Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто старе поминає, той щастя не має.
- Хто стереже уста i язик свiй, той збереже вiд лиха свою душу.
- Хто терпить улесливість жінки, терпить і роги на лобі.
- Хто тоне у морі — за піну хапається.
- Хто торкає (або: стукає), тому відчинять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чуткий, як качка.
- Шануй учителя, як родителя.
- Шаровари, мов Чорне море.
- Шастає, мов миша у пастці.
- Швидка робота, як нагла смерть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Візьми своє життя у свої власні руки, і що ж вийде? Сущий кошмар: ні на кого поскаржитися.
Еріка ДЖОНС - Війна занадто важлива справа, щоб довіряти її військовим.
Жорж Клемансо - Війна статей ведеться традиційною зброєю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Військова форма практична, проста, дешева і ніколи не виходить з моди.
Фідель Кастро - Вік акторки — як спідометр старої машини: ясно, що його відкрутили назад, але на скільки?
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Обставини і факти творять та викликають людей.
Іван ФРАНКО - Помилки справжніх талантів більш повчальні для учнів, ніж здобуті ними непохитні істини.
Іван ФРАНКО - Поет розширює зміст нашого внутрішнього “я”, зворушуючи його до глибини.
Іван ФРАНКО - Чим менші таланти, тим більше роблять шуму.
Іван ФРАНКО - Граматики – то грабарі живої мови. Вони не розуміють тої мови, а знають тільки свої правила.
Іван ФРАНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
