Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрість простує за діянням, мов за тілом тінь.
Климент - Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ - Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Голий, як долоня.
- Голий, як пляшка.
- Голий, як миш.
—... як руда миш.
—...як церковна миш.
— Голе як миша, а гостре як бритва.
- Гола як кістка ("робила цілий вік панам, та мабуть ляжу, як кістка гола").
- Голе, аж крізь ребра видно.
— ... аж ребра світяться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий, як крейда.
- Білий, як папір.
- Білий, як петльований.
- Білий, як смерть.
- Білий, як сметана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Час — порожня посудина, що вічно вимагає наповнення.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Нове покоління завжди мало право вносити корективи в дії попередніх — і це рухало людський прогрес в усі часи.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Творець завжди вищий за своє творіння, бо здатний створити нове.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Віра — та сама любов, а любов, безперечно, сильніша за смерть.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Так уже повелося: потвора прагне бути поруч з вродливим, грішний — з безгрішним, дурний пристає до мудреця, балакун — до мовчазного, а боягуз — до звитяжця.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Шукати досконалість найвищу – безум’я!
Іван МАКСИМОВИЧ - Беріть мене, глибини, бо вас не збагнути!
Іван МАКСИМОВИЧ - Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її – поети.
Євген МАЛАНЮК - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі – Життя.
Євген МАЛАНЮК - Нація – це невсипуща внутрішня “боротьба” сил формотворчих і ідеотворчих з інертною масою (“більшістю”) етносу.
Євген МАЛАНЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духу й життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - Перегони в патріотизмі виявили культурне життя еміграції.
Юрій ШЕРЕХ
"Непророслі зернята", 1955 - Вітаймо ж цю добу колонізацій, добу нечуваних екстермінацій, талантів, партій, напрямків і сект, — добу, що ліквідує інтелект.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1967 - В зв'язку з цим історія України дістала дуже своєрідну інтерпретацію. Виходило, що на протязі багатьох століть український народ боровся головним чином..., проти власної національної незалежності. Що незалежне існування було величезним злом для нашого народу. І що, отже, всі ті, хто кликали його на боротьбу за національну незалежність, були... найлютішими ворогами українського народу.
Михайло Брайчевський
"Приєднання чи возз'єднання", 1960 - Різні бувають естафети.
Передають поетам поети
З душі в душу,
Із мови в мову
Свободу духу і правду слова,
Не промінявши на речі тлінні -
На славолюбство і на вигоду.
І не зронивши.
Бо звук падіння
Озветься болем в душі народу.
Ліна КОСТЕНКО
"Естафети", 1961
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
