Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безчестя стерпіти – велично й могутньо, а як слави набути прагнеш, то теє величної душі потребує і значного розуму, щоби, отримавши її, не втратити. То як хочеш слави зазнати – оджени славу, а як її вишукуєш – втратиш, бо така слава – подоба слави.
Діонісій - Говори, що гідно, і коли гідно, і про тих, хто гідний. І не почуєш того, що негідно.
Євгарій - Він, зустрівши Антісфена в школі, де той продовжував навчатися, сказав: "Чи не відаєте, що міра слову – не мовець, а слухач?"
Платон - Ніщо без промислу не існує перед Богом. Усе бачить безсумнівно, так і прийде, роздаючи кожному спасіння.
Святий Василь - Коли побачимо безчинні речі та розлад, не покладаймо провину на Бога і не вважаймо, що без промислу є мирські сили.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поки розумний думає, то дурень уже робить.
- Поки сім разів міряв, інші відрізали.
- Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
- Поки язиком молола, то вже їжа прохолола.
- Покрова землю листом покрива.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вчепився, як смола до сосни.
- Вчепився, як сова кігтями.
- Вчепився, як чорт за грішну душу.
- В'яне, як цвіт на сонці.
- Гавкає, мов собака на прив'язі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо хочеш дiзнатися, що насправдi думає жiнка, уважно дивися на неї, але не слухай.
Оскар УАЙЛЬД - "Не існує людини, тому що не існувало першої людини!" – такий висновок роблять тварини.
Фрідріх НІЦШЕ - Без музики життя було б помилкою.
Фрідріх НІЦШЕ - Велична натура страждає від сумнівів у власній величі.
Фрідріх НІЦШЕ - Він мислитель. Це значить, що він уміє сприймати речі простіше, ніж вони є.
Фрідріх НІЦШЕ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Україна: доки сонце демократії зійде, роса плутократії очі виїсть.
Борис РЕВЧУН - Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова!
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Василь СИМОНЕНКО - Українська влада вміє користуватися не лише батогом — якщо треба, може і пряником так уперіщити!
Роман КРИКУН - Українське суспільство справді розколене на два непримиренні табори: одні громадяни не люблять наших політиків, інші — ненавидять.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Українцям нічого втрачати, окрім свого Чорнобиля.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1813 - За Немань іду,Ой коню, мій коню,
Заграй підо мною,
Дівчино, прощай!
Степан Писаревський
"За Немань іду", 1820- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
