Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...Все те не наше, що нас покидає.
Григорій СКОВОРОДА - В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.
Григорій СКОВОРОДА - Життя не те означає, щоб тільки їсти та пити, але й бути веселим та бадьорим.
Григорій СКОВОРОДА - ...хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?
Григорій СКОВОРОДА - Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зiстаряться.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як до череди гнати то і пяти болять.
– До череди рано вставать, боки болять.
- Тит, ходи молотить! — Голова болить! — Так ходім їсти! — А де ж моя велика ложка?
– Як тебе звуть? — Михайло! — А робити хочеш? — Нехай-но! — А борщу? — Не хочу! — А пирога? — Хоч би й два!
- Або ви тату їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви тату їдьте в ліс.
– Уже бач тату, хоч їдьте у ліс, а я дома буду: хоч я дома буду, а ви їдьте в ліс — все одно комусь треба їхати.
- Синашу, піди стовчи пшона на кашу! — Ох мамо, ноги дуже болять! — Синашу ходи їсти кашу! — А де мамо, моя велика ложка?
- Якби хотів Хома, так би робив і дома.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стоїть висока та худа, як циганська голка.
- Стоїть гарний, як соняшник у цвіту.
- Стоїть над душею, наче осавула.
- Стоїть посеред двору, як тополя.
- Стоїть, як калина при дорозі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов – це простір і час, що стали доступними сприйняттю серця.
Марсель Пруст. - Ми шукаємо розуміння, тому що шукаємо кохання, і ми шукаємо кохання, тому що кохаємо.
Марсель Пруст. - Володіння тим, що любиш, є радість більша, ніж сама любов.
Марсель Пруст. - Кохання несумісне зі страхом.
Публілій Сір. - Порушення любовних клятв безкарне.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Останній наказ: наказав довго жити.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - З рецензії: "У програмі виступили також кілька маловідомих заслужених артистів".
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Гігант дрібних чвар.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Сміється той, хто сміє…
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Пішов по зоотехнічній лінії — крутить волам хвости.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
