Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Звичайно, кожного свiту машина має своє небо з пливучими в нiм планетами.
Григорій СКОВОРОДА - Здоровий та чистий смак усiм задоволений, а засмiчене горло без мiри i смаку жере.
Григорій СКОВОРОДА - Частки розбитого дзеркала всi однаково лице вiдбивають.
Григорій СКОВОРОДА - Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу
Григорій СКОВОРОДА - Насiння лихих справ – хi думки.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Стало на рибу, стане (або:вистарчить) і на юшку.
- Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку.
- Колись і на моїм подвірї буде болото (худоба, а від неї і гній).
- Колись і в моє віконце засвітить сонце.
— Колись таки діждемось сонця в віконце.
— Колись і перед моїми ворітьми сонечко зійде.
— Ще і на моїх воротях сонце засвітає.
- Колись і на нас сонечко гляне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Скаче, як теля на мотузку.
- Скиглить, мов кривий цуцик.
- Скиглить, як собака.
- Скиглить, як чайка.
- Скорчився, як циганський батько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Здебільшого протоптані стежки прямують в нікуди Перший закон протоптаних стежок.
- Здоровий глузд — геній людства.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Здоровий глузд — це сукупність переконань, набутих до вісімнадцятирічного віку.
Альберт Ейнштейн. - Зірки не плачуть.
Мей Вест. - Зірок з неба не хапав, підбирав ті, що впали.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Є й такі: не найде толку – буде тихо;
Не найде ж точки – лихо!
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Поки багат,
То поти й сват.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Сова хоть спить, та кури бачить.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889) - Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко,
А стане за плечима, –
У всіх нас страх з великими очима.
Левко Боровиковський (Байкар, поет; 1806 – 1889)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1848 - Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...",1845 - Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Церков-домовина
Розвалиться... і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Стоїть в селі Суботові...", 1845 - Я в чужині загибаю,
По чужині блуджу,
За своєю родиною
Білим світом нуджу.
Яків ГОЛОВАЦЬКИЙ
"Туга за родиною", 1846
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
