Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дивіться доброзичливо на все суще, хай кожне ваше слово буде спокійне, привітне, лагідне; хай кожна ваша дія служить виправленню помилки, розвитку добра.
Будда. - Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується.
Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик - До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ранній пізньому не кланяється.
- Рання пташка дзьобик чистить, а пізня від сонця очі жмурить.
- Ранок – панок.
- Ребра, як в батареї.
- Ревнивому чоловіку нема й хвилини спочину.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Ледачий, аж порохно сиплеться.
- Ледачий, як пес.
- Лежить, мов дубова колода.
- Лежить, як віл.
- Лежить, як галушка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Анекдот — це комедія, спресована в секунди.
Карел Чапек. - Анекдот не волає. Навіть не розмовляє. Він мимрить і сміється, пережовуючи культуру.
Віктор Єрофєєв. - Анонім у газетах — це не людина в масці, це просто людина — без обличчя.
Карел Чапек. - Анонімка припустима лише тоді, коли той, хто пише, й насправді ніхто.
Станіслав Єжи Лец. - Анонімний текст, який читають на вулиці на стіні, має свого укладача, але не має автора.
Поль Мішель Фуко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки точок зору! А об’єкт один — державне корито. Сергій КОЛОМІЄЦЬ
- Скількох губить горілка, що люблять тільки пригубити. Віктор ІГНАТЕНКО
- Слово, яке вирвалось наперед думки, створює проблему. Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
- Собача логіка: якщо страшно вкусити, то хоч гавкну. Наталія ІВАНКІВ
- Совість вигадали злі люди, щоб вона мучила добрих. Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896 - Тихий сон по горах ходить,
за рученьку щастя водить.
Осип Маковей
"Сон", 1899 - Природо люта, мачухо лукава,
Убійнице ненаситна, кровава,
За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей
"Природа", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
