Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як кому з вас здається, що він мудрий у цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути мудрим. Бо мудрість цього світу – глупота є перед Богом.
Апостол (І Кор. З, 18 – 19) - Всі ми майстри навчати, а самі не відаєм, що творим.
Еврипід - Філософських догматів сила сумирним зброєю може бути до благодіянь, а лукавим – жалом до злоби.
Еврипід - Скажи мені, хто з вас, додому повертаючись, узяв книги християнські у руки, і прочитав, і обміркував написане? Ніхто не може цього сказати. Ось карти та шахи в багатьох з вас є, а книг ні в кого, хіба в небагатьох, та й ті такі ж, як і ті, що книг не мають. Закриють їх та кладуть у скриню.
Ось і все намагання на книжну витонченість і на грамоти красу, а про читання ж не піклуються. Не душ - Неможливо велике знання набути, мало навчаючись.
Златоуст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де піп церкву ставить, там пан корчму ладить.
- Де село, там і броварня, де містечко, там ґуральня.
- Де хміль у голові, там розум мовчить.
- Де чарка,там і сварка.
- Де я такий взявся? Тато у мене п’яниченько і я в нього вдався.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Без морозу вода не замерзає.
- Без підпалу і вогонь не горить.
- Без прочистки ліс вироджується.
- Без роси і трава не росте.
- Без хмари дощ не приходить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Насправді демократія — порядок і дисципліна. Коли вони є, можна говорити про справжню, велику демократію.
Олександр Прохоров, губернатор Смоленської області - Нація, яка може і повинна бути врятована єдиною людиною, не заслуговує пощади.
Йоганн Готфрід Зейме (1763-1810), німецький публіцист і поет - Наш пріоритет— захист ринку від незаконного вторгнення, як чиновного, так і кримінального.
Володимир Путін - Наша задача — проведення виборів відповідно до закону. Наш єдиний ворог — партія скасування виборів. Наші союзники — всі, хто за чесні вибори.
Олександр Вешняков, Голова ЦВК РФ - Не бути демократії в Росії без вільної преси.
Валерій Останін
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Причиною галицького месіанізму є відчуття власної безперспективності без Києва.
Роман КОВАЛЬ - “Божество” і “убожество” – як одна літера змінює зміст?!
Роман КОВАЛЬ - Нація може загинути, – нашіптує розум, нація вистоїть – говорить віра.
Роман КОВАЛЬ - Найненадійніше? Надії на гуманізм ворога.
Роман КОВАЛЬ - Український народ не хотів ніколи підкорятися своїм. Тому й був підкорений чужими.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Харків, Харків, де твоє обличчя?
До кого твій клич? Угруз ти в глейке многоріччя, темний, як ніч. Павло ТИЧИНА "Харків", 1923 - Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона, Старого, кволого, забутого всіма В краю, де цілий рік негода та зима, Та моря тужний рев, та варвари довкола... Микола Зеров "Овідій", 1924 - Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри, Скрегочуть місяці залізні Неповторимої пори. Євген МАЛАНЮК "Вітри історії", 1924 - Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить! Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Євген МАЛАНЮК "Варязька балада", 1925 - Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: "минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу". Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати "вічними", але вони будуть і "мінливі".
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|