Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А) - Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що йде правий. Але він правий, коли слова його і звершення збігаються.
Велесова Книга (2) - Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН, Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Зуб за зуб стялися.
— ... затялися. - Заварив кашу добру.
— Ну так заварив кашу. - Наварив каші, та й не зїсиш.
- Наварив юшки — нехай хлищуть.
- Нарощиняв, а чим замісити!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Хлопець, як орел.
- Хлопець, як явір.
- Хлоп'ята, як голуб'ята.
- Хлюпочеться, як качка.
- Хлюпочеться, як риба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Хороший учитель може навчити інших навіть тому, чого сам не вміє.
Тадеуш Котарбіньський (1886 — 1981, польський філософ) - Хто в учнях не бував, той вчителем не буде.
Боецій дакійський (1230—1284, французький філософ) - Шкільні вчителі володіють владою, про яку прем’єр-міністри можуть тільки мріяти.
Уїнстон Черчілль (1874—1965, англійський державний діяч) - Що може бути чесніше і благороднішим, як навчити інших тому, що сам найкращим чином знаєш?
Марк Фабій Квінтіліан (близько 35 — близько 96, давньоримський оратор) - Що переварили вчителя, тим харчуються учні.
Карл Краус (1874—1936, австрійський письменник)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Добрий сторож краде без сторонньої допомоги.
Леонід ЗАБАРА - Довкілля — ліс кілків після приватизації.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Доля стоматолога — все життя заглядати комусь у рот.
Юрій РИБНИКОВ - Доля сучасної жінки: до 30 років доводити, що ти вже доросла, після 30 — що ти ще молода.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Еволюція українського політика: прийшов, побачив... перебіг в іншу партію.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- А на громаду хоч наплюй!
Вона — капуста головата. Тарас ШЕВЧЕНКО "Хіба самому написать...", 1849 - Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. Хоч доведеться розп'ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило. І на Украйні понеслось, І на Україні святилось Те слово, божеє кадило, Кадило істини. Амінь. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Тарас ШЕВЧЕНКО "Подражаніє 11 псалму", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|