Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щасливий, хто мав змогу знайти щасне життя. Але ще щасливiший той, хто вмiє ним користуватися.
Григорій СКОВОРОДА - Не досить, щоб сяяло свiтло денного сонця, коли свiтло голови твоєї затьмарене.
Григорій СКОВОРОДА - Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бог судить не так як люди.
- Нам Бога не вчити, як хліб родити.
- Ніхто з Богом контракту не брав.
- На Бога не дуже гримай.
- З Богом не битись.
—... Його свята воля.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.
- Гладь коня вівсом, а не батогом.
- Гладь коня мішком - не ходитимеш пішки.
- Глибше орати - більше хліба жувати.
- Гни деревину, поки молода, бо потім не зігнеш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- …прекрасна жінка без постійності схожа до пишнозеленого дерева без плодів.
Ділі. - Кохати – значить безупинно боротися з тисячами перешкод у нас самих і навколо нас.
Ануй. - Справжнє кохання, як відомо, безжалісне.
Оноре Бальзак. - Кохання звично надає перевагу контрастам.
Оноре Бальзак. - Скупе кохання ніколи не буває справжнім.
Оноре Бальзак.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Квіти зла пахнуть запаморочливо.
Андрій КОВАЛЬ - Пізнай істину – і станеш істинним.
Андрій КОВАЛЬ - Створи диво – і Бог, можливо, повірить в тебе.
Андрій КОВАЛЬ - Світ – лише маленька крапка під великим знаком запитання.
Андрій КОВАЛЬ - Філософу думати не важко, філософу важко не думати.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить. Павло ТИЧИНА "Ви знаєте, як липа шелестить...", 1911 - Ти не прийшла в вечірній час...
Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в безодні... Ти не прийшла в вечірній час. Олександр ОЛЕСЬ "Ти не прийшла", 1913
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|