Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт - Коли єством благий, то й благам подателем буде.
Ниський - Він, коли землю продавав, звелів оголосити, що добрі сусіди поруч.
Фемістокл
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Скопай мілко, посій рідко, то вродить дідько.
- Скрипливе дерево скрипить, а здорове лежить.
- Сліпе щеня, а й те до матері лине.
- Сліпий ночі не боїться.
- Слово — срібло, а мовчання — золото.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зробив поспіх, як на сміх.
- Зробив, що й чорт не розбере.
- Зробив, як майстер.
- Зсунувся з глузду, як пес з соломи.
- Зуби, як біла пінка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Всi жарти гарнi, крiм нудного.
Вольтер - Все втрачено, крім честі!
Франциск І - Все давно вже сказано, але оскільки ніхто не слухає, необхідно постійно повертатися назад і повторювати все з початку.
А. Жид - Все ж бо життя людини з черева виходить.
Максим Горький - Все живе пожирає і пожирається.
Ф. Гойя
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Міняємо старі обіцянки, дані народу, на нові.
Олександр ПЕРЛЮК - Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга ФЕДИК - Мова росте елементарно, разом з душею народу.
Іван ФРАНКО - Мовчати можна i на весь голос.
Ростислав ДОЦЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки: Весна, бажання і утіхи, І вся краса життя й землі. Олександр ОЛЕСЬ "Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста, Рам'ям обвинись щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не вірю, Я вірю в красуні уста! Василь ЩУРАТ "Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись, щоб зашарілись, наче ті квітоньки з дикої рожі! Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|