Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як беззаконно згрішили, беззаконно й загинуть, а як у законі згрішили – законом засуджені будуть.
Апостол - Коли закон розуміти, тоді розум – благо.
Соломон - Належить усталений закон твердо зберігати і жодного з них не змінювати.
Бо ліпше давнього дотримати закону, ніж нового, навіть якщо і ліпшим здається. - Граду душа є закон, бо отак, як тіло, душу втративши, падає, так і град, коли нема в нім закону, зруйнується.
Демосфен - Благі малого закону потребують, бо не річ до закону, а закон до речі буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тим і прославляється, що п'є, курить і лається.
- Той ягідок не просить, хто до грядок воду носить.
- У кого в голові розсада, не поможе і посада.
- У кого грошей пуд, за тим тягне й суд.
- У кого щастя заведеться, в того і півень несеться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Верба пожиточніша від яблуні.
- Верба товста, та всередині пуста.
- Верба - як лугова трава, скільки не коси - знову росте.
- Верблюда ложкою не напувають.
- Вербові дрова і козиний кожух - випре дух.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коханець — друге розчарування заміжньої жінки.
- Коханець, може бути повітряним створінням, але чоловік — істота з плоті і крові.
Емі Леві - Коханець: жертва номер два.
Генрі Луїс МЕНКЕН - Коханці ретельно ховають свої недоліки; подружжя занадто часто показують їх один перед одним.
П’єр БУАСТ - Легше бути коханцем, ніж чоловіком, тому що важче бути дотепним щодня, ніж жартувати від випадку до випадку.
Оноре БАЛЬЗАК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Життя втрачає сенс, коли втрачаєш смак до життя.
Андрій КОВАЛЬ - Ти погано шукав, якщо знайшов лише те, що існувало до твоїх пошуків.
Андрій КОВАЛЬ - Вождь із натовпом не дискутує.
Андрій КОВАЛЬ - Частка часто цінніша за ціле.
Андрій КОВАЛЬ - Не проси, щоб з тобою рахувались, а змушуй.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо!
Клади на зеленій травці,
На молоденькій муравці.
От яструб над головою,
Висить, хоче ухватить,
Вашою живе він кров'ю,
От, от, кігті він гострить.
Григорій СКОВОРОДА
"Ой ти, птичко жовтобока..." - Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода,
Щодень банкети, мов весілля,
Всі п'яні, хоч посуньсь куда.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
