Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хай діла твої будуть такими, якими ти хотів би згадувати їх на схилі літ.
Марк Аврелій - Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З алкоголіком жить – життя своє занапастить.
- З вовка кепський пастух, а з п’яниці – війт.
- З хмільної води не буває людей.
- З чужого похмілля голова не болить.
- За горами мала хмаронька, яка мати, така й денька.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
- Як листя жовтіє, то поле сумніє.
- Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
- Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.
- Багато снігу - багато хліба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ще не знати, що чим породжується: чи слова ділами, чи діла словами.
Павло Загребельний. - Ще нікому не вдавалося виграти інтерв'ю.
Гарсон Кейнін. - Ще нікому не вдавалося достукатися до влади зубами.
Яцек Вейрох. - Щира святковість і незвичайність буття може відкритися нам тільки в акті творчості.
Назип Хамітов. - Щирість і простота — дорогі риси таланту.
Костянтин Станіславський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Шкідливі умови праці — це коли від хабарів несила відмовитись.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Щоб дізнатися, чи багато в людини грошей, не треба запитувати, де вона працює: треба спитати, де відпочиває.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Щоб зрозуміти, хто ти, треба знати, хто інші.
Віктор ІГНАТЕНКО - Я твердо переконаний, що розумне життя у Всесвіті таки існує.
А з нами на зв’язок не виходить саме тому, що воно розумне. - Якби все стало на свої місця, скільки високих місць звільнилося б! Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси... Україно, яка ж ти чудова, Усміхнись у серпанку краси. Михайло ОСАДЧИЙ "На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ "Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ "Хроніка опору", 1970 - Коли вмирає батьківщина — вмирає все. Запитайте про це народ: він відчуває це нутром і скаже вам.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні"., 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|