Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Годi побудувати словом, коли те саме руйнувати дiлом
Григорій СКОВОРОДА - Буття i слава iменi нероздiльнi, як добре зерно iз гiлками, як джерело із потоками, як сонце з промiнцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрiвлях, передчасно мусить засохнути.
Григорій СКОВОРОДА - Роби те, до чого народжений, будь справедпивий і миролюбний громадянин, i досить iз тебе.
Григорій СКОВОРОДА - Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити
Григорій СКОВОРОДА - Життя наше – це подорож, а дружня бесiда – не вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За честь голова гине.
- Завбачливий з вибриком
та жагучий як змій,
невтримний як славко,
а вмира як сокіл.
- Звання козацьке, а життя собацьке.
- Здобувши перемогу, про пильність не забувай.
- Зроду-віку козак не був і не буде катом!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Злетів у небо, як сокіл.
- Злий, аж у роті чорно.
- Злий, як вовк.
- Злий, як гадюка.
- Злий, як звір.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократичні інститути не можуть покращуватися самі — їх покращення залежить від нас. Проблема поліпшення демократичних інститутів — це завжди проблема, що стоїть перед особистостями, а не перед інститутами.
Карл Поппер - Демократія — є правління незаможної більшості заради власного блага.
Аристотель - Жінка, що зрадила — це велика холодна котлета, якої не хочеться чіпати, бо її вже тримав в руках хтось інший.
Антон Чехов - За своє життя я переконався, що найбільше і найнепомітніше забирають час розмови з друзями; друзі великі злодії часу…
Франческо Петрарка - Демократія — це годувальниця честолюбства.
Берк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наша лiтературна молодь досягла розквiту бiологiчного згасання.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Наша самогонка – це таке пальне, що будь-який дах поїде.
Флоріан БОДНАР - Наші прописні істини виписують кренделі.
Флоріан БОДНАР - Не кожен несе свій трест.
Флоріан БОДНАР - Не май сто карбованців, а май сто друзiв, у яких i візьми по карбованцю.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Окують царей неситих
В залізнії пута,
І їх, славних, оковами
Ручними окрутять,
І осудять губителей
Судом своїм правим,
І вовіки стане слава,
Преподобних слава.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Встань же, Боже, поможи нам
Встать на ката знову.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Псалми Давидові", 1845 - Один у другого питаєм,
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм,
А покидаємо діла...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Один у другого питаєм...", 1847 - В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..."
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
