Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА - Звичайно, з нового поняття у головi мандрiвника повинно виникати бажання.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кожний дубок хвалить свій чубок.
- Краще почервоніти, як посиніти.
- Ласкаве слово, що весняний день.
- Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
- Назвався грибом – лізь у кошик.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пройшли літа із світу, як листя із дерева.
- Пройшли мої літа, як вітри круг світу.
- Пройшов вік, як батогом ляснув.
- Пропав, як з мосту впав.
- Пропав, як здимів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ламають шию й лавровим вінком.
Юрій Базилєв. - Лапки — для ідіотів.
Михайло Свєтлов. - Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш.
Іван Котляревський. - Лебедина пісня.
Езоп. - Легким здається слово тому, хто його кине, але важким тому, в кого влучить.
Бальтасар Ґрасіан.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- З виду наші солов’ї наче й не схожі на розбійників, а як усе просвистіли!
Борис РЕВЧУН - З віком все більше розумієш, чого хоче жінка, і все менше розумієш її.
Віктор ІГНАТЕНКО - З коханкою хочеться почуватися і красивим, і розумним, і багатим. А з дружиною вільним.
Віктор ІГНАТЕНКО - З легкої руки боксера завдавалися важкі удари.
Віктор ІГНАТЕНКО - З миру по нитці — голому мотузка.
Валерій ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Роль мистецтва — може, єдина його справжня роль — показувати людям їх майбутнє.
Юрій ШЕРЕХ "Зустрічі з Заходом", 1950 - Українське відродження XIX сторіччя проходило під знаком літератури й слова. Осередком українськості було слово. Перші парості руху не були політичними.
Юрій ШЕРЕХ "Так було чи так мало бути", 1952 - Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак "Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ "Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом. Твої слова — глибока стежка, якою часом проходить Бог. Женя Васильківська "Поет", 1959
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|