Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожен нещасливий настільки, наскільки вважає себе нещасливим.
Луцій Анней СЕНЕКА - Кожній людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властиво бути впертим у своїй помилці.
Арістотель - Кожному — своє.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Коли бачиш мудру людину, подумай про те, щоб уподібнитися їй. Коли бачиш людину, що не має мудрості, зваж свої власні вчинки.
ПІФАГОР - Коли в державі смута — виникають вірнопіддані.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти.
- Брехати — не ціпом махати.
- Брехня на столі, а правда під порогом.
- Брехнею світ живе. Брехливу собаку дальше чути.
- Нема того дерева, щоб на ньому якась птиця не сиділа — нема того чоловіка, щоб хоч трошки не збрехав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дурний, як довбня.
- Дурний, як колесо.
- Дурний, як корок.
- Дурний, як миколаївський чобіт.
- Дурний, як обух.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли гадюка хоче вжалити жартома, вона не знає, що їй робити з надлишком отрути.
Жульєн де Фалькенаре. - Коли газетярі не дбають про те, щоб дописувач висловлювався по-своєму, то він у них говорить фальшиво.
Дем'ян Григораш. - Коли говориш саму тільки правду, людям здається, що їм чогось не договорюють.
Борис Крутієр. - Коли графомана запитали, що важче писати, вірші чи прозу, він відповів, що найважче нічого не писати.
Олександр Ботвинников - Коли закінчилися жарти, висохли як поняття, бо жартом стало неможливо виправити дійсність, слово здалося — почалися приколи.
Віктор Єрофєєв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Навіщо працювати, якщо можна працювати нардепом?
Олександр ПЕРЛЮК - Навіщо слова, коли ти розмовляєш із жінкою?
Олександр ПЕРЛЮК - Надприбутки олігархів — ось соціальна база наших злиднів!
Олександр ПЕРЛЮК - Назад дороги немає, та чи нам боятися бездоріжжя?
Олександр ПЕРЛЮК - Найбільше мають на тому, що продають за безцінь.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Козаченьку,
Бурлаченьку,
Зелений барвіноньку!
Сватай мене дівчиноньку!
Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ
"Вивідка", 1834 - Заведу тя, мій миленький,
В тую світличеньку,
Обійму тя, поцілую,
Пригорну к серденьку.
Іван ВАГИЛЕВИЧ
"Жулин і Калина", 1837 - Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
