Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем - Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь - Він побачив ворота Коринфу міцно зачиненими, сказав: "Чи жінки тут мешкають?"
Сократ - Могутність істинна – розум досконалий. Сила з розумом велику користь приносять тим, хто має їх. Без розуму ж тільки шкодить.
Сократ - Лакон, немічний тілом, на бойовище йшов. Спитали його:"Куди йдеш?" Відповів він: "За Батьківщину хочу вмерти".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не розтуляй рота, доки не визріє думка.
- Не так клятий, як дурний.
- Не ти тісто місив — не тобі й печене їсти!
- Немає таких трав, щоб узнати чужий нрав.
- Ні, вже як хто скаже, що "як у нас у Расеї" (тобто, як гарно), так слини в рот набери і ковтни.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бубонить, як чорт на коробці.
- Буде погода, як не потече з неба вода.
- Буде утіха, як з дірявого міха.
- Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
- Будь багата, як земля, весела, як весна, здорова, як вода.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Культурі можна і не платити, як порядній жінці.
Г. Малкін - Купи собаку — це єдиний спосіб купити любов за гроші.
“Пшекруй” - Курка це те, що необхідно яйцю для виробництва інших яєць Семюел Батлер
- Лабіринт — місце, де кожен може вибрати собі глухий кут по душі.
Юрій Базилєв - Лайка — компроміс між втечею і бійкою.
Фінлі Пітер Данн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З дитинства мріяв подивитись на людину, котра після прохання «Заспокойся!» справді заспокоюється. Мрія досі не здійснилася.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - З прожитих років найкраще запам'ятовуються хвилини.
Василь МОМОТЮК - З роками жінка може не пригадати, скільки тобі років, але яка в тебе пенсія, не забуде ніколи.
Віктор ІГНАТЕНКО - З роками приходить мудрість, але дурість, на жаль, не відходить.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - З усіх моїх найкращих друзів найкращий друг — це я.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Ми люди, що знаємо лиш землю!Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Дні числить Бог, а ми маємо лиш на голові те, аби їх прожити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля". 1902 - Панська ласка лише до порога, а там — "марш за двері".
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Світ для всіх. Для багачів і убогих.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|