Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Багаті будуть в нас столи, як взуєм пана в постоли.
- Однодумці — як є щось у сумці.
- Як до каші, то всі наші, як до моркви — всі помовкли.
- Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес, та все задурно.
- За бджіл не скажу, а мед солодкий.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- З нього промовець, як з грака соловей.
- З переляку став білий, як крейда.
- З тебе герой, як з клоччя батіг.
- З тобою водиться, як з тим ведмедем.
- З тобою домовитись, як з жабою в болоті.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Погано, якщо влада випробує свою силу на образах; погано, якщо повага здобувається жахом; любов’ю набагато скоріше, ніж страхом, доможешся того, що хочеш.
Пліній Молодший - Влада однієї людини над іншим губить, насамперед , що панує.
Лев ТОЛСТОЙ - Усяка влада є безперервною змовою.
Оноре де БАЛЬЗАК - Кого народ заслуговує, того він і обслуговує.
Євген КАЩЕЄВ - Без ворогів моє життя стало б безрадісним, як пекло.
Річард Ніксон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко,
А стане за плечима, –
У всіх нас страх з великими очима.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хто робить – той мовчить; а вірять Крикунам.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Чобітку!..
З ногою не сварись,
Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА
"Всякому городу нрав і права..." - Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо!
Клади на зеленій травці,
На молоденькій муравці.
От яструб над головою,
Висить, хоче ухватить,
Вашою живе він кров'ю,
От, от, кігті він гострить.
Григорій СКОВОРОДА
"Ой ти, птичко жовтобока..." - Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
