Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А) - Муж правий, ідучи додому, не тоді, коли говорить, що йде правий. Але він правий, коли слова його і звершення збігаються.
Велесова Книга (2) - Найгірший космополітизм є той, що ми його відкидаємо та заперечуємо – це християнський космополітизм, який визнають так звані «націоналісти»... Але ж для «націоналістів» – Рим є сіллю світу і завершенням історії на Землі. Патріархат, чи ні – Рим був для них і буде здійсненням «Царства Божого на Землі» через духову підлеглість папі Римському. А цей космополітизм заперечує Націю.
Володимир ШАЯН,
Віра Предків Наших - Наші жерці знання берегти речуть, а вони украдені від нас. І не маємо їх нині, ніби без заборола нашого, і боїмося, що так і лишимося невігласами до кінця, не знаючи звідки ми.
Велесова Книга (6-Д).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не знає він козацьких жартів.
- От тобі й швець, — якщо не хотіла доброго чоловіка мати.
- От тобі, Савка, булавка! (Ходив розбійник Савка з булавою, та й піймався. Кажуть до ледачого, як докотиться до біди. — Як кінця не вивелось).
- Носив вовк овець, — понесли вже і вовка.
- Дали зілля від похмілля. Бий забий на нього.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сонце усміхається, наче дівчина весною.
- Сопе, як ковальський міх.
- Сопе, як у мішку.
- Соромливий, як дівчина.
- Спарився, як на окропі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми є рабами законів, щоб бути вільними.
ЦИЦЕРОН - Можна покинути домівку, але не Батьківщину.
Азерб. - Моя батьківщина там, де моя бібліотека.
Еразм РОТТЕРДАМСЬКИЙ - Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
Януш КОРЧАК - Нація лише в тому випадку має характер, якщо вона вільна.
Сталь
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніщо так люди не оббріхують, як правду.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нову історію творять старі міфи.
Володимир ШАМША - Ну й фрукти ж ми: даємо чиновникам всі соки з себе вичавлювати.
Флоріан БОДНАР - Овець стрижуть за будь-якої форми власності.
Володимир ШАМША - Однією із суттєвих особливостей «споживчого кошика» є те, що його вміст визначають ситі, а не голодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- ...Хама, самовдоволеного і розперезаного, обтяженого рабським комплексом зневаги до слабших і залежних, позбавленого моральних обов'язків, — не дай, Боже, наділити його силою, правами і владою пана.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді.
Боцман каже капiтановi:
– Слухай, капiтане, давай вип’ємо.
Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу.
Вiн пiднімає пляшку і каже:
– Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам!
То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
- То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
