Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон - З демократії народжується тиранія.
Платон. - Займи мiсце нижче, нiж тобi належить. Краще, якщо тобi скажуть — зiйди вище, нiж — зiйди вниз.
Талмуд. - Закон і влада безперечні для громадянина.
Арістотель. - Закони повинні викорінювати вади і насаджувати доброчинність.
Цицерон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вдача — собача, натура — вовча.
- Вдень від спеки ховається, увечері — від комарів.
- Вдень працювати нудно, а вночі — кусаються комарі.
- Вдень скіпку світить, а вночі тіні шукає.
- Від порога хату мете, а в казані млинці пече.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вранці трава пахне сильніше звичайного - на дощ.
- Горіхів та жолудів багато, а грибів мало - зима буде сувора.
- Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозяна.
- Горобина, калина, чорна бузина достигли рано - чекай лютої і сніжної зими.
- Грибів уродило багато - зима буде тепла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто побував на чужині, стає добрішим.
Перське прислів'я - Хто по-справжньому вільний?
– Той, хто не раболепствує власним пристрастям і чужим забаганкам.
Глінка - Чим більше ми будемо націоналістами, тим більше ми будемо європейцями (вселюдьми).
Достоєвський - Щоб свободою можна було володіти, її теж слід обмежити.
Бьорк - Я почуваю себе вдома в усьому світі, де є хмари, птахи і людські сльози.
Люксембург
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Людськії шашелі. Няньки, Дядьки отечества чужого!
Тарас ШЕВЧЕНКО - Мав дах над головою. Поки той не поїхав.
Юрій БЕРЕЗА - Маєш золото — ще не багатство, не маєш совісті — уже бідність.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Мало бути на правильному шляху, треба ще й розвинути потрібну швидкість.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Мало нас, та се – дарма;
Міцна віра рушить скали...
Тим загибелі нема,
Кому світять ідеали!
Павло Грабовський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911 - Я цілуватиму вустонька гожі,
щоб загорілись,
щоб зашарілись,
наче ті квітоньки з дикої рожі!
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
