Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр - Наскільки образиш, настільки маєш змогу милістю віддати, та не даєш.
Олександр - Добро творити краще, ніж брати, і милостиня чесніша, ніж набування.
Олександр - Якщо нагодуєш убогого, вважай, себе нагодував. Таку властивість ця річ має: те, що ми даємо, до нас повернеться.
Златоуст - Коли хтось жалівсь йому, що на суді неправого підтримували, він відповів: "Невинні захисту не потребують".
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Від лихого довжника бери і половину.
- Від злого давця бери і капця.
- Давний довг, лучше знахідки.
– Як хто довг віддасть, то так як нахідка.
- Як напоминати, то лучше подарувати.
- То мені винно, і то мені винно: якби віддало, купив би село.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
- Жахається, як чорт хреста.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Совість — це емоційний страж переконань.
Василь Сухомлинський. - Сократ задавав стільки запитань, що обурені мешканці Афін примусили його випити отруту. Король Лір запропонував своїм донькам анкету, внаслідок чого він і всі його доньки загинули жахливою смертю.
Роберт Лінд. - Сокровенну суть, ефективність журналістики можна визначати за багатьма критеріями. Однак усі вони фокусуються у найвластивішому вимірі — чи людина стає кращою внаслідок інформаційно-публіцистичної діяльності мас-медіа?
Йосип Лось. - Сонети від безсоння.
Андрій Крижанівський. - Сором'язливі продають совість, за що купили.
Юрій Базилєв.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- А може, вже час спитати з тих, хто ні з кого ні за що так і не спитав?
Олександр ПЕРЛЮК - А може, свобода півслова ще й вигіднiша: на вдвiчi довше її вистачить?
Ростислав ДОЦЕНКО - А судді хто? А прокурор їх знає...
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - А телефонне право тепер стало мобільнішим.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - А ти хто такий, що не бажаєш бути козлом?!
Олександр ПЕРЛЮК.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!"
Чи живе ж воно у тебе,
Безталанний люде?
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати!
Пантелеймон КУЛІШ
"Старець", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
