Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Однаковий гріх – гідне хвали гудити, і ганебне вихваляти.
Георгій - Красою вважай благий розум.
Георгій - Краса місту – мудрість з мужністю, а тілу – прикраса, душі – слово мудре, справі – доброчинство, слову – істина, а противник їх – безчестя.
Георгій - Годиться мужам і жонам слово й діло, гідне похвали, вихваляти й вшановувати, а все ганебне гудити.
Георгій - Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нагнав духу (напудили добре).
- Загнав на слизьке.
- Притяли йому крила.
- Задав бобу.
- Дав йому бобу залізного зїсти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Такий він мені рідний, як десята вода на киселі.
- Такий молодий, що скоро шершні їсти будуть.
- Такий хлопець, що батькові штани короткі.
- Такий щасливий, як та курка, що каченят водить.
- Такий язик, що й на припоні не втримаєш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У нас усіх завжди досить сили, щоб переносити нещастя інших.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - У нас хто крайній, той і винен. А хто винен, той і крайній.
Віктор КОНЯХІН - Тривалiсть наших пристрастей залежить вiд нас не бiльше, нiж тривалiсть життя.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Турбота про людське життя та щастя, а не про їх руйнування – це перше і єдине законне завдання хорошого уряду.
Т. Джефферсон - У більшості людей любов до справедливості — це просто острах піддатися несправедливості.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Лестощі – це словесний хабар.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Лякаються грому, хоч вражає блискавка.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Не опиняйся між двох ворогів, коли вони схрещують шпаги.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Світлячки не розганяють темряви, однак поетизують ніч.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Де мужні стискають зуби – боягузи ними цокотять.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому? Може б, та щира, гарячая мова Зломила зиму! Леся УКРАЇНКА "Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти. Іван ФРАНКО "Вольні сонети", 1887 - Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, — Усяким співам волю дай, То й буде в нас співучий край!.. Борис ГРІНЧЕНКО "Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила І землю з ним веселкою з'єднала. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|