Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не будуйте на пiску. I линула злива, i розлилися рiчки, i буря знялася й на дiм отой кинулася - i вiн упав, i великою була та руїна його.
Євангеліє від св. Матвія - ...Зостав мертвим ховати мерцiв своїх.
Євангеліє від св. Матвія - Лiкаря не потребують здоровi, а слабi.
Євангеліє від св. Матвія - До одежi ж старої нiхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збiжиться вона, i дiрка стане ще гiрша. I не вливають вина молодого в старi бурдюки, а то бурдюки розiрвуться, i вино розiллється; а вливають вино молоде до нових бурдюкiв, - й одне й друге збережене буде.
Євангеліє від св. Матвія - Жниво справдi велике, та робiтникiв мало; тож благайте господаря жнива, щоб на жниво своє вiн робiтникiв вислав.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Голод — не тітка, а лютої мачухи лютіший.
- Голод — не тітка, найми — не свій брат.
- Голод добру не вчить.
- Голод, то наймудрiша кухарка.
- Голодна кума, як нема пшона. Чорний мак, та смачний, а редька біла, та гірка.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вік наш, як година.
- Вік пройшов, як батогом ляснув.
- Вік прокалатала, як у ніг уклала.
- Вік, як у зайця хвіст.
- Вільний, як вітер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мова — це середовище, в якому об'єднуються "Я" і світ.
Ганс Ґеорґ Ґадамер. - Мова Богів афористична.
Андрій Коваль. - Мова довга не є добро.
Данило Заточник. - Мова за самою суттю є двозначною.
Жак Лакан. - Мова ЗМІ періоду інформвійн. Зі спогадів про початкову школу: "В той період моя успішність стабілізувалася на позначці "4".
Владімір Вішнєвській.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Доконавши людину, хвороба і собі підписує вирок.
Дмитро АРСЕНИЧ - Знайдений ідеал втрачає привабливість.
Дмитро АРСЕНИЧ - Грішник розкаюється, щоб звільнити душу для нових гріхів.
Дмитро АРСЕНИЧ - Лестощі – це словесний хабар.
Дмитро АРСЕНИЧ - Лякаються грому, хоч вражає блискавка.
Дмитро АРСЕНИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І досі сниться: під горою,
Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Тарас ШЕВЧЕНКО "І досі сниться: під горою...", 1850 - Минули літа молодії,
Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...",1860 - Юность моя веселая,
Куди ся поділа? Як ласточка крилатая, Куди полетіла? Олександр Духнович "Дума", 1863 - І ізнов душа буяє,
І ізнов у серці літо, І ізнов там сонце сяє І цвітуть надії-квіти. Василь МОВА "До Олени Пчілки", 1886 - Вийду я в поле. Може ще вбита
Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо шепче, спить гай. Василь Щурат "Вийду я в поле...", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|