Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас.
Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Борися з труднощами працею й розумом, а з небезпекою — досвідом.
- Борода велика, а дурний владика.
- Борода виросла, та ума не винесла.
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- Борода робить мудрим тільки цапа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Не стало, як його корова язиком злизала.
- Не так страшно п'яти вовків, як улесливого лиходія.
- Не так чоловік мішком, як жінка горшком рознесуть із дому.
- Не хоче, як кобила вівса.
- Не хоче, як коза сіна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Необхідність позбавляє нас проблеми вибору.
Л. Люк де ВОВЕНАРГ - Неприємності змушують цінувати життя; життя змушує цінувати втіхи.
Джордж Бернард ШОУ - Неприступність жінок – це один з їхніх нарядів для збільшення своєї краси.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Несправедливість по відношенню до одного представляє загрозу для всіх.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Нехай думки, що мiстяться в книгах, будуть твоїм основним капiталом, а думки, що виникнуть у тебе самого, – процентами на нього.
Фома Аквiнський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Його твори витримали десятки видань. Читачі – жодного.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - А як з пенсіями за творчою інвалідністю?
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - І на Пегасах галопують вершники без голови.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Через цю горілку і вина ніколи випити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - А з нього таки вийшла людина. І не повернулася.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата" - Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
