Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір. - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Він — раб! Але, можливо, душею він вільний. Він — раб! Покажи мені, хто не раб. Один в рабстві — у хтивості, другий — у скупості, третій — у честолюбства і всі — у страху.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хвалиться сова своїми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совині, (або: каже що найкращі, а вони найпоганіші).
-І сова хвалить свої діти. – І сова каже: мої діти найкращі. - Хробак вліз в хрін, тай думає, що вже нема ліпшого.
– ... що нема солодшого коріння, (як хтось дуже своє хвалить). - Кому як болото, а мені як золото.
- Кому як мара, — йому як зоря.
- Людям як повітка, а мені як квітка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розходилась, як квочка на яйцях.
- Розходилась, як квочка перед бурею.
- Розцвіла, як калина.
- Розцвіла, як рожа навесні.
- Розчервонівся, як рак.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Творче обличчя часом дуже зіпсоване власним.
Геннадій Малкін. - Творчим мукам знеболювання не допоможе.
Цаль Меламед. - Творчих мук нема. Є муки вичерпаної творчості.
Борис Андрєєв. - Творчість — особливий вид діяльності, вона в самій собі містить задоволення.
Вільям Сомерсет Моем. - Творчість — перехід небуття в буття через акт свободи.
Микола Бердяєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Своєю правдою чужу макітру не наллєш.
Юрій МУШКЕТИК - Націю творять сукупно всі, навіть великі лиходії.
Юрій МУШКЕТИК - Братам не варто рахуватися, хто кому приніс більший дарунок на храмове свято.
Юрій МУШКЕТИК - Все під сонцем минуще, тільки влада лишається вічно молодою.
Юрій МУШКЕТИК - Декому здається: найважче – допастися до булави, і мало хто розуміє, як важко ту булаву втримати.
Юрій МУШКЕТИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - ...О жовті черепи — прикмети межові
На скорбних перехрестях війн... Прикмети вірного маршруту — Ці жовті черепи зіницями на схід. Микола БАЖАН "Слово о полку", 1929 - Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|