Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім" - З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто себе надміру любить, той не має друзів.
Франц. - Хто скляний дах має, хай каміння в сусіда не кидає.
Італ. - Хто тебе ненавидить, той смішить, а хто любить, той смутить.
Баскськe - Хто утримував жагу кохання, той засне й на колючках.
Тамільськe - Хто хизується ввічливістю, той має нещире серце.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сухий, як горіх.
- Сухий, як горох.
- Сухий, як перець.
- Сухий, як скіпка.
- Схопився, мов ошпарений.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Садисти — люди, що не байдужі до страждань своїх жертв.
Наталі Кліффорд Барні - Самітність — велика річ, але не тоді, коли ти один.
Джордж Бернард ШОУ - Самітність — найвірніша ознака старості.
Амос Бронсон Олкотт - Самітність — це іспит самим собою.
Віктор Кротов - Самітність не можна заповнити спогадами, вони тільки збільшують її.
Гюстав Флобер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Закінчив школу з відзнакою — побився з однокласником.
Іван МАРТИШКО - Закон дірявої шкарпетки: на яку ногу не вдягни — з дірки визиратиме великий палець.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Закохуєшся у форму, а жити доводиться зі змістом.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Заможна людина здатна перебувати одразу в кількох місцях. Наприклад, на заморській віллі та у міжнародному розшуку.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Зарплата в конвертах — це фінансування в закритому режимі.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО "Сойчине крило", 1905 - З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! Олександр ОЛЕСЬ "З журбою радість обнялась...", 1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|