Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА - Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
Григорій СКОВОРОДА - Лід на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Що з літ, те й з розуму.
- Що згоріло, того не підпалиш.
- Що хотіла, те й робила — на те дівка була.
- Щоб із криниці води напитись, треба низенько вклонитись.
- Я у приймах був, то ледь голови не збув.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розговорився, як порожній млин.
- Роздувся, як ковальський міх.
- Розжалобився, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче.
- Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді.
- Роззявив губу, як жаба на гусінь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хто не хоче бути фіглярем, нехай уникає подмостків: піднявшись на них, не фіглярствувати вже не можна, інакше публіка закидає вас каменями.
Нікола Шамфор - Хто потерпів поразку на виборах, сердиться на демократію як на узаконене знаряддя придушення.
Вільгельм ШВЕБЕЛЬ - Хто починає з того, що всім вірить, кінчає тим, що кожного вважає шахраєм.
Ф. Геббель - Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
Артуро ГРАФ - Хто став у мистецтві майстром, той без усякого для себе збитку може забути про правила.
А. Граф
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський. - Як говоримо, так і треба писати.
Квітка-Основ'яненко - Як правило, типи з коротким розумом мають довгі руки.
Юрій БЕРЕЗА - Яка користь бачити, не маючи смаку!
Григорій СКОВОРОДА - Яка мова, такі й наші думки будуть – московська мова – московські думки.
Борис Грінченко
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила, Як зоря, що високо Наді мною спинилась. Юрій ЛИПА "До панни...", 1938 - Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма густіша. Боже, в далечінь Відходять блага й сили помічні, — Безпомічному поможи мені! Юрій ЛИПА "І прийде час", 1938 - Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі. В день такий — віддатись поцілункам! В день такий цілим натхненням жить!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|