Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пішла Химка за Якова і в долоні заляпала.
- Пішого сокола і ворони клюють.
- Плив, плив, а коло берега втопився.
- Поки багатий скривиться, бідний наплачеться.
- Послухавши жука — завжди в гною будеш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пазури, як у поліського злодія.
- Палає, як у гуті.
- Палає, як у печі.
- Паляниця, як дух.
- Паляниця, як милеє щастя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Образ також має кидати свою тінь на світ.
Людвіг Вітґенштейн. - Образлива істина аніскільки не вища за образливу брехню.
Марк Твен. - Обрій — це конкретне втілення наших задумів.
Геннадій Малкін. - Оголені думки й почуття настільки ж безпорадні, як оголені люди. Треба, отже, їх одягти.
Поль Валері. - Оголосити себе генієм найлегше по радіо.
Дон-Амінадо.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- У народів державних літературну мову береже й творить не тільки закон, але й ціле живе життя: церква, преса, школа, уряди, театр, кіна, радіо і т.
ін. - Найголовніший і найміцніший цемент, що об?єднує етнографічний народ і перетворює його в свідому націю, — то соборна літературна мова.
Іван Огієнко - […] кожний народ виробляє собі певну реальну практику, щоб найвірніш забезпечити своїй рідній і літературній мові найкращий і найлегший розвиток, щоб не принести їм найменшої шкоди й найкоротшої затримки в їхнім розвою.
Іван Огієнко - Через те, що рідна мова — найголовніший ґрунт, на якім духово зростає й цвіте нація, рідномовна політика — це найважніша політика всякого народу, яку конче мусить знати кожен інтелігент, якщо бажає бути свідомим членом своєї нації, якщо бажає своєму народові стати сильною нацією.
Іван Огієнко - Народ, що не розуміє сили й значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією й не стоїть на дорозі до державности.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить, Або чорнобрива в гаю заспіває... О Боже мій милий, як весело жить! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле. Не скує душі живої І слова живого. Не понесе слави Бога, Великого Бога. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|