Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Він сказав: "Неосвічений від звірів різниться лише виглядом своїм".
Клеанф - Коли його спитали, що корисне набув від філософії, відповів: "Те самовільно творити, що інші творять від остраху перед законом".
Гієрон - Один рік чотири зміни має, а один поворот часу змінює багато речей.
Гієрон - Успіх подібен до несамовитого володаря: багато разів переможеного увінчує.
Гієрон - Зраду слави та успіху терпи з упованням.
Гієрон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Москаль світ пройде, та назад не вернеться. (Чернігів).
- Москаль, як ворона, та хитріший за чорта. (Харківщина).
- Москва на злиднях збудована та й злиднями годована.
- Московське панування — то чортівське жартування!
- Мотається, як баба без солі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Люблю, як чорт суху грушу.
- Любляться, як голуби.
- Любляться, як кішка з собакою.
- Любов, як перстень, не має кінця.
- Люди живуть, як сади цвітуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мета любовних маневрів — впасти вдвох і якнайближче один до одного.
Войцек БАРТОШЕВСЬКИЙ - Мета медицини полягає в тім, щоб люди, вмирали настільки молодими, наскільки це можливо.
Ернст Уіндер - Мета наукового мислення – бачити загальне в частці і вічне в минулому.
Альфред УАЙТХЕД - Ми б менше піклувалися про те, що думають про нас люди, якби знали, як мало вони про нас думають.
Енн Ландерс - Ми брешемо голосніше, коли брешемо собі.
Эрік Хоффер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Світ належить до тих, які вміють хотіти.
Дмитро ДОНЦОВ - Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
Дмитро ДОНЦОВ - Нетерпимість до чужих Богів – лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
Дмитро ДОНЦОВ - Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з Росією... Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця – встанемо. Зрікаючись його – ніколи.
Дмитро ДОНЦОВ - Ідеал московської свободи – зрівняння всіх.
Дмитро ДОНЦОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|