Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Більше думай і тоді вирішуй.
Григорій СКОВОРОДА - Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА - О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сердилась баба на торг, а торг про те і не знав.
- Сердилась баба на торг, а торг того і не чує.
- Сердите, аж у роті чорно.
- Сердитий, наче його оса вкусила.
- Серп від жнив нагрівається.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Полохається, як заєць бубна.
- Полохається, як полоханий заєць.
- Помирились, як порося з вовком.
- Поміч у свій час, як дощ у засуху.
- Поможе, як мертвому припарка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людські істини — це незаперечні людські омани.
Фрідріх НІЦШЕ - Мало знайдеться помилок менш пробачливих, ніж засоби, до яких ми вдаємося, аби їх сховати.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Ми легко забуваємо свої помилки, коли вони відомі лише нам одним.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Навіть у лабіринтах вже висять написи: Помилятися забороняється! Станіслав Єжи ЛЄЦ
- Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Але й нічого не робити — помилка.
Еміль КРОТКІЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Найбільш гнітять того, хто найменше вимагає.
Дмитро ДОНЦОВ - Без панування нема свободи.
Дмитро ДОНЦОВ - Саме поняття “підданий” віддає якнайліпше суть взаємних відносин між (російською) державою та одиницею.
Дмитро ДОНЦОВ - Мало носити в серці ідеал. Коли його не боронитиме запеклість фанатиків – цей ідеал перекреслить інша, чужа фанатична сила.
Дмитро ДОНЦОВ - Панувати не над кимсь, а на своїй землі.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... Тарас ШЕВЧЕНКО "Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища, Богові мийліша - Рідная Вкраїна. Пантелеймон КУЛІШ "Святиня", 1861 - Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|