Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій. - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань. Конфуцій. - Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дівка — як Говерла, аж небо підперла.
- До балачки — як кухар до хрону, до діла — як глухий до грому.
- До готової колоди добре і жар пригрібать.
- До кужеля нездужала, а чарочку подужала.
- Доки не поберуться — любляться, а поберуться — чубляться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зима засніжена - літо дощове.
- Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
- Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зимою добре, а літом ще краще.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Освіта так сильно змінює людей, що освіченим людям здається, ніби вони об’єктивні.
Ноам Хомський - Основна ідея — померти молодим якомога пізніше.
Ешлі Монтегю - Основна ознака мудрості — терпимість до недоліків інших людей.
Конфуцій - Ось нова духовна практика для вас: не приймайте ваші думки занадто серйозно.
Екхарт Толле - Пам’ять про подію не є достатнім доказом того, що вона сталася насправді.
Хуан Хосе
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ледарі байдужі до щедрих дарів природи.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Більше очікуймо майбутнього добра, ніж біймося прийдешнього лиха.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Більше лихо зловживати обдаруваннями, ніж їх не мати.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Володіння тим, чого бажаєш, є найвищим щастям.
Феофан ПРОКОПОВИЧ - Всі прагнуть навчати інших, а самі не хочуть вчитися.
Феофан ПРОКОПОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна. Володимир СОСЮРА "Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО "Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943 - А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Євген МАЛАНЮК "Мушу випити...", 1954 - Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль. Припонтійським степам породи степового Месію, Мадонно Диких Піль! Євген МАЛАНЮК "Між нарцисами...", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|