Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ - Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Так ви ж не виколядуєте (не виманите)!
- Без мене і дірочки малої, нікому затулити.
- І кури б загребли, якби не ратував.
- Це б то бачиш, лепта удовиці.
- Не дай і не лай.
— Дай не дай, а лаяти не лай.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивиться, наче тарілку проковтнув.
- Дивиться, як вовк на козу.
- Дивиться, як вовк на теля.
- Дивиться, як жаба.
- Дивиться, як кіт на сало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Дурницю можна зіпсувати талановитим виконанням.
Олег Келлер. - Дурні люди роблять одні й ті самі помилки, розумні — щораз нові.
Ромен Роллан. - Дурнів менше, ніж вважають: люди просто не розуміють одне одного.
Люк де Вовенарґ. - Дух мови найвиразніше передають ті слова, які неможливо перекласти.
Марія Ебнер-Ешенбах. - Дякую мені, що є я в тебе!. . .
Вішнєвській.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Література й народна поезія – рідні сестри, що взаємно збагачуються...
Максим РИЛЬСЬКИЙ - Як хочеш від людей шаноби,
Любов і гнів бери у путь. Максим РИЛЬСЬКИЙ - Щасливий воїн, що во ім’я миру
Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча! Максим РИЛЬСЬКИЙ - Правила для всіх однакові, тільки винятки різні.
Данило РУДИЙ - Сміх продовжує життя, насмішки – вкорочують.
Данило РУДИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|