Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не краса доброобразним робить лице того, хто дивиться, а почуття.
Сирах - Як природний образ прикрасиш норовом добрим, то вдвічі благодать його осяє.
Менандр - Усю твар приведе Бог на суд.
Соломон - Шукайте царство Боже і славу Його, і те все докладеться вам.
Євангеліє - За славою мудрі прямують.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Душі волю дай — і лозу з'їсть.
- — Е, та погано ти танцюєш бабо! — Але зате довго!
- Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.
- Є в глеку молоко, та голова не влізе.
- Є в глечику молоко, та голова не влазить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато, як на шаг часнику.
- Багато, як трави.
- Багацько, хоч греблю гати.
- Багацько, як у голомозого чуприни.
- Бадьориться, як та чапля.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я розрізняю серед філософствуючих два сорти людей: одні завжди міркують про свій захист, інші — про напад на своїх ворогів.
Фрідріх НІЦШЕ - Яка прекрасна річ перспектива — побачити своїх ворогів такими маленькими-маленькими!
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо спраглий, дай йому пити: роблячи це, ти збереш на його голову палаюче вугілля.
Апостол Павло - Якщо досить довго сидіти на березі ріки, то побачиш пропливаючий нею труп ворога.
Китайськ. - Бойовий листок повинний бути бойовим листком, адже це ж бойовий листок!
Армійський фольклор
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху.
Оксана ЗАБУЖКО - Імперії коштують дорого – і не лише колоніям.
Оксана ЗАБУЖКО - Література ніколи не буває невинною – навіть якщо дуже хоче бути такою.
Оксана ЗАБУЖКО - Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями.
Оксана ЗАБУЖКО - В’язниця – не для поетів, поетам належиться проходити крізь стіни.
Оксана ЗАБУЖКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Стороною дощі йдуть,
А долом туман.
А на моїм серденьку
Журба та й печаль.
Народна пісня Мислі мої, мислі,
Докупи ся зійшли,
На серденьку стали,
Спатоньки не дали. - І, здається, молодому
Нічого б журиться,
А прийдеться молодому
З журби утопиться.
Народна пісня - Ой згадай мене, моя стара нене,
як сядеш увечері їсти:
— Десь моя дитина на чужій стороні,
да нема од неї вісти.
Історична пісня - Ой не шуми, луже, з дібровою дуже,
Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю.
Ой я в чужім краю, як на пожарині, —
Ніхто мене не пригорне при лихій годині.
Бурлацька пісня - Прибудь до мене,
Одвідай мене,
Бездольную,
Й безродную,
Й безплеменную,
На чужій чужині
При нещасній моїй хуртовині.
"Дума про сестру та брата"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
