Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Князі і судді не повинні піддаватись умовлянням про виправдання чи осудження.
Еврипід - Коли його спитали, який цар ліпший, відповів: "Який військо дарами набуває, ворогів вдячністю замирює, а слуг своєю кроткістю й любов'ю".
Олександр - Як не є шляхетніший за всих сущих під ним, хай не володарює.
Кір - Єство людське: завжди володарює над слабшими за себе, а від сильних хорониться.
Фукідід - Князю гідно три речі пам'ятати: перше – що людьми править, друге – що закон йому від Бога доручений, третє – влада ця тимчасова і зотліє.
Агафон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Доброго потрошки.
— Не все ж разом: хорошого по трошки. - Дайте мені, ще й дитині моїй.
- Обідре до шнурочка, до шерстиночки.
- Вовк, що спіткає, то зїсть (або: ще спіткає, то зїдає).
— Як вовк: що зустрів, то зїв. - Землю поїла б, якби могла.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.
- Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.
- Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.
- Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної зими.
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Справжній розум проявляється у вірності думки і легкості її висловлювання.
Олександр Поп - Старі дурні дурніші молодих.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Телеграфний стовп ніколи не зрозуміє принцип дії телеграфу.
Лех Собеський - Тупість дурнів завжди служить точильним каменем для дотепності.
Вільям ШЕКСПІР - У справі хитрості дурна людина обійде більш розумних.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо ваш чоловік тиняється, де попало, значить, від вас йому ще не перепало.
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо ваша дружина хоче навчитись керувати автомобілем, головне — не стійте на її шляху.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Якщо взяти «на трьох», а випити все самому, то чи отримаєш потрійне задоволення?
Віктор ІГНАТЕНКО - Якщо ви гадаєте, що про вас усі забули, спробуйте пропустити кілька платежів за комунальні послуги.
Роман КРИКУН - Якщо ви з жінками легко встановлюєте зв’язок, значить, маєте крутий мобільник.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній, Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. Леся УКРАЇНКА "Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати! Микола ВОРОНИЙ "Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху Всім, що рвуться весь вік до мети І вмирають на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|