Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН - Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА - Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- О нашу то шкуру ходить.
- І холодно і голодно, а ще й до дому далеко.
— ... і голодно і голо і босо, та й до дому далеко.
- Не бачить світа, як сліпа курка зерна.
- Живий до Бога лізе. Не з добра побігла з двора.
- Аби цвіт, а маку й ніт (нема).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
- Товста, як гора.
- Товстенький, як пеньок.
- Товстий, як бичок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Всьому, що необхідно знати, навчити не можна, вчитель може зробити тільки одне — вказати дорогу.
Річард Олдінгтон (1892—1962) - Вчителі відкривають двері. Входиш ти сам.
Китайська приказка - Вчителі помирають, але їх книги продовжують жити.
Голландська приказка - Вчителі, яким діти зобов’язані вихованням, поважаніші, ніж батьки: одні дарують нам тільки життя, а інші — добре життя.
Аристотель (384—322 до н. е., давньогрецький філософ і вчений) - Вчити — значить вселяти надію.
Луї Арагон (1897—1982, французький письменник і політичний діяч)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Аби народові було не так соромно за своїх обранців, більшість із них у сесійній залі практично не з’являється.
Олександр ПЕРЛЮК - Беззаконня — основний закон нашого життя.
Олександр ПЕРЛЮК - Бізнесмени пруться в органи влади, щоб там відокремлювати владу від свого бізнесу.
Олександр ПЕРЛЮК - Була б шия, а жінка знайдеться!
Олександр ПЕРЛЮК - В Україні нині одна біда — позитивні зміни.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - — Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
— Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
