Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чи є більш сильне й болісне страждання, ніж втеча з рідної країни.
Евріпід. - Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших в нечесності.
Цицерон. - Чужий цьому світу той, хто не знає, що в ньому є, і не менш чужий, той, хто не відає, що в ньому відбувається.
Марк Аврелій. - Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- – щоб не було посухи (купаються в одежі і других кидають в воду); на Водохрища купаються від корости, а вмиваються — щоб румяною бути (кладучи у воду калину або коралі).
- Виплинь бабко, дам тобі ябко!(Примовляють, взявши за вію і піднявши в цей спосіб повіку, — як запорошиться око).
- "Ячмінець"! — "Брешеш"! (тричі так: одно каже, а в кого ячмінець на оці —відказує; потім хто має "ячмінець", (тричі плює).
- Мене баба і прачем (праником) обмолотить (на ячмінець на оці).
- Їхав Юрій на білім коні, білі губи, білі зуби, сам білий у біле одягся, білим підперезався і за собою три хорти веде, – один білий, другий сірий, третій червоний: білий злиже більмо, сірий слезу, а червоний кров (примовляють, промиваючи хорі очі, Юровою водою).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Люди живуть, як сади цвітуть.
- Людина без мрій, як пташка без крил.
- Лютий, як собака.
- Ляканий, як циган на селі.
- Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто швидко помиляється, той швидко виправляє помилку.
Френсис Бекон. - Хто шукає, той щось знає.
Андрій Книшов. - Хто ясно мислить, ясно викладає.
Нікола Буало. - Хто-небудь завжди дивиться із-за твого плеча, як ти пишеш. Мати. Вчитель. Шекспір. Бог.
Мартін Еміс. - Хтось працює на вічність, а хтось просто вічно працює.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Права людини не безмежні — заборонено бути мерзотою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда постійно торжествує, але ніяк не може восторжествувати.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Правда, загнана в глухий кут, особливо небезпечна для брехні.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Працівники культури, освіти, охорони здоров’я отримують маленьку зарплату тому, що її їм платять люди малокультурні, темні і хворі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Праця звучить гордо, бо людина її рабиня.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Я дуже сміливий: я не боюсь нікого
Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Володимир САМІЙЛЕНКО "Сміливий чоловік", 1886 - Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|