Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА - Іншого шляху для нього і вiдмiнного вiд першого простування.
Григорій СКОВОРОДА - Не називай солодким те, що породжує гiркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вiрю, що бiльше єлею має в своїй гладкостi улесник, нiж батько, коли карає, i що фальшива позолота блищить краще вiд самого золота... Але згадай приказку: “Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли пiд нею голови нема”.
Григорій СКОВОРОДА - Не роби благим зла, а плотi – Богом.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри.
- Кожда ручка собі карлючка.
- Кожна рука до себе крива.
- Коли рука собі крива — бодай усохла!
- Кожна рука собі горне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
- Як вересніє, то i дощик сіє.
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вся гордість учителя в учнях, в зростанні посіяних ним зерен.
Дмитро Менделєєв (1834—1907, російський хімік) - Всьому, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.
Річард Олдінгтон (1892—1962) - Вчителі відкривають двері. Входиш ти сам.
Китайська приказка - Вчителі помирають, але їх книги продовжують жити.
Голландська приказка - Вчителі, яким діти зобов’язані вихованням, поважаніші, ніж батьки: одні дарують нам тільки життя, а інші — добре життя.
Аристотель (384—322 до н. е., давньогрецький філософ і вчений)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя йде своїм шляхом, а дурні — своїми дорогами.
Флоріан БОДНАР - Жінка, якщо захоче, будь-яку справу доведе до кінця.
Віктор ІГНАТЕНКО - Жінки називають козлом того, кого їм не вдалося зробити бараном.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Жінку можна приємно здивувати, тільки зробивши їй приємне.
Віктор ІГНАТЕНКО - Жінок не обганяють, а доганяють.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
