Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА - Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
Григорій СКОВОРОДА - Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
Григорій СКОВОРОДА - Сліпі очі, коли затулені зіниці.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не бійся чорта, а лихого чоловіка.
- Лихого чоловіка бійся, бо лихий чоловік переможе все.
- Від лихого поли вріж, та втікай.
- Лиха іскра і поле спалить і сама згине.
- Ледачого не займай, сам себе не вскорбляй.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хитрий, як вовк.
- Хитрий, як лисиця.
- Хитрий, як Панасова гуска.
- Хитрий, як собака.
- Хитрий, як чорт, дурний, як гуска, а упертий, як свиня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Навіть найкрасивіші ноги десь закінчуються.
Юліан ТУВІМ - Нагота починається з обличчя, безсоромність — зі слів.
Сімона де Бовуар - Найважча задача для жінки — довести чоловікові серйозність його намірів.
Хелен Роуленд - Найважче для дівчини — переконати свого хлопця, що він без неї жити не може.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Найдорожча курва обходиться дешевше, ніж найдешевша дружина.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Зі спини видно тільки лідерів і дезертирів.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Злодій заліз до хати. Господар зрадів: може, хоч він гроші знайде.
Василь МОМОТЮК - Знаєте, як середній бізнес перетворюється на малий? Після перевірки з податкової.
Василь ТИТИЧКО - Зустрічали на ура, а проводжали втричі радісніше.
Василь ТИТЕЧКО - І для сміху здоров’я треба мати.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою: Терен колючий в рідній стороні Вирубую трудящою рукою. Пантелеймон КУЛІШ "Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля! Взялась би я до роботи, та не маю поля. Уляна КРАВЧЕНКО "Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали І в пучечки пов'язали Така доля моя, Гірка доля моя! Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду: А що в світі красно процвітає? — Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами. — Хвались, не хвались, Не ти їх кохала,- Кохали віти буйнії вітри, Буйнії вітри, дрібнії дощі. Народна пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|