Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всерединi себе свої думки i в собi самому шукай справжнiх благ. Копай всерединi себе криницю для тiєї води, яка зросить твою оселю, i сусiдську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини нiщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли першi мiсця на ньому займають пустомудрi.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба не любов усе єднає, будує, творить, подiбно до того, як ворожiсть руйнує.
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що, чим бiльше на шляху до нього трапляється перешкод, тим бiльше воно вабить, на зразок того найшляхетнiшого і найтвердiшого металу, який чим бiльше треться, тим чудовiше вилискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як дають — бери, а бють — біжи.
- Добре все по мірі.
- Живись — та під себе дивись.
- Стрижи — не вибирай.
- Не крути, бо перекрутиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як вовк по степу.
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
- Бігає, як дурний мила наївся.
- Бігає, як дурний по пеклі.
- Бігає, як заєць довгоногий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не те робить нас вільними, що ми нічого не визнаємо над собою, а те, що ми вміємо поважати те, що стоїть над нами. Така повага піднімає нас самих.
Йоганн Вольфганг ҐЕТЕ - Не терплю, коли на мою неправду відповідають неправдою.
Це нечесна конкуренція. - Не треба боротися за чистоту, треба підмітати!
Ілля ІЛЬФ - Не турбуйтеся про своє серце, поки воно не зупинилося.
Е. Б. Уайт - Не тяготитись, не вистигати, бути терплячим, чуйним, добропорядним, квапитися любити усвідомлюючи, що вже стоїш на порозі вічності, — ось у чому наш борг.
Анрі Амель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Любитель гострих відчуттів: говорить те, що думає.
Юрій РИБНИКОВ - Живе в своє задоволення, але за чужий рахунок.
Юрій РИБНИКОВ - Проблеми столяра: на роботі знімають стружку, вдо¬ма — пиляють.
Юрій РИБНИКОВ - Серед акселератів більше високих, аніж піднесених.
Юрій РИБНИКОВ - З віком мандрівники стають кіномандрівниками.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не для людей, тієї слави...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
