Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Бог богатий, то й нам дасть.
- Бог старий господар.
— ... має більше ніж роздасть.
- Бог батько, цісар дядько.
- Що Бог дасть, то не напасть.
- На Бога надійся, а сам не дармуй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Набрався, як май груш.
- Набрид, як гірка редька.
- Набував, як сокола, а збуває, як осла.
- Нагло, як сніг на голову.
- Нагримав, як на батька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Співала не душа — всі члени співали.
А. В. Іванов - Справжній ворог ніколи тебе не покине.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Судження наших ворогів про нас ближче до істини, ніж наше власне.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Супротивник, що прагне відшукати ваші помилки, корисніший за друга, котрий прагне їх приховати.
Леонардо да ВІНЧІ - У нас так багато слів для стану душі, і так мало — для стану тіла.
Жанна Моро
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Парадокс: мають палаци, а мріють жити в серцях людей.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Що більше можливості говорити, то менше хочеться думати.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - Перейменувати – ще не означає називати речі своїми іменами.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942) - І мости руйнуються від того, що всі йдуть у ногу.
Флоріан БОДНАР (Літератор; р. н. 1942)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса
Зеленим морем знову проросте,
І побіжать зелені хвилі.
Євген МАЛАНЮК
"Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
Микола БАЖАН
"Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та.
Павло ТИЧИНА
"Пісня трактористки", 1933 - І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
