Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремно забули доблесні наші старі часи, бо куди йдемо – не відаєм. А так озираємось назад і речемо: “Невже ми устидилися Наву, Праву і Яву знати і навколишнє відати і думати?”.
Велесова Книга (1). - Де пролита кров наша, там є земля наша. І це вороги знають, і це вони стараються, та це старання марне. Буде так, як у старі часи Отців наших. Кажем ті слова для пам’яті, аби жодне з тих слів не втратилося.
Велесова Книга (17-В) - Дивись, русе, до розуму, бо ум великий Божеський єдиний із нами. А тому творімо і речемо з Богами воєдино!
Велесова Книга (1). - Краще маємо зникнути, але ніколи не бути в рабстві, і не жертвувати Богам чужим.
Велесова Книга (6-Г). - Маємо працювати, да не ректи, що не можемо, і краще не кажімо, що не маємо віри. Старанно повчімося тому, що речено тут, аби ми не забували, а так діяли те щоденно. А те є для бояр так само, як і для простих огнищан.
Велесова Книга (38-А)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто много говорить — мало робить.
- Глухий, коли “дай”, а коли “нате” — чує.
- Що дурному по розумі.
- Напакувався, як веречанський жид.
- Доки будемо ходити уд Києва до Гаєва?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Не стало, як його корова язиком злизала.
- Не так страшно п'яти вовків, як улесливого лиходія.
- Не так чоловік мішком, як жінка горшком рознесуть із дому.
- Не хоче, як кобила вівса.
- Не хоче, як коза сіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У більшості ієрархій надкомпетентність вважається більшим злом, ніж некомпетентність.
Лоуренс Пітер - У вас не буде другого шансу справити перше враження.
Бернард Шоу - У всесвіті є речі, які ми знаємо і речі, які нам невідомі. А між ними є двері.
Вільям Блейк - У голові в овець тільки корм.
Пауло Коельо - У горах немає ні чесності, ні підступності. Вони просто небезпечні.
Райнхольд Месснер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Важко втриматись на плаву тому, хто не вміє плавати.
Флоріан БОДНАР - Важко дожити до понеділка, коли у влади сім п’ятниць на тижні.
Володимир ШАМША - Важко оптимістам — їм на допомогу приходять песимісти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Вегетаріанців у нас одиниці, м’яса не їдять мільйони.
Олександр ПЕРЛЮК - Верхи за все відповідають? Та спробуймо з них спитати за скоєне ними.
Іван ТОКАРЧУК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти? Володимир САМІЙЛЕНКО "Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|