Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не будь нахабний i не вважай недостатнiм те, що тобi незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Веселiсть – це здоров'я гармонiйної душi. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела.
Григорій СКОВОРОДА - Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.
Григорій СКОВОРОДА - Як глупота є матiр усiх порокiв, так мудрiсть є справжня мати як наших чеснот, так i скромностi.
Григорій СКОВОРОДА - Очевидно, такий свiт: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не чини зла, то й не станеш його жертвою. (тур.)
- Плюнеш у небо — попаде в обличчя. (тур.)
- Порадься з гаманцем, а тоді вже лізь торгуватись. (тур.)
- Раз є ніч, буде й день. (тур.)
- Розмовами боргу не віддаси. (тур.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лід, як скло.
- Лізе в очі, як оса.
- Лізе назад, як рак.
- Лізе, як кішка.
- Лізе, як муха по соломі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли закінчилися жарти, висохли як поняття, бо жартом стало неможливо виправити дійсність, слово здалося — почалися приколи.
Віктор Єрофєєв. - Коли із світу йде сонце, все стає похмурим, так само й бесіда, позбавлена зухвальства, вся не на користь.
Плутарх. - Коли йдеться про чужий вірш, найкращий спосіб перевірити його якість — це переписати від руки. Фізичний процес писання автоматично вказує на хиби, бо рука постійно шукає привід зупинитися.
Вістей Х'ю Оден. - Коли книга зіштовхується з головою — й при цьому лунає глухий порожній звук, хіба завжди винна книга?
Георг Ліхтенберґ. - Коли люди певного ґатунку з тобою погоджуються, починаєш сумніватися в тому, чи маєш ти рацію.
Френк Габбарт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо вас назвали дурнем, не гарячкуйте – подумайте. Якщо вгадали – тоді ображайтесь.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Мовчазний дурень – вже не дурень.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Нарешті він глянув правді в очі, й та не витримала його брехливого погляду.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Брехун справді ріже правду-матку.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Можна і в гуманізмі бути нещадним.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,
Ведете до смерти!
Борис ГРІНЧЕНКО
"Землякам", 1898 - Хоч, кажуть, нас великі міліони,
А все б'ємо своїй біді поклони.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка" 1898 - Хоч пролежав я цілий свій вік на печі,
Але завше я був патріотом, —
За Вкраїну мою чи то вдень, чи вночі
Моє серце сповнялось клопотом.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"На печі", 1898 - Настане час колись, ясний, благословенний,
Що наші зіроньки все небо осіяють,
І жизні ідеал, свободи дар спасенний,
Умом поезії і серцем привітають.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Країно рідная! ох, ти далека мріє!
До тебе все летять мої думки.
Їм страшно й радісно, якась надія мріє...
Так з вирію в свій край летять пташки.
Леся УКРАЇНКА
"Поворіт", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
