Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни".
Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон - Цей Леонід Лакедемонський, що мало мав воїнів, все ж йшов на персів, і хтось спитав його: "Як з військом малим йдеш на таку силу?" Відповідав: "З малим іду, але з тими, хто хоче, і достатніми для битви".
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Великий, як ломака, а дурний як собака.
- Високий, як дуб, а дурний як пень.
- Великий як світ, а дурний як кіт.
— ... як сак.
— як чіп.
- Високий як тополя, а дурний як фасоля.
- Високий до неба, а дурний як треба.
— Виріс до неба, а дурний як не треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Спішить, як німий на суд.
- Спокійний, як порося в мішку.
- Справний, як віл до корита.
- Спритна, як муха в сметані.
- Спритний, як в'юн.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слово не має одного певного значення. Воно — хамелеон, у якого щоразу виникають не тільки різні відтінки, але й різні барви.
Юрій Тинянов. - Слово своє буду гострити на кремені моєї душі.
Василь Стефаник. - Слово формує світ. Спотворене слово — спотворює його.
Павло Мовчан. - Словом можна образити, словником — прибити.
Дон-Амінадо. - Слову — свободу, свободі — слово!
Володимир Черняк.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Зупинись, політпроцес, ти жахливий!..
Олександр ПЕРЛЮК - Й бандити цілі, й правоохоронці ситі.
Олександр ПЕРЛЮК - Капіталізм — це комунізм для олігархів.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен має право не лише на помилку, а й на те, аби подати після неї у відставку.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен політик говорить те, що хочуть почути люди, думає так само, як його партійний бос, а чинить так, як вигідно йому самому.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові
тебе несе до вічних стратосфер.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія:
Кладе вінок на щедрий сплет коси
І зором воскрешати світ уміє.
Олег Зуєвський
"Отут їі...", 1958 - З таверн млосно клубиться сопух,
пересочений вишумом пива і сечі,
заялозений похіттю й потом
засмаглих і звинних тіл.
Вадим ЛЕСИЧ
"Гарлем",1960 - Ще хлюпочуть шептаннями — вина.
Виноградними плямами — ночі,
і круглявіють бедра в невинності
спрагою видив дівочих.
Вадим ЛЕСИЧ
"Кінець літа", 1965 - Ми вдвох, колись,
гасили сонце
і поцілунками
в далеку праніч
засвічували зорі.
Юрій КОЛОМИЄЦЬ
"Лесі", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
