Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби".
Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр - Наскільки образиш, настільки маєш змогу милістю віддати, та не даєш.
Олександр - Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Закрився очима і плечима.
- Забув звідкілля і двері відчиняються.
- Не цурайся хліба-солі. межи людьми, треба бути людьми.
- Нехай буде хоч при людях, коли не на люди.
- З головою не жити, а з добрими людьми.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
- Прилип до мене, як смола до чобота.
- Прилип, як до Ганни Пилип.
- Прилип, як п'яний до тину.
- Прилип, як п'яний до шинку.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменницька спеціалізація для письменника вбивча.
Євген Євтушенко. - Письменство — не ремесло й не праця. Письменство — покликання.
Костянтин Паустовський. - Письменство — приємна гра на нервах.
Поль Теро. - Письменство — це мистецтво викреслювання.
Юліан Пшибось. - Пише про захід сонця, горобину, пташок. А крізь рядки видно: падлюка!
Еміль Кроткий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вовки мріють про часи, коли очолять овечі кооперативи й агрофірми.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вовки обіцяють бути ще ближче до овечок.
Олександр ПЕРЛЮК - Вони знову з народом, будьте пильні!
Олександр ПЕРЛЮК - Вродлива жінка — дар природи, розумна — дар долі, порядна і вірна — дар небес.
Василь КРАСНЮК - Все в наших руках, крім самих себе, звичайно.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк
"Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
