Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись у дзеркало, бо уздрівши потворність лиця свойого, ще гіршою станеш.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Добра-бо жона – вінець мужу свойому без печалі, а погана – люта печаль і руїна домові.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хробак дерево тлить, а погана жона мужа свойого дім губить.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Меле, меле, та муки нема.
- Язик без костей: що набриде, то й лепече.
— Нема костей в язиці. — Можна брехати владиці. - Не тямить голова, що язик лепече.
- Язик в роті, меле що на охоті.
- Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
- В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.
- В холод кожен молод.
- Взимку сонце крізь плач сміється.
- Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ті, хто вчить нас уму-розуму, звичайно не звертаються до нашого інтелекту.
Лешек КУМОР - Ті, хто любить, або ні в чому не сумніваються, або ж сумніваються в усьому.
О. - Ті, хто нещасливий, і ті, хто погано спить, звикли цим пишатися.
Бертран РАССЕЛ - Ті, хто хвалить жінок, знають їх недостатньо; ті, хто їх сварить, не знає їх зовсім.
М. - Тіло — це найменше з того, що жінка може дати чоловіку.
Ромен Ролан
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І на Пегасах галопують вершники без голови.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Через цю горілку і вина ніколи випити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - А з нього таки вийшла людина. І не повернулася.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Сатирик, як і мінер, помиляється раз у житті: коли обирає жанр.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Думку не можна вбити. Її можна погодити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту, І ти ідеш у темінь навмання, Розбитий і знівечений дощенту. Михайло СИТНИК "Ніч", 1956 - Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве. Василь СИМОНЕНКО "Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина? Якщо мені від себе не втекти? Григорій ЧУБАЙ "Вертеп", 1968
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане! - Нехай у Новому році наше життя буде чистим, як крапля джерельної води, а щастя таке ж повне, як цей келих шампанського!
Давайте піднімемо бокали за те, щоб у наших дітей були заможні батьки! А у наших батьків – заможні діти! - Орел, що не відлітає далеко від високих скал на простори долин, – поганий орел.
Орел, що не повертається з просторів долин на високі скали, – поганий орел. Так вип'ємо ж за те, щоб ми ніколи не забували рідний дім і куди б не заводила нас доля ми завжди повертались додому.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|