Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Не дивись на зовнішність мою, а дивись, який я з середини.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пішов Назар на базар корову купити, а жінка стоїть у хліві з відром, щоб її доїти.
- Пішов, наче рак по дріжджі.
- По селу слава — загубив штани роззява.
- Погана сорочка з плоту не згине.
- Пожежу сльозою не погасиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розпустить губи, як жаба на гусеня.
- Розпустить морду, як халяву.
- Розскубують, мов ґави солому.
- Розуміється, як глуха на танцях.
- Розуміється, як свиня на апельсинах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Художник має бути присутнім у своєму творі, як Бог у всесвіті: бути всюдисущим і невидимим.
Гюстав Флобер. - Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива, добре спорядкована й згрупована, освічена вищою ідеєю.
Іван Нечуй-Левицький. - Художникові потрібна нова позиція, натурникові — поза.
Борис Крутієр. - Художнику, виховай учня, Щоб було потім в кого вчитися.
Євген Винокуров. - Художній твір починається з нуля, з чистоти, з передчуття. Ось чому — що далі, то важче писати.
Володимир Брюґґен.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим ти бідніший, тим менший твій борг перед Батьківщиною.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Члени партії мають дбати про своє зростання, членкині — бути активнішими.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чоловік лише тоді стає справжнім важкоатлетом, коли дружина навісить йому аліменти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Чудеса героїзму в тилу творять для того, щоб не потрапити на передову.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Шакали йдуть на компроміс, коли не можуть з’їсти один одного.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
