Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Поради інше є не що як брак розуму. Бо не відаючи, що робити маємо, а чого не маємо, потребуєм поради.
Аристотель - Рівними перед очима моїми, царю, здаються, й ті, хто добре мислить, й ті, хто промовця, що добре говорить, здатен вислухати.
Геродот - Рече Господь: "Кожний, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той вже вчинив перелюб з нею у серці своїм".
Євангеліє - Якщо серце моє звабилось жінкою одруженою і сиджу я під дверима її, то хай і моя дружина жаданою іншому буде.
Йов - Утримується від пороку не той, хто з ним назавжди розлучається, а той, хто потребує пороку, обмежуючи себе.
Отак і стерновий чи кіннотник не той майстерний, хто переміщується, а той, хто вчасно переміститься куди захоче. Аристіп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Щоб я жила, що правда! Щоб я так на світі була!
- Хай у мене духу не буде! Та хай в мене стільки болячок!
- А щоб же я тричі ляхом став!
- Щоб я до світа сонця не бачив! Щоб нас живих земля пожерла.
- А щоб мене до вечора на лаві положили.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Думка, як той ворон кряче.
- Дурна, аж носом баньки дме.
- Дурна, як овечка — не скаже ні словечка.
- Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
- Дурне, як сало без хліба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Несподіване вторгнення краси. Ось що таке життя.
Сол Беллоу - Неспокій є наслідком неправильного використання уяви.
Ден Задр - Неуважність — це заперечення життя, миєш ти вікна або намагаєшся написати шедевр.
Надя Буланже - Нехай моє мовчання стане більш точним.
Теодор Ретке - Ні, — відповів Заратустра, — я не подаю милостині. Для цього я не досить бідний.
Фрідріх Ніцше
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо чиновник на тебе вже дивиться зверхньо, то так і знай: він не тільки надійно присмоктався до державного корита, а вже й двома ногами у ньому.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Якщо чоловік із радістю віддав дружині всю зарплату, то це означає, що в його «заначці» додалося стільки ж.
Василь КУРОВСЬКИЙ - — Ура!!! Канікули!!! — радісно стрибаючи по кімнаті й розмахуючи щоденником, кричать батьки першокласника.
Наталія ІВАНКІВ - «Є брехня, є велика брехня і є статистика», — сказав Марк Твен. Розумний був чоловік, а у політтехнології нічого не тямив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - «Усі ми люди», — виправдовують себе ті, хто чинить не по-людськи.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Краю мій рідний, зневажений краю!
Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадаю, - Горе моє! Микола ВОРОНИЙ "Краю мій рідний!..", 1908 - Мій рідний край такий веселий,
Мій рідний край такий сумний! Григорій ЧУПРИНКА "Рідний край", 1918 - Ідіте на Вкраїну,
Заходьте в кожну хату - Ачей, вам там покажуть Хоч тінь його розп'яту. Павло ТИЧИНА "Скорбна мати", 1918 - Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, -
не може ж так буть! Павло ТИЧИНА "І Бєлий, і Блок...", 1919 - Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за вітряками й ніяк не найде веселого шляху.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Солонський яр", 1923
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку! - Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi». Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць. Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так». Та роки були вже не тi. Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно! - За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|