Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Березнева вода — цілюща.
- Березневе сонце квітки не зв'ялить.
- Бере, як багатого за живіт.
- Бери сани — то поїдеш до Оксани.
- Бистра вода як надійде, так і перепаде, а тиша — шумить і шумить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розумний, як твого батька діти.
- Розумний, як Федькова кобила.
- Розходився, як драний постіл.
- Розходився, як холодний самовар.
- Розходилась, як квочка на яйцях.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Містика — захоплення таємничістю природи, а не політичний клерикалізм.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найперша сутність пізнання — сумнів.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Розумний цар використає й чужого розвідника.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Правило сильних світу цього: вони нікому не простять розуму, бо добре знають — розумні підлабузниками не стануть.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Якщо політика — регулятор суспільного життя нації, то література — той же регулятор мовлення народу.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Варто тільки дотепному посміятися з одного боку справи, як слідом за ним тупіший і дурніший глузуватиме з усіх боків справи.
Микола ГОГОЛЬ - Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра.
Микола ГОГОЛЬ - Якщо навіть трапиться розгніватись на когось, тоді розгнівайся і на себе самого.
Микола ГОГОЛЬ - У глибині холодного сміху можуть віднайтися гарячі іскри вічної могутньої любові.
Микола ГОГОЛЬ - Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
Микола ГОГОЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915 - Я знов один, я знов один
Ніхто питать мене не стане, Ніхто питать мене не стане, Ніхто у душу не загляне — Я знов один. Микола ФІЛЯНСЬКИЙ "Я знов один", 1917 - Чорна нічко, заглуши
Всі страждання на душі. Григорій ЧУПРИНКА "Ніч", 1918 - Як пес голодний, кинутий і гнаний,
Блукаю я по вулицях чужих... Олександр ОЛЕСЬ "Як пес голодний, кинутий і гнаний...", 1926 - Такий я ніжний, такий тривожний,
моя осінняя земля. Навколо вітер непереможний реве й ґуля... Володимир СОСЮРА "Такий я ніжний, такий тривожний...", 1928
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|