Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поезія — це наче живопис.
ГОРАЦІЙ - Поки є можливість, живіть весело!
СЕНЕКА - Поки ти говориш зовсім не те, що думаєш, слухаєш зовсім не те, в що віриш, і робиш зовсім не те, до чого схильний — то весь цей час і живеш зовсім не ти.
Сян-цзи - Пологами страждали гори — народилося ж жалюгідне мишеня.
Горацій - Помилятися можна по-різному, вірно чинити – лише одним шляхом, тому перше легко, а друге важко; легко промахнутися, важко поцілити.
Арістотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Розпочалися жнива — будь скупішим на слова.
- Розпочалися жнива — засукай рукава.
- Розумієцця, як Мошко на перці.
- Розумний, як Беркові штани.
- Розумний, як Хведькова кобила.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коси, наче в русалки.
- Коси, наче шовкова трава.
- Коси, як льон.
- Крадеться, наче вовк до ягняти.
- Кремезний, як ріжок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Геній має свої межі; дурість вільна від таких обмежень.
Ельберт Габбарт. - Геній найбільше боїться праці — вона перетворює його на талант.
Жорж Елгозі. - Геній найчастіше занапащує себе сам.
Семюель Джонсон. - Геній настільки внутрішньо багатий, що будь-яка тема, будь-яка думка, випадок чи предмет спричиняє в нього невичерпний потік асоціацій.
Костянтин Паустовський. - Геній творить, як природа.
Олексій Лосєв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо чоловік купив гараж, либонь, частенько від дружини «відгаражуватиметься».
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік не бачить далі свого носа, значить, роги затулили огляд.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік не знає, куди себе вкласти, мабуть, він таки приклався.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік ні риба ні м’ясо, чи означає це, що вдома його не гризуть?
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо чоловік п’є кров, то, найімовірніше, і горілочки не цурається.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо,
І ізнов там сонце сяє
І цвітуть надії-квіти.
Василь МОВА
"До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай.
Тихо дрімає сірий лан жита,
Річка так тихо шепче, спить гай.
Василь Щурат
"Вийду я в поле...", 1898 - Ніч. Замовкли денні речі...
Надокруг німа стіна...
Тільки іноді з-під печі
Чути голос цвіркуна.
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Ніч", 1902 - Душа моя на мить,
На мить одну розквітла
І стала знову, як труна.
Олександр ОЛЕСЬ
"Душа моя...", 1906 - Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
