Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- А греки хотіли нас христити, щоб ми забули Богів наших і так обернулися [в їхню віру], і стали їхніми рабами. Постережемося того...
Велесова Книга (6-Є). - Даремно забули доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – не відаєм. А так озираємось назад і речемо: “Невже ми устидилися Наву, Праву і Яву знати і навколишнє відати і думати?”.
Велесова Книга (1). - Де пролита кров наша, там є земля наша. І це вороги знають, і це вони стараються, та це старання марне. Буде так, як у старі часи Отців наших. Кажем ті слова для пам’яті, аби жодне з тих слів не втратилося.
Велесова Книга (17-В) - Дивись, русе, до розуму, бо ум великий Божеський єдиний із нами. А тому творімо і речемо з Богами воєдино!
Велесова Книга (1). - Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жінка старіє від невгамованого бажання.
Тамільськe - Жінка тямуща, але теща сварлива.
Тамільськe - Жінка, люба чоловікові, люба й людям.
Казах. - Жінка, мов тінь: біжи за нею — тікає, тікай від неї — біжить за тобою.
Швед. - Жінка, що вернулась після сварки до чоловіка, шанує його батьків.
Корейськe
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Без ножа, як без рук.
- Без шапки, як злодій.
- Безрідний бурлака, як собака.
- Бере, як багатого за живіт.
- Бере, як віл на роги (як вола за роги).
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Не було, немає й не буде людини, гідної одного лише осуду або однієї лише хвали.
Давньоіндійське виречення - Не все ж базікати про те, якою повинна бути людина, час і стати нею.
Марк Аврелій - Не всі люди походять від мавпи, і це не може не радувати.
Валерій Афонченко - Не змінюється лише найвища мудрість та найнижча дурість.
КОНФУЦІЙ - Не можна ввійти в одну ріку двічі.
Геракліт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нещасний випадок з кіноактором: утопився, купаючись у променях власної слави.
Наталія ІВАНКІВ - Нинішній депутат найбільш анатомічно схожий на людину.
Василь ТИТЕЧКО - Ніколи не знімайте маску, якщо вона краща за ваше справжнє обличчя.
Микола ПАСЬКО - Ніхто так не бреше, як ті, хто говорить, що ніколи не бреше.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Ніщо так не зближує двох жінок, як спільний похід у гараж по п’яних чоловіків.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить,
Навіть вдячності не жде.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання,
Живу я розумом, а серце тихо спить.
Минули любощі; душа моя жадає
Кохання іншого... Глянь, крале, на орла,
Як вітром на його від півночі бурхає,
А він дзвенить пером, Зевесова стріла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Шуканне-викликанне", 1893 - Я знав тебе маленькою, різвою
І буде вже тому з півсотні літ.
Ми бачили багацько див з тобою,
Ми бачили і взнали добре світ,
Боролись ми не раз, не два з судьбою,
І в боротьбі осипався наш цвіт.
Од світу ми прегордого відбились,
Та в старощах ще краще полюбились.
Пантелеймон КУЛІШ
"Чолом доземний моїй же таки знаній", 1893 - Нічка тиха і темна була,
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була...
Леся УКРАЇНКА
"Нічка тиха і темна була...", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
