Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні мудрому, ні меткому,
Ні за пташку прудкішому
Суда божого не минути!
Слово о полку Ігоревім. - Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чий берег, того й риба.
- Не прав вовк, що козу зїв, — не права коза, що в ліс пішла.
– Не праве теля, що в ліс пішло, — не прав і вовк, що теля зїв.
- Не наш віз, не наш кінь.
– ... Хай гуркоче, куди хоче.
- Коза наша, і мясо наше.
- Відчіпного дати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Діти, як кукіль (такі малі).
- Дметься, як жаба в болоті.
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
- До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чоловік ревнує до своїх попередників, жінка — до тих, хто прийде після неї.
Марсель Ашар - Чоловік уже наполовину закоханий у кожну жінку, що слухає, як він говорить.
Френсіс БЕКОН - Чоловік шукає когось, ким він міг би пишатися; жінка шукає плече, до якого вона б могла притулитися.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Чоловік, домігшись першого поцілунку, благає про другий, вимагає третій, сміливо робить четвертий, приймає п’ятий — і терпить всі інші.
Хелен Роуленд - Чоловік, що допускає, щоб ним керувала жінка, — не чоловік і не жінка, а просто ніщо.
Наполеон I
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Легкість засвоєння мов дітьми пояснюється виключно балакучістю: мовчазні діти засвоюють мови аж ніяк не легше за дорослих.
Володимир ДЕРЖАВИН - Парадокс у науці це наче метафора в поезії: такий самий специфічний, мало не обов’язковий, принципово продуктивний, а мірою своєї новизни ненависний конформістам усіх ґатунків.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Змисл людини – в тому, що вона мислить.
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Сум є біль, що сумарно відчувається цілим тілом і через те відчувається неясно.
Володимир ДЕРЖАВИН - Діалектика є методою хибного мислення. Хто мислячи помиляється, той тим самим мислить діалектично.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848 - Не для людей, тієї слави,
Мережані та кучеряві
Оці вірші віршую я.
Для себе, братія моя!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не для людей, тієї слави...", 1848 - А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Хіба самому написать...", 1849 - Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
