Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст - Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Величається, як чумацька воша.
- У хмару заходить (заноситься розумом, величається).
- Величний, як жидівський патинок.
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як жаба на лопуху.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Червона, як буряк.
- Червона, як калина.
- Червона, як кров.
- Червона, як півонія.
- Червона, як рожа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- По-моєму, найгірше, коли школа будує свою роботу на залякуванні, насильстві та штучно створених авторитетах. Така система виховання губить здорові почуття і безпосередність школярів, убиває їхню віру у власні сили. Так створюють принижених вірнопідданих.
Альберт Ейнштейн - Пошук істини важливіший, ніж володіння нею.
Альберт Ейнштейн - Природа показує нам лише хвіст лева. Але я не сумніваюся, що цей лев існує, хоча через свій величезний розмір він не може з’явитися відразу повністю.
Альберт Ейнштейн - Радість бачити і розуміти — найкращий дар природи.
Альберт Ейнштейн - Світ — це небезпечне місце. Не через те, що люди злі; а тому що люди не хочуть цього виправити.
Альберт Ейнштейн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли ріллю намислюють засіяти збіжжям, то добре її приготовляють.
Петро МОГИЛА - Безділля породжує гріх.
Петро МОГИЛА - Не може хтось народити сам собі брата, сина ж може.
Петро МОГИЛА - Ті грішать, котрі обітниць своїх не виконують.
Петро МОГИЛА - Хто подружжя шукає для наповнення нащадками землі, той від землі буває у володінні і тварині подібний, а хто нащадками небо наповнює, той правдиво землею володіє.
Петро МОГИЛА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не поет і не історик, ні!
Я — піонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рідній стороні
Вирубую трудящою рукою.
Пантелеймон КУЛІШ
"Піонер", 1893 - Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити... Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Встала рано, затужила:
гірка моя доля!
Взялась би я до роботи,
та не маю поля.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Встала рано, затужила...", 1925 - Чи я в лузі не калина була?
Чи я в лузі не червона була?
Взяли мене поламали
І в пучечки пов'язали
Така доля моя,
Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:
А що в світі красно процвітає?
— Червона ма - Хвалилася береза
Своїми вітами перед дубами.
— Хвались, не хвались,
Не ти їх кохала,-
Кохали віти буйнії вітри,
Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
