорогоцінний камінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не став сам себе в дурне становище: довірся людям.
Михайло ГЕНІН - Не той дурень, хто чогось не розуміє, а той, хто таки розуміє, але діє, так якби не розумів.
Ш. Ріше - Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не хоче.
Григорій Сковорода - Немає нічого більш стомлюючого як невеселий розум.
Іван ТУРГЕНЄВ - Немає нічого важче за усвідомлення тільки що зробленої дурості.
Іван ТУРГЕНЄВ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Місце під сонцем липа знаходить у тіні дуба.
Флоріан БОДНАР - Міць Росії не в газі й нафті, а в їх споживачах.
Віктор ІГНАТЕНКО - Можновладці й ладні б затягнути паски, так животи не дозволяють.
Віктор ІГНАТЕНКО - Молодість — це коли все дарма.Старість — це коли вже все дарма.
Віктор ІГНАТЕНКО - Мости — пенсіонерам!
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Журба", 1830 - Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Україно! Україно!
Оце твої діти, Твої квіти молодії, Чорнилом политі, Московською блекотою В німецьких теплицях Заглушені!.. Плач, Украйно! Бездітна вдовице! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|