Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО, «Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На те циган матку бє, щоб його жінка боялась.
- Одного скарання — десятьом покаяння.
- Одного пригода — другого пересторога.
- З чужого злого учися свого.
- Та вже ж я тебе не зїм.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як засватана.
- Бігає, як кінь.
- Бігає, як курка з яйцем.
- Бігає, як Марко по пеклі.
- Бігає, як Настя в коноплі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина не може жити в самотності, їй необхідне товариство.
Йоганн Вольфґанґ ҐЕТЕ - Могло бути і гірше. Твій ворог міг би бути твоїм другом.
Станіслав Єжи Лец - Можна жити без друзів, але не без сусідів.
Томас Фуллер - На питання, що є друг, Арістотель відповів: "Одна душа в двох тілах".
Діоген Лаертський - Навіщо нам вороги? Ми самі собі вороги!
Іван Драч
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усе відносно: дві волосини на голові — мало, а в тарілці з супом — багато.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Фотографія дружини у моєму портмоне завжди нагадує мені: на цьому місці могли б бути гроші.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Хай завжди з вами будуть — Віра, Надія і Любов, а Параска йде на роботу.
Василь ТИТЕЧКО - Хороші чоловіки на дорозі не валяються, тому що вони валяються на дивані.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Хоч гусак свині і не товариш, а на одному столі навіть непогано уживаються.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Можу ярмом її звати,
Можу її проклинать, Але й прокляту народність Не перестану кохать. Агатангел Кримський "Вчора балакав...", 1898 - Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованої нації.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі? Навіщо сі тихі уста розв'язав І речі надав їм пророчі? Оспалі тут люди, в них в'ялі серця, Народ сей не вдавсь на борця". Леся УКРАЇНКА "Пророк",1906
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|