Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Правління є виправлення. Хто ж посміє не виправитися, коли виправитесь ви самі?
КОНФУЦІЙ - Прагнучи до щастя інших, ми знаходимо своє власне.
ПЛАТОН - Прагнучи малого здобуваєш, прагнучи многого — впадаєш в оману.
Лао-ЦЗИ - Прекрасне не довговічне.
Гомер - Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
Марк Тулій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чисте сумління і в громовицю спить.
Англ. - Чоботарева жінка й ковалева кобила завжди босі.
Югосл. - Чого око не бачить, того серце не пам'ятає.
Франц. - Чолвік без дружини — подорожній на глухій стежині.
Інд. - Чоловік — вогонь, а жінка — ціла пожежа.
Рум.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стогне, як старий дід.
- Стоїть біла, як крейда.
- Стоїть висока та худа, як циганська голка.
- Стоїть гарний, як соняшник у цвіту.
- Стоїть над душею, наче осавула.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Літав на крилах кохання, поки вони не згоріли на домашньому вогнищі.
Юрій Рибников - Можливо, кохання й, справді, хвороба, але, на жаль, не заразна.
Жарко Петан - Не любити жінок –злочин. Любити –покарання.
NN - Справжнє кохання схоже на привид: усі про нього говорять, але мало хто його бачив.
Франсуа де Ларошфуко - У коханні головне – несподівано з?явитися й вчасно зникнути.
Теодор Драйзер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найчастіше доля посміхається нам услід.
Андрій КОВАЛЬ - Бог – головний архітектор Світобудови, а Диявол – генеральний підрядник.
Андрій КОВАЛЬ - Багато чортяк були янголятками в дитинстві.
Андрій КОВАЛЬ - Філософія, викладена в афоризмах, – неспростовна.
Андрій КОВАЛЬ - Радість життя пізнається через перемоги, правда життя – через поразки.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
