На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Час — зразок вічності, що рухається.
       ПЛАТОН
  • Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
       Ахілл Татій
  • Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
       Теофраст
  • Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
       ОВІДІЙ
  • Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
       Квінт Горацій Флакк 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Аж очі випадають! (так голова болить – від сліз чи смутку).
       
  • До потилиці мозок повертає.
       
  • Сидить, наче у гаю (невеселий, заклопотаний — в кумпанії сидить).
       
  • Тинди-ринди, завтра Великдень!
    – ... завтра празник.

       
  • Мити-білити, завтра Великдень!
        
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Свій край, як рай, а чужа країна, як домовина.
       
  • Світить, ніби сліпе дивиться.
       
  • Світить, ніби сонце.
       
  • Світить, як вогонь.
       
  • Світить, як місяць.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Добровільне рабство створює більшу тиранію, ніж тирани можуть створити насильством.
       Г. Мірабо
  • Доброчесність полягає не в тому, щоб утримуватися від пороку, а в тому, щоб не бажати його.
       Бернард ШОУ
  • Довести варварський народ до найвищого рівня могутності легше, ніж вивести із стану дрімоти народ освічений.
       Д. Дідро
  • Довідка – прапор бюрократичної перемоги.
       Віктор КОНЯХІН
  • Довірливість може легко призвести до нещастя. Вона виявляє спорідненість душі, про яку досі ми,не здогадувались.
       Андре Моруа 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Світ ловив мене, але не піймав.
       Григорій СКОВОРОДА
  • Світ тісний не в тому розумінні, що легко зустрітися, а в тому – що легко зіткнутися.
       Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
  • Світочі, не темніть!
       Василь КРАСНЮК
  • Скільки українців, за давньою традицією, шукали таланту у розбудові чужих держав?!
       Іван Драч
  • Слабка сатира – це наклеп на дійсність.
       Володимир ГОЛОБОРОДЬКО 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Земле, моя всеплодющая мати,
    Сили, що в твоїй живе глибині,
    Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
    Дай і мені!

       Іван ФРАНКО
    "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882
  • Не забудь, не забудь
    Юних днів, днів весни,
    Путь життя, темну путь
    Проясняють вони.

       Іван ФРАНКО
    "Не забудь, не забудь...", 1882
  • Висне небо синє,
    Синє, та не те!
    Світе, та не гріє
    Сонце золоте.

       Яків ЩОГОЛІВ
    "Осінь",1883
  • Я нам'ятую вечір темний
    Тепер далекої весни,
    Зелений берег, ліс таємний,
    Смоляні пахощі сосни.

       Яків ЩОГОЛІВ
    "Пляц", 1883
  • Вечоріє і темніє,
    По землі лягає мла,
    І не зійде срібний місяць:
    Хмара небо затягла.

       Яків ЩОГОЛІВ
    "Вечір", 1887
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ