Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе.
Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. ) - І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися.
Сенека. - Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом.
Овідій. - Кожен міряє страх своїм страхом.
Античний афоризм - Кожному — своє.
Цицерон.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай вам Спаситель помагає.
- Дай Боже хліба-солі і всего доволі.
- Хай вам Бог поповняє!
— Хай вас Бог не оставить, чого ви в Бога просите.
— Нехай вас добродію Бог шанує і вашу честь.
- Пошли вам Боже, на цім світі панство, а на тім світі вічнеє царство!
- Богу хвала, що ся душа напхала.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Корисно, як сліпому дзеркало.
- Користі з тебе, як з цапа вовни.
- Корова в дорозі, як харч на столі.
- Коса, як праник.
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Абсурд створював текст без підтексту, мистецтво, захищене від інтерпретації.
Олександр Геніс. - Абсурдопереклад.
Андрій Вансович. - Автор звикає врешті-решт до своєї публіки, ніби вона є розумною істотою.
Генріх Гейне. - Автор може вчинити самогубство, цілячись у смаки публіки.
Станіслав Єжи Лец. - Автор, на чиєму рахунку два-три скромні успіхи й багато великих провалів, цінується вище за того, хто має самі тільки скромні успіхи.
Вєслав Брудзинський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Свої успіхи окрилюють, чужі — заважають працювати.
Юрій РИБНИКОВ - Навіть на прописні істини чинуші потребують резолюцій.
Юрій РИБНИКОВ - Робота — не вовк, якщо до неї ставитися по — людськи.
Юрій РИБНИКОВ - Колектив без керівника подібний некерованому автомобілю.
Юрій РИБНИКОВ - Краще бути професіоналом серед любителів, ніж любителем — серед професіоналів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
