Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Обери краще, а звичка зробить це приємним і легким.
Піфагор - Одна ластівка весни не робить.
ЕЗОП - Одна справа — говорити багато, інша — говорити про справу.
CОФОКЛ - Однаково небезпечно божевільному вручати меч, а безчесному владу.
ПІФАГОР - Оцінюючи мирські справи, шляхетний чоловік нічого не відкидає і не схвалює, а все міряє справедливістю.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли взявся за гуж, не кажи, шс недуж.
- Недуж — не берись за гуж.
- Де руки і охота, там скора робота.
- Не візьмешся за роботу, то робота сама не зробиться.
- Всяке діло хоче, щоб коло нього панькали.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Така твоя правда, як циганська.
- Така честь, як собаці в ярмарок.
- Таке добре, як моя лиха доля.
- Таке лихо надворі, що не видно й світу.
- Такий бідний, як мак начетверо.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Громадська думка — це думка тих, чиєї думки зазвичай не питають.
Кшиштоф Теодор Теплиць, польський культуролог і публіцист - Громадська думка схоже на привид в старовинному замку: ніхто його не бачив, але всіх ним лякають.
Зигмунд Графф (1898-1979), німецький письменник - Громадська свобода є не що інше, як пунктуальне дотримання суспільних законів, справедливих і рівних для всіх.
Карло Джузеппе Бота (1766-1837), італійський історик - Громадяни змішаного держави схожі на сходинки, які усі рівні, але поставлені одна над другою.
Буаст - Давнину багатющими країнами були ті, природа яких була найбільш багата, тепер найбагатші країни — ті, в яких людина найбільш діяльний.
Генрі Бокль
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Партія є армія. Партія сама повинна боротися. Без практики збройної боротьби програмові засади є пашталаканням.
Анатолій Лупинос - Патріотизм мусить проявлятися не тільки в охоті зложити життя в жертві за національні ідеали, але й в охоті щоденною тяжкою працею здобути щораз нові позиції, творити щораз нові вартості.
Петро Федун-Полтава - Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.
Василь Сухомлинський - Повністю прокинувшись, повністю збагнувши свою невичерпність, ми відмовимося від світу зовнішнього, відчуженого, а точніше — обнімемо його своєю любов’ю й радістю, бо будемо мати життя самодостатнє, Життя в Собі.
Олесь БЕРДНИК - Поезія — яскравий показник життєздатності національної мови.
Павло Мовчан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земля, з дитинства рідна! Як її
старим покинути й піти в чужину,
а потім горювати: любий сину,
якби-то знов побачити її!
Якби побачити в секунду смертну
здаля, хоч раз один; дитячі втіхи
згадати й принести життя, як жертву,
й лягти в землі чужій, од горя тихій.
Василь Барка
"Апостоли", 1946 - Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
