Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.
Григорій СКОВОРОДА - Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА - Як лiки не завжди приємнi, так i істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА - Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється.
- Лізе як сатана.
- Лізе в очі, як сновида.
- Лізеш слотою. —... як слота.
— Не лізь в очі, як слота. - Лізе в очі, мов оса.
— Оце! так як та оса межи очі летить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дітей годувати, як складати.
- Діти маленькі, мов пташенята.
- Діти, мов соколята.
- Діти, як квіти: поливай, то ростимуть.
- Діти, як кукіль (такі малі).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Писали вдвох, а слави й на одного бракувало.
Еміль Кроткий. - Писання — це особливий тип розмови: говориш, і тебе не перебивають.
Жуль Ренар. - Писати — значить читати самого себе.
Макс Фріш. - Писати верлібром — все одно що грати в теніс із опущеною сіткою.
Роберт Фрост. - Писати завжди важко, і що важче, то краще виходить.
Лев Толстой.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Демократія — це коли влада народу перебуває під контролем олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли за кого не проголосуй, все одно правитимуть олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія в особливо великих розмірах.
Олександр ПЕРЛЮК - День Конституції — це свято всіх безправних.
Олександр ПЕРЛЮК - Депутати — не раби: рабів купують за копійки, а депутатів — за мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Весно — слов'янко синьоока,
тобі мої пісні складаю! Вода шумить у сто потоках, що з дна сріблистим мохом сяють. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "До весни", 1934 - На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці. Смолиста ніч і день смуглявий, немов циганка на лиці. Розсміяні палкі потоки, немов коханці до дівчат, злітають до долин глибоких, що в сивій мряці тихо сплять, і куриться із квітів запах, немов з люльок барвистих дим. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна! Плету пісні на веретені про молодість, що промина. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля. Богдан Нижанківський "Ясніє день...", 1942
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|