Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Проміняв бика на індика.
- Простягай ніжку по своєму ліжку.
- Раз на віку спіткнулася, та й то люди побачили.
- Робиш добро — не кайся, а робиш зло — на зло й сподівайся.
- Розсуньтеся, чирячки, хай болячка сяде.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розносився, як чорт з бубном.
- Розпаливсь, як жаба на каченята.
- Розпатлана, як овечка.
- Розплакався, як мала дитина.
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Газета — це друкований орган, що не бачить межі між падінням велосипеда і крахом цивілізації.
Джордж Бернард Шоу. - Газета без паперу й без відстаней.
Володимир Ленін. - Газета більше тішиться одним грішником, який перерізав горло своїй коханій, ніж дев'яноста дев'ятьма праведниками, які вступили в шлюб і живуть довго й щасливо.
Алан Патрик Герберт. - Газета, виходячи дуже швидко, цікава навіть своїми помилками; енциклопедія ж, виходячи надзвичайно повільно, не цікава навіть своїми відкриттями.
Гільберт Ґільберт Честертон. . - Газета привчає читача роздумувати про те, чого він не знає, і знати те, чого він не розуміє.
Василь Ключевський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Заздрість тоді буває, коли в одного — манія величі, в іншого — переслідування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Засівайте розумним, добрим, вічним...
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Захоплення житла зазвичай розпочинається з охорони родинного вогнища.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Золоте весілля — це коли все життя лаються і б’ються, але не розлучаються.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Зрадники особливо огидні, якщо зраджують «колег»-зрадників.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. Іван ФРАНКО "Зів'яле листя" ("Епілог"), 1896 - Я не тебе люблю, о ні,
Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію. Іван ФРАНКО "Я не тебе люблю, о ні...", 1896 - Широке море, велике море,
Що й кінця не видати, Та в моїм серці ще більше горе: Я навік її втратив. Іван ФРАНКО "Зелений явір, зелений явір... - Не дивися на місяць весною, —
Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Леся УКРАЇНКА "Романс", 1897 - Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса,
Небезпечне оружжя — жіноча краса. Іван ФРАНКО "Притча про красу", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|