Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Є деяка насолода й у сльозах.
Овідій - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- До вбогого йди сорочки позичати, а до богатого ніколи не йди.
- Не той убогий, що мало має, а той, що багато жадає.
- Не той бідний, хто хліба не має, а той — хто душі.
- То чорт бідний — що душі нема.
- Поможи Боже, богачу к рогачу, а бідному в дітях. (Жартують, розказуючи про бездітного богатиря, та багатодітного бідного).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, наче чорт греблею.
- Крутиться, наче чорт перед хмарою.
- Крутиться, як білка в колесі.
- Крутиться, як вихор на дорозі.
- Крутиться, як вівця.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Досить вважати себе рабом, щоб бути ним.
Ален (1868-1951), французький літературний критик і філософ - Деяким людям їхне багатство тільки й приносить, що страх його втратити.
Антуан де Рівароль, “Філософські думки та фрагменти” - Друг при владі — загублений друг.
Генрі Брукс Адамc - Дуже часто ми обманюємо населення. Ну, не ми, а держава.
Володимир Путін - Дурість в минулому рідко розкриває очі на дурість в сьогоденні.
Клод Адріан Гельвецій (1715-1771), французький філософ-просвітитель
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Іноді здається, що закони пишуться для тих, хто прекрасно обходиться без них.
Володимир ШАМША - Інтернацiоналiзм — це добре, але коли за ним не криється iмпернацiоналiзм.
Ростислав ДОЦЕНКО - Істерично тримається за минуле — лише iсторично минуле.
Ростислав ДОЦЕНКО - Істина конкретна. Істина – національна.
Валентин МОРОЗ - Істину відкривають, брехню викривають.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гори мої високії,
Не так і високі,
Як хороші, хорошії,
Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848 - За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило!
Як ігри вод, плине тут час,
Свобідно, шумно, весело.
Микола Устиянович
Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся;
Дивлюсь на сади зелені,
Та й не надивлюся.
Пантелеймон КУЛІШ
"Lago Маggirе", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
