На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Коли твердо йдеш шляхом, яким почав iти, то, на мою думку, ти щасливий.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Подiбне до подiбного веде Бог.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Вiнець хвали – старiсть.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Коли не можу нiчим любiй Вiтчизнi прислужитися, в усякому разi з усієї сили намагатимуся нiкому нi в чому не шкодити.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Всяка їжа i пиття смачнi й кориснi, але треба знати час, мiсце, мiру й особу.
       Григорій СКОВОРОДА 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Гнилого болота і чорт боїться.
       
  • Говіє, а у рот віє.
       
  • Говори до гори, а гора — горою.
       
  • Говори до гори, а з гори само покотиться.
       
  • Говори до неї, а в неї маковеї.
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Зима зла, як змій.
       
  • Зимове сонце, як мачуха: світить, та не гріє.
       
  • Зимове сонце, як мачушине серце.
       
  • Зимове сонце, як удовине серце.
       
  • Зимове тепло, як мачушине добро.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядками.
       Олександр Сухомлин.
  • По-справжньому уславлений той письменник, якого знають і ніколи не читали.
       Жуль Ренар.
  • Поставити питання — це вже зробити крок до його вирішення.
       Антуан де Сент-Екзюпері.
  • Постіль часто є тільки сходинкою.
       Жорж Куртелін.
  • Потрібен ріелторові електорат, як імпічмент спічрайтерові.
       Герман Дробіз. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Для згаслих душ і безкорінних рас
    Однаково ворожі – степ і море.

       Леся УКРАЇНКА
  • Язви гоїть вогонь.
       Леся УКРАЇНКА
  • Смерть – це велика всесвітня, космічна самота.
       Леся УКРАЇНКА
  • На ділі каймося, не на словах.
       Леся УКРАЇНКА
  • Що сльози там, де навіть крові мало!
       Леся УКРАЇНКА 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Хіба ревуть воли, як ясла повні?
       Панас Мирний, Іван Білик
    Назва роману, 1880
  • Та що ж то — право? Право — се лиш сила.
    А сила — право, се закон природи.

       Іван ФРАНКО
    "Вольні сонети", 1881
  • Ні, темряво густа! Тобі нас не окрити...
    Не вічно буде лжа в'язати людям руки:
    Почезнуть, яко дим, дияволові діти,
    Воскресне правди Бог у сяєві науки.

       Пантелеймон КУЛІШ
    "До пекельного наплоду", 1882
  • Я атеїст, що знає тілько Бога,
    А чорта і святих не признає...

       Пантелеймон КУЛІШ
    "На сповіді", 1882
  • Ні родини нема, ні дружини нема,
    Світ широкий усім, а мені він — тюрма!

       Борис ГРІНЧЕНКО
    "І молилася я, й сподівалася я...", 1883
     
Ще..
Тости / 65
  • Все може бути, Все може статись:
    Машина може поламатись,
    Дівчина може розлюбити,
    Та кинути пити?...
    – Не може бути!
    – То ж вип’ємо, друзi!

       
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ