Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА - Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада - Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чи гріх, чи два, а вже не видержу.
- Обернися порося, на карася.
- Гріха боятись.
- Гріхи спокутувати.
- Гріхи віддалити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Іде, як на завтра.
- Іде, як слон.
- Іде, як снівниця снує.
- Іде, як сонний.
- Інша рада гірш, як зрада.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У будинку бідняка всi кричать, і всі мають рацію.
Іспанське прислів’я - У вільних країнах кожна людина має право висловлювати свою думку, і кожна людина має право його не слухати.
Г. Норман Коллі - За демократичного централізму зберігаються голосування, вибори. Але при цьому від демократії завжди залишається тільки «воля більшості» і завжди вилучається серцевина демократії, її душа — права меншини.
Гавриїл Попов - Демократія — це такий пристрій, який гарантує, що нами будуть керувати не краще, ніж ми того заслуговуємо.
Бернард Шоу - У епохи народного підйому пророки бувають вождями; в епохи занепаду — вожді стають пророками.
Григорій Ландау
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Терпи, терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
Василь СТУС - Щоб сміятися останнім, треба прозріти першим.
Олександр СУХОМЛИН - Трапляються й монархісти... без царя в голові.
Олександр СУХОМЛИН - Не так солодке щастя, як його чекання.
Олександр СУХОМЛИН - Спалюючи мости, пожежників не кличуть.
Олександр СУХОМЛИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Павло ТИЧИНА
"Пастелі", 1917 - Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє — у моїй душі.
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі.
Павло ТИЧИНА
"Подивилась ясно...", 1918 - Світає...
Все спить ще: і небо, і зорі безсилі,
Лиш птах десь озвався спросоння ліниво
Та темний бовван на козачій могилі
Про давнє, минуле кричить мовчазливо.
Видніє щохвилі.Все спить ще: і небо, і зорі безсилі.
Павло ТИЧИНА
"Світає...", 1918 — 1919 - У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба...
Ой зацвіла біла калина
Біля Синього Жолоба...
Лавро Миронюк
"У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку,
Трусив зорі Див із лану
у колиску.
Тодось ОСЬМАЧКА
"Казка", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
