Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Середній шлях — найбезпечніший.
ОВІДІЙ - Серце мудрого — по праву сторону, а серце дурного — по ліву.
Екклесіаст - Скаржитися на неприємну річ — значить подвоювати зло; глузувати з неї — значить знищити її.
КОНФУЦІЙ - Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чуй не чуй, бач не бач, а (або: Чи бачиш, чи не бачиш, то) мовчи.
- Бачиш, не бачиш, а не бреши.
- Чув — не чув, бачив — не бачив.
— Чуй — не чуй, видь — не видь.
- Тобі — нехай золотом вуха позавішувані (не слухай, що балакаємо).
- Замотати, завязати, та й нікому не казати (кажуть більше на циганів, що нічого від них не довідаєшся, як украдуть).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пишається, як порося на орчику.
- Пишається, як свиня в берлозі.
- Пише, як курка лапою.
- Пише, як мак сіє.
- Пишна, як калина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Проект — торжество розрахунку над розумом.
Сергій Нехаєв - Проза є продовженням поезії іншими засобами.
Йосип БРОДСЬКИЙ - Пронизливі погляди жінок, що оцінюють вміст кишень і штанів.
Аркадій Давидович - Просвіщайте своїх дітей сексуально, щоб потім їх не вигнали з раю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Проституція — продаж тіла заради змісту душі… Про більшість сучасних шлюбів можна сказати , що вони — продаж душі заради змісту тіла.
Сер Compton MacKenzіe
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Олігархи — розум, честь і совість нашої епохи!
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи — це теж люди, хоч вони і вовки.
Олександр ПЕРЛЮК - Олігархи розподілили між собою країну по справедливості.
Олександр ПЕРЛЮК - Особливо гарно приймають там, куди не пускає охорона.
Олександр ПЕРЛЮК - Особливо добре жінці з чоловіком, коли він у відрядженні.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Біль у душу мою закрадається вужем,
відчай груди мені розпанахує, рве.
Василь СИМОНЕНКО
"Дід умер", 1962 - І пустота безмірна, щогодинна,
вже цілий світ береться осягти.
Як жить мені, якщо я ще людина?
Якщо мені від себе не втекти?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Кружляє світ. Мовчить, як треба крику,
і правда топиться в брехні чи не щодня...
Невже і я впаду в нього і зникну
безболісно, безлико, навмання?
Григорій ЧУБАЙ
"Вертеп", 1968 - Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
