Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- За славою мудрі прямують.
Соломон - Не тут мука жахлива, а вічна мука страхітлива.
Діонісій - Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави.
Діонісій - Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чоловік – до шинкарки, жінка – до чарки, і нема у них сварки.
- Чоловік за чарку, а жінка за сварку.
- Чоловік п’є – дах горить, жінка запила – уся хата горить.
- Чоловік у горілці, як собака в скаженівці.
- Чорт біса пізнав, та й на бал позвав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мов та чапля, тонка, довгонога.
- Мов у воду пірнув.
- Мовчазний, як могила.
- Мовчазний, як риба.
- Мовчить, як без'язикий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нав'язування легенд як буквальних істин, умить перетворює їх з притчі на брехню.
Джордж Бернард Шоу. - Наголос падає на склад, а страждає все слово. Якщо наголос неправильний.
Борис Лєсняк. - Над всіх старшин найстарша правда.
Леся Українка. - Надзавдання.
Костянтин Станіславський. - Надмір свободи закріпачує.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Роблячи собі якнайкраще, іншим якнайгірше, не переплутай адресу. Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
- Робота, на якій можна не думати, буває двох різновидів: дуже низькооплачувана і дуже високооплачувана. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Розумний і дурень завжди будуть загадкою один для одного. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
- Саме після окличних обіцянок залишається найбільше знаків запитання. Олексій КРАЧИЛО
- Світло вчорашніх ідей вилилось у темні плями нашої історії. Олексій КРАЧИЛО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
