Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли мучив його цар Дмитро, силуючи виказати якусь таємницю його Батьківщини, відкусив язика свого і, розжувавши, виплюнув на того.
Зенон - Належить знати, що гідно мовити, про що гідно мовчати.
Святий Василь - Коли спитали його, хто спокійно живе, відповідав: "Ті, хто не уявляють себе тими, хто зло чинить".
Сократ - Цей, зустрівши людину, яка на небо дивилась і зорі запитувала та в провалля впала, сказав: "По заслузі отримав, бо, земного не відаючи, в неба питаєш".
Геріон - Хто чужого прагне, той скоро за своїм голоситиме.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- "Земля важча, ніж день"!
- Їхать-їхать, та в зубах віхоть. (кажуть, як хто раз-в-раз каже "їхати", а ніщо в нього не приготоване, і бігає як дурне).
- Господи благослови! дай Боже час добрий!
- Щасти Боже!
- Хай Бог щастить — даруй Господи! (як рушають у дорогу).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Синиця пищить - зиму віщить.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Сонце блищить, а мороз тріщить.
- Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
- Такий мороз, аж зорі скачуть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ти кохаєш, не викликаючи взаємності… то твоє кохання безсиле, і воно – нещастя.
Маркс. - Завжди продажна – куплена вірність.
Сенека. - Лицемірна любов гірше ненависті.
Пліній. - Прагнення подобатись ставить в залежність від судження; прагнення бути коханим звільняє від нього.
Сталь. - Головний ворог кохання – байдужість, а не ненависть.
Льюїс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Виробнича травма — падіння з високої посади.
Юрій РИБНИКОВ - Витонченим буває не лише розум, а й безумство.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Виходу завжди нема звідти, куди й входу не було.
Володимир ШАМША - Від батьків народу аліментів не дочекаєшся.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Від життя отримав тяжкий удар. Качалкою.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Василь СИМОНЕНКО
"Де зараз ви, кати мого народу?", 1964 - Уже народ — одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Василь СИМОНЕНКО
"Гранітні обеліски", 1964 - Над тобою
Палають німби мук і скорбот,
І подвиг твій,
Обпечений ганьбою,
Благословив розстріляний народ.
Василь СИМОНЕНКО
"Одинока матір", 1964 - Упаду я зорею,
Мій вічний народе,
На трагічний і довгий
Чумацький твій шлях.
Василь СИМОНЕНКО
"Стільки в тебе очей...", 1966 - Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Василь СТУС
"Як добре те, що смерті не боюсь я...", 1977
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
