Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли бачиш мудру людину, подумай про те, щоб уподібнитися їй. Коли бачиш людину, що не має мудрості, зваж свої власні вчинки.
ПІФАГОР - Коли в державі смута — виникають вірнопіддані.
Лао-ЦЗИ - Коли ви прагнете до найвищого статусу, почесно досягти другого або навіть третього місця.
ЦИЦЕРОН - Коли дух коливається, можна будь-якою малістю схилити його в ту або іншу сторону.
Теренцій Публій - Коли море спокійне, усякий може бути керманичем.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як напився медовухи, то пов’яли лиця й вуха.
- Як ситий, то й на мед не дивиться.
- Яка матка, такі й бджоли: ті кусають, а ті в поле.
- Якби кум та ще й з медом прийшов.
- Якби не трутні, то й в колгоспі щось було.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вилилась вода, як дівоча ласка.
- Вилилась у матір, як з воску.
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Окрiм вищої освiти потрiбно мати хоча б середню кмiтливiсть.
Н. Леонов - Окраса глибоких думок — яснiсть.
Люк де ВОВЕНАРГ - Окрема людина — це людина бажань, і тому найперша потреба моралі й суспільства — дисципліна.
Р. Арон - Окрема людина — це стислий етюд всього людства.
Стефан Цвейг - Опиратися можна тільки на те, що має опір.
СТЕНДАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ніхто не працює, всі виводять країну з кризи.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто не працює, всі зайняті служінням Батьківщині.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто так не заважає служити Вітчизні, як правоохоронні органи.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніщо так не втамовує духовний голод, як пишний обід.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніщо так не наближає старість, як молодість.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов, Очі в мене — два свічада І палка татарська кров. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934 - Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо У вікна місяць — чару келих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|