Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бери вершину і матимеш середину.
Григорій СКОВОРОДА - З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Гуртом і батька добре бить.
- Дай серцю волю — заведе в неволю.
- Де багацько господинь, то ту хату хоч закинь.
- Де люблять — не части; де не люблять — не ходи!
- Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розумний, як Сидорова коза.
- Розумний, як твого батька діти.
- Розумний, як Федькова кобила.
- Розходився, як драний постіл.
- Розходився, як холодний самовар.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Шизофренія може бути неминучим наслідком грамотності.
Маршалл Маклюен - Школа готує нас до життя, якого не існує.
Альберт Камю - Що ви повинні зробити — так це створити чудовий продукт або сервіс з метою змінити світ.
Гай Кавасакі - Що ми думаємо, що знаємо і у що віримо, в результаті не так вже й важливо. Єдине важливо — що ми робимо.
Джон Раскін - Що таке час? Я знаю відповідь. Але якщо я захочу пояснити це іншому, тоді відповіді я не знаю.
Блаженний Августин
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Говорити про себе погано – спосіб похвалити себе.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо ви вирішили когось похвалити, не робіть це наполовину.
Володимир ЧЕРНЯК - Завжди приємно, коли тебе хвалять ні за що; коли хвалять за заслуги – сумно.
Володимир ЧЕРНЯК - Ті, хто говорить про нас погано, роблять це добре; ті ж, хто говорить про нас добре, роблять це погано.
Володимир ЧЕРНЯК - Будь ввічливим – поступись іншому місцем подвигу.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чому ж ми, прокляте покоління,
чому ж ми не можемо ніяк зійтись, не можем стати до роботи і оновити землю? Павло ТИЧИНА "В космічному оркестрі". 1921 - Я молодий і чистий,
Як вічність, молодий. Дорога колосиста Звивається, мов змій. Максим РИЛЬСЬКИЙ "Я молодий і чистий...", 1922 - Брешете ви, кому ясно усе!
Перед мрією всі ми ниць! Дні! Який це музей Дрібниць. Євген ПЛУЖНИК "Дні", 1924 - Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із "Просвіти" на великий тракт прогресу.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Камо грядеши.
Микола ХВИЛЬОВИЙ Назва збірки памфлетів, 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|