Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чим більше ми щось ігноруємо, тим більше ми його боїмося.
Лівій - Чим менше людині потрібно, тим ближче вона до Бога.
СОКРАТ - Чим хто значніший, тим менше може собі дозволити; що в пересічній людині вважають дратівливістю, те в людині, що має владу в своїх руках, вважатимуть жорстокістю і тиранством.
Юлій ЦЕЗАР - Чого не слід робити, того не роби навіть у думках.
ЕПІКТЕТ - Шлюб, якщо вже говорити правду, зло, але зло необхідне.
СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні стежини, ні слідини — і кіт не валявся.
- Ні стругане, ні тесане.
- Ні удою, ні убою.
- Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець.
- Ні швець, ні кравець, ні на дуду грець.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дбає, як пес за п'яту ногу.
- Два білих, а третій, як сніг.
- Двері, наче в стайні.
- Делікатний, як панський хорт.
- День, неначе рік.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Загалом же мої діти не їдять нічого, що не танцює по телевізору.
Емма Бомбек. - Загалом роман редакторові сподобався. Він тільки запропонував замінити ревнощі змаганням.
Еміль Кроткий. - Загальна сума ідей літературного твору є результат множення, а не додавання.
Карл Краус. - Загальний закон — це свобода, що закінчується там, де починається свобода іншої людини.
Віктор Гюґо. - Загальники — це інваліди істини.
Адріан Декурсель.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Безсердечним інфаркт не загрожує.
Роман КРИКУН - Більшість чоловіків знають свою половину, і мало хто з них — цілу.
Флоріан БОДНАР - В одних країнах закони не дають громадянам померти, а в інших — жити.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Важкий характер? А що, його зважували? Василь МОМОТЮК
- Ввічливість не так впадає в очі, як її відсутність.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались. А тим часом дорогії Літа тії молодії Марне пронеслись. Тарас ШЕВЧЕНКО "І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Тарас ШЕВЧЕНКО "У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою Старії очі веселю. Тарас ШЕВЧЕНКО "І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Степан РУДАНСЬКИЙ "Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі... Повій, вітре, з полуночі! Степан РУДАНСЬКИЙ "Повій, вітре, на Вкраїну", 1856
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|